Гордая_птичка• 02 декабря 2022
Из-за меня рушится моя же семья.
Я в декрете. Морально не выдерживаю. Помочь из родственников не кому. Муж работает, помогает насколько это возможно.
Я просто год чувствую себя роботом, просто обслугой ребенка. Нет больше во мне женщины, личности, человека живого, который живет жизнью и испытывает эмоции. Я просто ходячий кусок мяса.
Доходит до того, что я начинаю жалеть, что решила родить. Это страшно, я знаю. Отгоняю и пытаюсь найти радость в этом всем… но не выходит. Каждое утро начинается уже с усталости и не желания проживать снова один и тот же день сурка. Ничего не хочу. Я все время в унынии и агрессии. Постоянно ругаюсь с мужем, все раздражает до мелочей. Радости материнства не ощущаю, хотя ребенку 1,5 и дает уже эмоции. Очень активный, эмоциональный, вспыльчивый( понимаю, что, наверно, из-за моего состояния(
До декрета была счастливой и реализованной в работе.
Я не знаю, как дальше жить в таком состоянии.
Мне надо было выговориться. Спасибо
Я просто год чувствую себя роботом, просто обслугой ребенка. Нет больше во мне женщины, личности, человека живого, который живет жизнью и испытывает эмоции. Я просто ходячий кусок мяса.
Доходит до того, что я начинаю жалеть, что решила родить. Это страшно, я знаю. Отгоняю и пытаюсь найти радость в этом всем… но не выходит. Каждое утро начинается уже с усталости и не желания проживать снова один и тот же день сурка. Ничего не хочу. Я все время в унынии и агрессии. Постоянно ругаюсь с мужем, все раздражает до мелочей. Радости материнства не ощущаю, хотя ребенку 1,5 и дает уже эмоции. Очень активный, эмоциональный, вспыльчивый( понимаю, что, наверно, из-за моего состояния(
До декрета была счастливой и реализованной в работе.
Я не знаю, как дальше жить в таком состоянии.
Мне надо было выговориться. Спасибо
показать весь текст
6
311
0
Да, но вот вспомнила и тогда силы были. Зато сейчас.... Посыпалась я капец, и не только физически. И очень быстро.
1
Думаю Вам прежде всего нужно обратиться к врачу, путь проведут обследования. Наверняка это или гормональная проблема, или нехватка витаминов-минералов, и как следствие психологическая либо психиатрическая (депрессия) проблема.
Так часто бывает, у кого полегче, у кого посильнее.
Так часто бывает, у кого полегче, у кого посильнее.
3
При условии, что есть возможность. А то советы люди дают разные...
Мне подружка советовала ехать на море в то время... Трудное сильно для меня (работать по ночам для меня не было в кайф), муж не работал, кстати.
В общем, денег нет, а советовать море, психологов, нянь, шопинг... Ну, такое)))
Мне подружка советовала ехать на море в то время... Трудное сильно для меня (работать по ночам для меня не было в кайф), муж не работал, кстати.
В общем, денег нет, а советовать море, психологов, нянь, шопинг... Ну, такое)))
1
Автор ,как я вас понимаю ,до года дочки....как вспомню кошмар , пепвые 5мес ад вообще ,у не день и ночь поменялись местами .Муж вечно на работе, я сама в туалет с ней на руках ,, я мылась ,как солдат за три минуты ,у меня вообще капец был дочь кроме меня никого не хотела , орала до синевы просто ,у мужа у бабушек и дедушек ,я похудела до скелета, хотя по жизни склонна к полноте. Немного легче стало после года , теперь ей 2,3 и вот теперь наконец она начала реагировать на ,,чужих ’ я понемногу оставля с мамой , занялась зубами наконец. Уже легче , но малышка характерная ,вечные истерики и крики , спит днем мало.Устаю капец с ней , у меня старший сын с СДВГ мне с ним реально было легче.Но я успокаиваю себя ,что еще немного и станет совсем легко , садик .А там еще сами будете скучать по вечному ,,мам’ .Держитесь , слушайте музыку ,психологов мне помогало отвлекаться.
2
Это да. Когда есть деньги полегче.
Но можно пытаться и без них.
Например, любишь одна готовить-дай ребёнку телефон и готовь спокойно.
Укради часик сна но полежи в ванной.. такие мелочи очень важны для психики
Но можно пытаться и без них.
Например, любишь одна готовить-дай ребёнку телефон и готовь спокойно.
Укради часик сна но полежи в ванной.. такие мелочи очень важны для психики
Да. Вы правы. Признаюсь, у меня и сейчас есть моменты, когда нужно побыть одной. Прям сильно нужно. И одной совсем)))
Раньше удивлялась, как можно кайфовать от одиночества (временного). Я тогда как на зарядке от этого кайфую и восстанавливаюсь.
Раньше удивлялась, как можно кайфовать от одиночества (временного). Я тогда как на зарядке от этого кайфую и восстанавливаюсь.
2
Я тоже так делаю регулярно. Мне надо помолчать и посидеть в инете.
Даже утром встаю на полчаса раньше чтоб выпить две чашки кофе с инетом. Это моё время)
Даже утром встаю на полчаса раньше чтоб выпить две чашки кофе с инетом. Это моё время)
1
Кому нужна свобода и реализация, тот сопли не размазывает. Нанимает няню на полный день и идёт реализуется. Так что тут точно другое.
1
Всех мамочек обнимаю и хочу сказать автору, пройдя через эти состояние вечной усталости, апатии, стресса, эмоционального истощения в итоге к 3-4 м годам своего ребенка Вы становитесь совсем другой: любящей свою семью, мудрой, сопереживающей своему ребенку и другим деткам тоже. Вы как бы проходите этап развития и как только перестанете себя жалеть, то поймёте насколько увлекательным может быть материнство и сколько ярких и незабываемых эмоций оно приносит.
3
А с другой стороны. Сейчас ночь? Да. Вы спите? Нет. Эффективнее было бы поработать в это время, чем в интернете время просирать. Ну если есть потребность в реализации или необходимость в деньгах.
Хоть и не мой был совет, но зерно истины ведь есть
Хоть и не мой был совет, но зерно истины ведь есть
Ну сейчас да, я бы может и поработала. Если б отдыхала на работе и она приносила удовольствие
Моему уже 10.
А тогда это было равно самоубийству.
Моему уже 10.
А тогда это было равно самоубийству.
Сьогодні поки не було світла передивлялися з дітьми відео їх маленьких.
Зараз сину 13, доньці 9.
Як вони швидко виросли. Повірте, ви ще будете згадувати всі ці моменти як одні з найщасливіших. Побільше робіть фото і відео, гуляйте на дворі, парками, будь де. Це ваш час. Ще все в житті буде а цього ні.
Зараз сину 13, доньці 9.
Як вони швидко виросли. Повірте, ви ще будете згадувати всі ці моменти як одні з найщасливіших. Побільше робіть фото і відео, гуляйте на дворі, парками, будь де. Це ваш час. Ще все в житті буде а цього ні.
Чоловіка гулять з дитиною, сама на спорт, групові заняття, а не індивідуальні. І на курси якісь цікаві, а пізніше і до роботи можна повертатись. Хочаб 3 дні з 7 по 3 години собі приділіть, вони без вас впораються чудово. Потрібно до дитини відноситись інакше - не як до суб´єкта, який заважає і віднімає час, а як до гарної компанії, як до маленької людини, з якою теж можна домовитись і щось робити разом таке, чого потребує мама. Мама має бути здорова, а не поїхавша дахом від одноманітності.
1
Автор, я Вас понимаю. Нужно время, это такой себе переломный этап, мало времени прошло после родов. Вы ещё ощущаете себя как до материнства, а материнство - вот оно и Вы никак не можете привыкнуть к новому статусу.
Как бы это не звучало, но это нормально. Многие испытывают подобные эмоции, только не все признаются
Как бы это не звучало, но это нормально. Многие испытывают подобные эмоции, только не все признаются
2
Бо наперед ніхто не знає як воно буде, це ж логічно. От чого при таких розкладах народжують другого-третього, це мені самій цікаво.
Ответ дляСрочнокпсихологу
Автор, у вас післяродова депресія. У мене було подібне. Коли дитині було 1,5року і я планувала виходити на роботу, виявилось, що знову вагітна
. Довго вагалась, чи залишати. Чоловік просив, обіцяв допомагати, я залишила. Але він не допомагав, і грошей на няню не заробляв.
Були моменти, коли я на повному серйозі хотіла викинутися з вікна, щоб це все скінчилося.
Потім я ходила до психолога за останні гроші. Не жалкую, бо він допоміг. При чому без таблеток, а просто тим, що казав: ’Так, вам важко. Я це розумію’. А я сиділа і в мене котилися сльози від жалю до себе. Це так важливо для людини чути такі слова! А вдома я їх не чула.
Автор, я розумію, як вам важко. Але далі стане легше, обіцяю. Обіймаю вас
. Довго вагалась, чи залишати. Чоловік просив, обіцяв допомагати, я залишила. Але він не допомагав, і грошей на няню не заробляв. Були моменти, коли я на повному серйозі хотіла викинутися з вікна, щоб це все скінчилося.
Потім я ходила до психолога за останні гроші. Не жалкую, бо він допоміг. При чому без таблеток, а просто тим, що казав: ’Так, вам важко. Я це розумію’. А я сиділа і в мене котилися сльози від жалю до себе. Це так важливо для людини чути такі слова! А вдома я їх не чула.
Автор, я розумію, як вам важко. Але далі стане легше, обіцяю. Обіймаю вас
Объясните пожалуйста, почему вы не предохранялись если не планировали детей? Меня всегда так триггерит, честно говоря, когда взрослая женщина пишет ’виявилося шо вагітна’. Ну как так, ну почему, правда?
1
А чому це вас тригерить, якщо це чуже життя?
І я не думаю, що маю вам щось пояснювати. Але хай буде:
на той момент стосунки у нас були не найкращі, я морально налаштовувалась на розлучення. Він цього не хотів. Звичайно, це давало відбиток на інтимне життя. Щось схоже на секс у нас було не частіше 1 разу на місяць, коли здавалось, з´являвся шанс налагодити стосунки. Завжди перерваний акт. Не виключаю, що чоловік тоді навмисне ’не встиг’ вчасно, щоб мене прив´язати дітьми. Хоч він це заперечував. Якби там не було, я могла перервати вагітність, але вибрала народжувати. Зараз у мене чудова донечка, без якої я не уявляю свого життя. І шлюб наш витримав і став набагато міцнішим. Так, було дуже складно, і на це пішли роки, багато було зроблено помилок. Але я себе за них пробачила. То й ви не переживайте
І я не думаю, що маю вам щось пояснювати. Але хай буде:
на той момент стосунки у нас були не найкращі, я морально налаштовувалась на розлучення. Він цього не хотів. Звичайно, це давало відбиток на інтимне життя. Щось схоже на секс у нас було не частіше 1 разу на місяць, коли здавалось, з´являвся шанс налагодити стосунки. Завжди перерваний акт. Не виключаю, що чоловік тоді навмисне ’не встиг’ вчасно, щоб мене прив´язати дітьми. Хоч він це заперечував. Якби там не було, я могла перервати вагітність, але вибрала народжувати. Зараз у мене чудова донечка, без якої я не уявляю свого життя. І шлюб наш витримав і став набагато міцнішим. Так, було дуже складно, і на це пішли роки, багато було зроблено помилок. Але я себе за них пробачила. То й ви не переживайте
1
Ответ дляСрочнокпсихологу
А чому це вас тригерить, якщо це чуже життя?
І я не думаю, що маю вам щось пояснювати. Але хай буде:
на той момент стосунки у нас були не найкращі, я морально налаштовувалась на розлучення. Він цього не хотів. Звичайно, це давало відбиток на інтимне життя. Щось схоже на секс у нас було не частіше 1 разу на місяць, коли здавалось, з´являвся шанс налагодити стосунки. Завжди перерваний акт. Не виключаю, що чоловік тоді навмисне ’не встиг’ вчасно, щоб мене прив´язати дітьми. Хоч він це заперечував. Якби там не було, я могла перервати вагітність, але вибрала народжувати. Зараз у мене чудова донечка, без якої я не уявляю свого життя. І шлюб наш витримав і став набагато міцнішим. Так, було дуже складно, і на це пішли роки, багато було зроблено помилок. Але я себе за них пробачила. То й ви не переживайте
І я не думаю, що маю вам щось пояснювати. Але хай буде:
на той момент стосунки у нас були не найкращі, я морально налаштовувалась на розлучення. Він цього не хотів. Звичайно, це давало відбиток на інтимне життя. Щось схоже на секс у нас було не частіше 1 разу на місяць, коли здавалось, з´являвся шанс налагодити стосунки. Завжди перерваний акт. Не виключаю, що чоловік тоді навмисне ’не встиг’ вчасно, щоб мене прив´язати дітьми. Хоч він це заперечував. Якби там не було, я могла перервати вагітність, але вибрала народжувати. Зараз у мене чудова донечка, без якої я не уявляю свого життя. І шлюб наш витримав і став набагато міцнішим. Так, було дуже складно, і на це пішли роки, багато було зроблено помилок. Але я себе за них пробачила. То й ви не переживайте
Я абсолютно не переживаю) Вірю що у вас чудова доця і все гаразд, не треба було це так в подробицях описувати, бо звучить наче ви виправдовуєтеся, не те що переді мною, а перед самою собою, а ще оце ’не маю щось пояснювати’. Та звісно не маєте, я ж вас не заставляю. Тригерить завжди чиясь тупість, особливо коли стосується чогось важливого. Добре що у вас врешті решт все чудово склалося, але ж могло і не скластися. І багато хто собі занапастив життя таким чином. То я не розумію, в чому проблема думати головою відразу, а не після того як вляпався. Що заважає відмовити чоловіку, з яким погані стосунки, якщо нема презерватива. Дійсно не розумію, вибачте.
Я ще раз підкреслюю що не хочу вас образити, мені просто реально дивно, чому стільки багато жінок попадає в таку халепу, що потім плачуть, ідуть на аборти, ще там щось, якщо все так просто. Не плануєш дітей - використовуй надійні засоби. Чому це так важко людям?
Я ще раз підкреслюю що не хочу вас образити, мені просто реально дивно, чому стільки багато жінок попадає в таку халепу, що потім плачуть, ідуть на аборти, ще там щось, якщо все так просто. Не плануєш дітей - використовуй надійні засоби. Чому це так важко людям?
Вы для ребенка сейчас вся Вселенная...
Это не помыть/уложить/покормить, это возникновение привязанности.
Почитайте Петрановскую
Это не помыть/уложить/покормить, это возникновение привязанности.
Почитайте Петрановскую
Что такого вы делаете, что чувствуете себя обслугой аж с одним ребенком?
Ну реально, самое прекрасное время и можно впихнуть в этот день еще массу приятностей
Ну реально, самое прекрасное время и можно впихнуть в этот день еще массу приятностей
1
Автор, я вас не осужу и я понимаю, что вы чувствуете, я тоже такое чувствовала. Но вы радуйтесь, что у вас здоровый ребенок, а не болен , как у меня, и вы только 1 на 1, больше с вами никого.
Все у вас нормально.
Все у вас нормально.
1
У меня двое очень активных детей было, и ни одного помощника. Но я не понимаю этого распускания нюней-«вы устали, нужна помощница «. Серьезно?
Что делает мама с одним! ребенком? От чего она устала?
Что делает мама с одним! ребенком? От чего она устала?
Автор, я вас не осужу и я понимаю, что вы чувствуете, я тоже такое чувствовала. Но вы радуйтесь, что у вас здоровый ребенок, а не болен , как у меня,и вы день ото дня не боретесь с чувством, что у вас не будет больше будущего и скорей бы умереть
Автор, вам не треба, щоб вас надихало. Вам треба СПОКОЮ, декілька годин в день належати собі і все.
Дивіться в сторону няні на декілька годин, декілька раз в тиждень - для вас зараз це життєво необхідно, пріоритет, навіть на останні гроші
Дивіться в сторону няні на декілька годин, декілька раз в тиждень - для вас зараз це життєво необхідно, пріоритет, навіть на останні гроші
Без правил ніяк. Діти мають мати свободу в окреслених рамках, це важливо в першу чергу для дітей, вони так відчувають себе в безпеці
1
Можливо щось із гормонами? Я пам’ятаю в мене був такий період, от просто сил не було ніяких, якась така втома вічна. Малій тоді може 1,3 роки було. Але потім якось все прийшло в норму
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу