КошкинДом• 17 августа 2022
Я стала вдовою. Не знаю ,що сказати..
Коли пишу тут, це як сидром випадкового попутника....казати про біль...??? Хто чим мені допоможе, діти вже більші, я думаю що вони б справились і без мене, ще трохи повиходять заміж, а я залишусь далі сама. Як би можна було захотіти- заснути і ніколи не встати...щоб не боляче піти. Як кажуть помитись, вдітись в чисте)))(((( і заснути на все
4
91
0
Господи, що за думки у вас. Зараз ніякі слова вам не допоможуть. Розкажіть, що сталося, виливайте свій біль
18
Ваші діти підуть з хати. Це нормальний процес сепарації.
Але вони не вирвуть з душі вас як матір. Тому не мрійте, що можете безслідно щезнути з цього світу.
Ви, ’заснувши’, лишатимете дітей з тягарем у вигляді суїциду в анамнезі.
Але вони не вирвуть з душі вас як матір. Тому не мрійте, що можете безслідно щезнути з цього світу.
Ви, ’заснувши’, лишатимете дітей з тягарем у вигляді суїциду в анамнезі.
39
Мені 45, я наполовину сива,, я втомилась бути сильною і просто бути, якби взнала , що хвора навіть би не лікувалась
2
Обіймаю Вас! Розумію, що ніякі слова зараз не втішать і не допоможуть. Але Ви повинні навчитися жити з цим далі, зберігши пам‘ять у серці, найкращі спільні спогади
5
Дорога Автор, дозвольте виказати Вам своє співчуття. Тримайтесь заради себе і навіть дорослих дітей яким Ви все одно потрібні. Страшний біль з часом притупиться, так як було не буде, але життя буде. Обіймаю Вас, з Вами Бог.
13
Авторе, обіймаю Вас!
Прийміть щирі співчуття! Судячи з того, що Ви дуже горюєте за померлим чоловіком - він був хороша людина.
Прийміть щирі співчуття! Судячи з того, що Ви дуже горюєте за померлим чоловіком - він був хороша людина.
2
Банально, но время лечит и работа помогает,по опыту двоюродной сестры могу сказать. Ушла вся в работу, со временем и бизнес свой открыла, вся в работе, сын уже тоже взрослый.
Тримайтеся, дуже вам співчуваю..в такий час випало нам жити, бути свідками, учасниками страшних подій.
1
Так вы молодая совсем!
У вас ещё пол жизни впереди. Нельзя, нельзя подпускать к себе такие мысли!
Да, нужно горевать , нужно выплакать. Не нужно сейчас быть сильной.
А потом - жить дальше
У вас ещё пол жизни впереди. Нельзя, нельзя подпускать к себе такие мысли!
Да, нужно горевать , нужно выплакать. Не нужно сейчас быть сильной.
А потом - жить дальше
5
Не можу ні з ким говорити.
Тільки переписуюсь , в 33 розійшлись ..але якийсь зв´язок залишився...ніхто з нас не одружився. Коли почалась війна все закрутилося по інакшому. Він пішов туди , на днях мав приїхати у відпустку, не дожив пів дня(( замість приїхати - привезли...всім розказував , що знов одружиться...що їде додому до сім´ї, такі слова мені писав, що раніше ніколи не говорив...думала- ось воно прозріння , думала, що тепер розслаблю булки і вже не буду сильна...
Тільки переписуюсь , в 33 розійшлись ..але якийсь зв´язок залишився...ніхто з нас не одружився. Коли почалась війна все закрутилося по інакшому. Він пішов туди , на днях мав приїхати у відпустку, не дожив пів дня(( замість приїхати - привезли...всім розказував , що знов одружиться...що їде додому до сім´ї, такі слова мені писав, що раніше ніколи не говорив...думала- ось воно прозріння , думала, що тепер розслаблю булки і вже не буду сильна...
28
Тоесть, вы не особо по мужу скорбите, а себя любмую жалеете, что одна-одиньошенька останетесь?))) знаете, как-то и сочувствия не вызываете Вы, наоборот. Со стороны очень не красиво.
А мужу вечная память, конечно.
А мужу вечная память, конечно.
9
Я вам співчуваю. Горе, розпач і біль - це такі ж ,,повноправні,, почуття, як і позитивні.
Вам треба прожити цей біль, виплачте, а вже потім побудете сильною
Вам треба прожити цей біль, виплачте, а вже потім побудете сильною
2
Співчуваю((( Пройшла в свій час те саме... Спочатку дуже тяжко, незмога це прийняти, пустота. Те що зараз вам напишу, поки тяжко буде прийняти - час, час і ще раз час, все ( ну майже) лікує. Перший рік дуже тяжко. А потім, розумієте, що назад вже нічого не повернеться і потрібно жити далі. Мене ще спасла робота, я її змінила і на більш оплачувану, діти закінчували навчання і починали працювати, то в матеріальному плані було більш менш. Вже пройшло 10 років... Ще до церкви ходила частіше, мені так легше було... Треба просто це пережити... і поплакати теж( Діти повиходять заміж, то сім’я тільки збільшиться! Будуть нові клопоти приємні! Автор, обнімаю Вас!!!
10
, це я для Жужжи написала. а не вам, автор
вы нужны будущим внукам!!! и детям - обязательно! просто нужны. да, у вас горе очень большое. чувствую, что мужа вы очень любили. но жизнь не заканчивается. никто не говорит прям сегодня идти на сайт знакомств и клин клином. нет, всему свое время. вы молодая женщина! крепитесь, пожалуйста! война сейчас забрала столько жизней.. те люди хотели жить! не гневите Бога или судьбу - во что верите, нельзя так! берегите жизнь, одумайтесь. вы нужны.
2
Тримайтеся. Так завжди, коли йде хтось з рідних тобі людей. Пустота в душі. Розпач. Час НЕ лікує. Просто людина вчиться жити сама.В нових обставинах. Багато зараз є вдів. На превеликий жаль. Але життя триває. Ви маєте жити. Прожити за себе і за чоловіка. А діти? Виростуть і будуть жити своїм життям. Так завжди було, є і буде. Вони є нашим продовженням. А ми є їх корінням. Ми даємо їм опору в житті. Маємо жити заради них також.
Тож співчуваю вам. Але знайдіть в собі сили і живіть дальше. Ви потрібні дітям, а вони вам.
Тож співчуваю вам. Але знайдіть в собі сили і живіть дальше. Ви потрібні дітям, а вони вам.
8
Так, але ж оцей період, коли потрібно прийняти цю втрату, навчитися жити самій, без підтримки чоловіка, важко, але час дійсно допоможе .
1
Автор, прийміть мої щирі співчуття! Обіймаю Вас. Я в свої 43 також на половину сива. Був сильний стрес+ війна додала сивини, але то не головне... Я розумію, ніякі поради не допоможуть, але скажу Вам , як донька- мама потрібна в будь якому віці- тому подумайте про дітей. І ще...якщо живі Ваші батьки, уявляєте як їм буде???
4
Я втомилась від всього, я пів життя вкалувала на 2 роботах щоб підняти дітей, якось не до особистого, а тут все так змінилось
3
Співчуваю, Царство небесне. Але після цієї відповіді, бачу вашу ситуацію по іншому. Ви так довго жили без нього, у вас все буде добре ,є діти , є для кого жити.
12
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу