Моя мама, змиритись чи порадите якийсь дієвий метод?

Ми живемо закордоном. Моя мама диве в Україні сама. В неї є собака і вона доглядає свою маму яка живе окремо ( моя бабця живе з моєю тіткою, якій на все пофіг) мамі 65, вона працює, робота в банку, відповідальна і кропітка робота.
Ще мама живе в особняку і всю роботу навколо дому робить сама, пиляє дерева, грабає листя, косить траву і тд. Про те щоб допустити коось до допомоги не може і бути мови- так як воа ніхто не зробить. Працює вона з 9 до 18 на дорогу витрачає дві години. Всі продукти вона таскає в руках в автобусі, їжу для собаки по 4-5 кг, продукти собі і те що вона готує доя бабці. Після роботи вона гуляє з собакою, потім готує, вечеряє. У вихідні це все закуповує тащучи в руках, готує і везе до бабці в інший кінець міста. В мене є нерухомість, одну з моїх квартир я доручила мамі і оренду вона отримує в якості допомоги ( хоч постійно говорить що їй не потрібно). Також, коли почалась війна моя подруга залишила в мене в гаражі свою машину, зараз вона планує її продати і я пропонувала мамі закінчити курси водіня, вона погодилась. Точніше мама почтійно нила якби було добре їздити і мати машину. Але по факту 3 місяць відтягує і подруга скоро продасть машину комусь іншому. Прошу взяти таксі - ніколи не візьме і все в такому дусі.
При тому вона постійно ниє як їй важко нести, готувати, прибирати, їздити, гуляти з собакою і тд.
Як мені їй допомогти?
Чи лишити її в споої, їй просто подобається нити?