Кому помогли на Западной Украине?

Спасибо! 🌹

Ага, а потом не захотели возвращаться. Тут у соседа жена с первых дней войны заграницей. Решили и рожать там будет. А муж туда мотается. Не знаю, как он там себе оформил, но вот так. Это Ужгород, на минуточку. И таких тут - валом!

Мы жили в Стебнике бесплатно за коммунальные несколько месяцев. Спасибо хозяевам. Мебели было минимум. Но волонтеры помогли. Дали матрасы, посуду. Соседи дали вещей на первое время. Платили мы только коммунальные. Спасибо всем тем кто нам помог 🌷Возвращаться нам некуда, поехали дальше в ЕС.

немає Західної України, Україна єдина, соборна і неділима. є захід країни. перекажіть хазяєвам, шо їхні методички гі*но

а от меня мать отморозилась, на Ровенщине. мыживем в киеве на Лобановского через дом от прилета ракеты,помните? нутаквот,мать сразу позвонила пожалеть своих соседок,которые знаете как мучаются, к ним же дочки со своим мужьями-дитями поприезжали и сели на голову,ой бедняги,не дайБогтакмучиться...

Подтверждаю. У нас однокомнатная за 7000 плюс КУ. И это типо мы везунчики.

И вы сразу сюда это принесли? А родители ваши как? Обычно еще и на родителей стучать принято, не стесняйтесь!

І ще одна особливість менталітету львів´ян, ніколи вони ’вашими’ не стануть і це я рахую прекрасна риса.

Нас прихистили зовсім чужі люди у Львові, надали безкоштовно квартиру ( ми платили тільки за комунальні послуги), допомагали їжею, дали постільну білизну. Ми дуже вдячні тим добрим людям за їх милосердя, доброту, теплоту. Львів´яни -ви найкращі!♥️♥️♥️

Живём сейчас бесплатно в квартире на зу (Львов). Хозяева живут в Польше, молодая семья. Мужчина работает в айти и фирма перенесла офис в Польшу ещё в январе. Все сотрудники и их семьи обеспечены там жильем за счёт фирмы. Их нашли в одной группе в Фейсбуке. Тоесть лично не знакомы. Потом ещё моей крестной и ее семье они помогли найти квартиру тоже бесплатно. Жить мы здесь можем столько сколько нужно.

И нас первіе дни приняли просто в семье. Потом сіна моего-месяц жил у людей дома просто. Да цені на аренду космос сейчас, но есть много очень очень добріх и отзівчивіх людей.

Моей семье помогли. Ми платили только комуналку. Все гос органы относились отлично(у нас дома более грубо). Медики справились отлично. Соседи помогали.

Тема про війну, ВПО в блоці туризм? Щоб що?
А! Бо в правильному блоці не можна анонімами
Вбросна тема, гнила
Русня не люди
Ви і ваша подруга - вата. Треба було в рашку їхати - там помогли б

Поміч українців один одному була безцінна і її було багато, дуже багато
Українці різні, хтось знайшов ложку дьогтю і з нею носиться, забуваючи про 90% добрих, щірих, прекрасних людей і їх дій

А Західна виїхала в Європу?
Я знаю один випадок серед всіх знайомих. Одна матуся з класу виїхала в Чехію до свого чоловіка і все.
Чи виїхала вона як біженка і користується всіма пільгами, чесно не знаю, може і так, а може й ні.
Західна до війни дуже часто виїзджала в Європу на заробітки, бо тут не дуже з роботою.
Ой, ще одну згадала.
Подруга подруги виїхала із Закарпаття бо дуже боїться.. ну це ноу коментс..
Ось в мене сусіди вже більше року з чоловіком в Чехії, працюють і живуть.
Свій будинок здали трьом сім‘ям, яких навіть не бачили.
Просто передали ключі.
Люди були дуже порядні і хороші. Засадили город, підтримували порядок. Але після першої ж ракети в Закарпатську обл, здякалися і повернулися додому.
Я не думаю, що Західна масово виїхала закордон. Це скоріш поодинокі випадки, коли ти маєш там когось з родичів і хочеш зачепитися і знайти роботу. А не пожити як біженка де доведеться.
Тому, думаю що такі випадки скоріш виключення

Все життя спілкувалась на російській, хоча народилась в Києві, помилка- признаю

Ой я сейчас такое расскажу, но вы наверное не поедете. Мой знакомый (парень молодой) искал квартиру в Ужгороде. Ему хозяин предложил за коммуналку и возможность делать минут моему знакомому. Вот это помощь так помощь:))
Он выставляй переписку даже в инст и видео с созвонимся

Вы нездоровы?

Ну да из 10 поставщиков один нормальный
Це дійсно особливість менталітету, гроші взяли і крутять, вертять, знають як гімно підсунути

Почему это?

я з дитиною жила в селі Івано-Франківської області. Безкоштовно в будинку. Дуже гарно.у кінці сроку заплатила лише за опалення,бо реально було холодно ще в травні і ми включали опалення. Дякую цій жіночці,яка нас приютила.

Мені допомогли. Але це мої родичі.

Нам дальние родственники кумы бесплатно дали квартиру за оплату коммунальных, соседка по квартире принесла большой пакет консервации и картошки, кучу вещей на сына, огромное спасибо, ещё мы бесплатно иногда ходили кушали в городе, кума набрала гуманитарки на новорожденного, памперсов, детского питания, я получила химию( пасту, мыло, прокладки), ещё давали простыни, одеяла, огромное им спасибо

Буквы и предложения в тексте прыгают, мысли теряются. Так пишут нездоровые психически люди

Я теж з центральної, пів року в мене жили тільки за комуналку, але мені повезло з квартирантами, обидві сім´ї порядні. А недалеко від нас розміщували переселенців в кафетерії, там їм обустроїли житло, харчували. То господарі місяці 2-3 потягнули і прикрили лавочку, бо багато непордних було, свинячили і рахували, що всі їм должні, через таких і нормальні постраждали

А, ну торгаші то окрема категорія незалежно від місця проживання)

Я русская.если что.Всю жизнь живу в Украине.И я в шоке.что не местные как то предвзято относятся к приезжим.а многие приезжие уже едут с негативом. Мои родственники пожили здесь и сказали.что им самим стыдно бывает за своих земляков.Рассказывают; ложимся спать.а сидит компания на детской площадке отдыхает и мат трехэтажный. Прислушались о чем говорят.А это наши земляки» Обсуждали.что их эти твари заставляют говорить на укр.мове. Я не говорю.что все такие.но именно они создают общую картину. Меня уже трясёт от слова—«бендеры».

А про Закарпаття, що скажете?

А вам-то что? Помочь хотите или чего интересуетесь ?

Нам) за 800 уе( только в долларпх, сдали квартиру) 2 мес нас приютили

Були майже півроку у Чернівецькі області. Допомагали дуже. Жили у сусідки дальних родичів безкоштовно, скільки не благали дати номер картки (сама вона мешкає у Чернівцях, а ця хата від батьків залишилася), відмовляла.
І взагалі ставлення було дуже добрим. Взуття у майстерні ремонтували, гроші не взяли) Хоча ми пропонували й нічого не просили. Продукти приносили на початку.
Містечко невелике, всі один одного хоча б баили. То ж видно було, що ми немісцеві. Питали, звідки ми. Коли чули, що з Харкова, у відповідь тільки співчуття та бажання допомогти.