Капитошечка• 26 июля 2022
Як ви сприймаєте свій вік?
"Тільки" чи " Вже"? А як ви реагуєте на свій вік після тридцяти?
Скажу про себе, я ніколи якось дуже сильно не акцентувала увагу на своєму віці. Але поспілкувалася сьогодні з подругою, якій також 34 і вона якась вся така пригнічена типу " вся молодість минула", "все пропало" і все в такому ж дусі.
Як ви приймаєте свій вік?
Скажу про себе, я ніколи якось дуже сильно не акцентувала увагу на своєму віці. Але поспілкувалася сьогодні з подругою, якій також 34 і вона якась вся така пригнічена типу " вся молодість минула", "все пропало" і все в такому ж дусі.
Як ви приймаєте свій вік?
показать весь текст
51
0
Мені 38, ну як сприймаю, як належне, тільки іноді не розумію, коли це мені стільки стукнуло 🙃. Попереду ще багато чого, пережити б війну.
1
Мне 36, но ещё дурь в голове, компания друзей по 25 лет. Сын всегда спрашивает тебе точно 36
лажу по клубам, веселюсь, гуляю, чувствую себя как на 1 курсе. Живу весело и просто
лажу по клубам, веселюсь, гуляю, чувствую себя как на 1 курсе. Живу весело и просто
42 виповниться за тиждень.
Сприймаю чудово, досвід є, енергія є, сили в собі чую більше ніж раніше. Але коли раптово бачу себе десь у дзеркалі то думаю, твоюжмать, що з ліцом
Сприймаю чудово, досвід є, енергія є, сили в собі чую більше ніж раніше. Але коли раптово бачу себе десь у дзеркалі то думаю, твоюжмать, що з ліцом
2
Наверное потому что с 18 и до 26 лет жизнь сложилась не так, как я бы хотела. Думаю как раз вся молодость прошла, а сейчас уже все не знаю, в общем. Какое такое ощущение у меня
не знаю, в общем. Какое такое ощущение у меня
1
Ответ дляВаша прЭлесть
Как 40 исполнилось, начала загоняться. Сейчас 44, чуть привыкла уже Меня не возраст, наверное, беспокоит, а то, что в лучшие годы так себя недооценивала сильно. И внешность и вообще, как личность, обидно, что время потеряла.
Меня не возраст, наверное, беспокоит, а то, что в лучшие годы так себя недооценивала сильно. И внешность и вообще, как личность, обидно, что время потеряла.
И я так же, уже или еще 37, но вот этот момент есть об упущенных возможностях и недооценки себя
1
Мне 55, а в душе кажется, что 35, ну максимум 37! Как я вас понимаю) И сколько ещё впереди интересного! Эх, если бы не война...
Скоро 45. Для меня это было какой-то сакральный рубеж между жизнями. Но никогда не думала, что его придется праздновать под обстрелом.
Так, чоловік є. Але він, мені здається, взагалі не помічає змін. Він звик до думки, що живе з гарною жінкою. А може зір падає)))
Да, сейчас ценишь каждый день, месяц, год, т.к.они летят, как бешеные, а тут на тебе-уже 3 года колбасят планы, желания.
1
Мені 38 і тільки після років терапії я ментально мудрішаю, дорослішаю. Коли ти розумієш життя, то старіти не так страшно. Ось коли з роками приходить лише вік - це сумно.
Ну це я більше питала, чи ви задоволені цією стороною життя. Типу, що, якщо є особисте життя, то ,,необхідність,, бути красивою трошки менше))
Вчера 39 стукнуло, не скажу, что меня радует эта цифра, но в депрессию не впадаю. Дочь говорит, что я не выгляжу на свой возраст. Или правда, что есть хорошо, или врет, значит любит и это тоже хорошо))
До 35 нормально все було, були зміни але мінімальні, а з 35 зовнішність вже не та, і фігура. І схуднути дуууже тяжко. Так що тяжко. Але я думаю то все через зовнішність і нереалізованість. Коли відпустка ще +-. А коли не висипають, стресси то капець.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу