Что вам дали родители?

Ваши родители оплачивали Ваш кредит и путешествия, и Вы еще чем-то недовольны? Раз взяли кредит, значит, взрослая, они вобще-то не должны были Вас вытаскивать)

Мне родители дали многое. Но самое главное - любовь, заботу и уверенность.

И это нанесло Вам травму?

У нас дочь хочет собаку)

Мы ей говорим «В своей квартире , дорогая, хоть бегемотика»

Потому, что это очевидно. Сейчас хочу, потом не хочу.
А дальше уедет куда-то учиться. Что мне потом с этой собакой делать)

А это кресло как-то помешало Вам в жизни?
Я полагаю Вы из тех годов, когда мебель не так просто было и достать.

При этом, Автор влезла в долги на путешествия, которые ее родители оплачивали, но не свою глупость помнит, а кресло

Як показує практика то ті діти що отримали (машини, квартири,...) за просто так, то не цінується. Нажаль ці подарунки сприймаються як належне і ще й притензії пред´являються не таке, і не там.
Найголовніше що б дитина цінувала те що їй дають. А якщо воно не цінується то навіщо ті подарунки?
Хто сам назбирав і купив квартиру той її більше цінує, бо то своє.
А я знаю не одного а декілька дітей що отримали від батьків квартиру то все їм не так (район, єтаж, чи хотілось чогось єтакого).

Выучить, я считаю, должны. Если есть рвение у ребенка, то в институте, даже если платно. Если есть возможность, то хотябы на первый взнос на ипотеку. Если есть возможность, то купить квартиру. Потому что она - это очень крутой старт для развития.

Моя дочь очень нам с мужем благодарна, что мы разрешаем ей животных (у нас 2 собаки, попугай и были хомяки, пообещали по победе купить еще кого-то). Говорит, что многим ее одноклассникам и друзьям родители не разрешают.

Не соглашусь.Я бы благодарна была если бы мне сделали такой подарок

Я б також була вдячна за квартиру якби мені її подарували. Але цього не було.
Прийшлося самостійно збирати гроші та купувати.

І автор якщо вас зачепило що вас ніколи не вивозили на відпочинок то ви не одна така. Моє дитинство та юність припали на 90-х роках і я дуже добре пам´ятаю що таке інфляції та неможливість купити мінімальний набір їжі я вже не кажу про якісь забаганки.
Наприклад я коли захотіла за кордон то спочатку назбирала грошей а потім поїхала на відпочинок. Тобто оплатила от і до свою відпустку.
Так як і діван де я спала був не просто старий а часів революції. Нічого страшного не сталося коли я на ньому спала. В мене був стимул щоб заробити грошей і купити новий.
Так що так як ви жили дуже багато людей тільки на відміну від вас я не звинувачую своїх батьків в тому що мені було дискомфортно спати чи я не мала відпочинків за бугром.

Ваш выбор.
У меня мой ритм жизни не позволяет мне заниматься этим зоопарком.
Есть кот.
Полагаю достаточно.

Ничего материального, из не материального - меня удочерили.
Учебу оплачивала сама, жилье и авто покупали с мужем. С моих 25 лет живу за тысячи км от приемной мамы.

Вот так всегда, кормишь, одеваешь человека 18 лет... жопу ему моешь несколько лет, раьотаешь нянькой, медсестрой, кухаркой лет 10... а потом не то что благодарности, а претензии ) ’недодали, недопитали, квартиру не подарили’
Прям реклама чайлдфри.

Дык какое же рвение, если платно учить приходится?)

Всмысле помешало? Да мне стыдно было бы чтобы мой ребёнок на таком спал! Я не спала в комфорте, просила у папы чтобы он разрешил переночевать с мамой на нормальной кровати но он не разрешал. Не из тех я годов

Я не обвиняю,но у меня ещё в добавок был папа-хам,который любил выпить и оскорблять меня,упрекал даже за еду,говорил что я неблагодарная что я живу как вареник в масле))) считаю что это перебор называть такую жизнь вареником в масле.

Удивительное безразличие родителей, хотя бы о вашем растущем позвоночнике подумали

Автор то ви вже виросли чи ні?
От зараз ви зможете дати своїй дитині все те що вам не дали батьки?
Тільки будласка скажіть правдиво ви зараз задоволенні тим яке дитинство у вашої дитини?
Так от відкрию вам очі - наші діти теж мають купу претензій до нас як до батьків. І також ці притензії які для нас не зрозумілі (наприклад айфон чи якийсь девайс) так і зрозуміло що ми батьки не винні що зараз у нас війна іде. Але діти через свою специфіку сприйняття світу все одно вважають винними в усьому нас батьків.
От така фігня малята