Чоловік...розлучення? втомилась...

Ця тема в першу чергу вимовитись....бо друзів як таких нема (я не дуже в плані спілкування і комунікацій). мені 41... чоловіку 50. він готується до пенсії( йому мало треба, головне спокій, а матеріальне таке собі). Хоче жити на дачі все інше не колише. Зараз війна...роботу втратив, (робив водієм з/п невика) знайти зараз не може... Я по професії бухгалтер, шукала 3 місяці, знайшла ледве... робота тяжка, не подобається, з/п невелика (буда до війни 25т. но працювала як раб на галерах по 12 годин(((( ще й принижували і кричали, так 3 роки), але дякую всесвіту що хоч таку знайшла. на їжу і комуналку в режимі економії ледве вистачає. У чоловіка складний характер, приспособилась (взвішую слова щоб не було скандалу), і з віком стали проблеми з алкоголем. П*є не часто але дуже агресивний стає(було що руку піднімав), всі козли він пацан. це дуже відкладається...((( сьогодні я була е*****ю (((( тому що прийшла з роботи він на підпитку і слухав 20 раз одну і туж пісню (мене по нервам) я чемно попросила змінити....вислухала все: я гімно, є****та, я його ненавиджу, нафіг твій подарунок ( зламався телефон мусіла купити , недорогий за 4500), зібрав речі і не п*яний но добре випивший сів за кермо поїхав на дачу... Раніше я мабуть би відбирала ключі і тд. і тп. в цей раз спитала: ти добре подумав ? Готовий нести відповідальність за наслідки? Просто взяв іпоїхав на передодні свята...ми з донькою 13 років лишились самі. Раніше б я б переживала , зараз ( були постійно скандали, я гімно, що завжди винне у всьому,... всі 16років. Я після пологів поправилась він мене не хотів, і постійно казав про це...зараз мені 42 і секс мене не цікавить взагалі...а йому вже наче моя вага і не заважає...а мені це не вже не треба...я відчуваю себе старою бабцею....) мені байдуже і від цього , і від розуміння цього страшно... чи доїхав він до тої дачі чи ні... просто пустота... і ця пустота лякає...вибачте може сумбурно трохи...просто пустота...