А мне понравилось поздравление Залужного.
Коротко по делу и от души.
Я прочувствовала все слова им сказанные.
Зеленский не зашёл, сорри.
Коротко по делу и от души.
Я прочувствовала все слова им сказанные.
Зеленский не зашёл, сорри.
7
кем? я экономист. Там были нужны экономисты?
я платила налоги поддерживала армию. Почему за мои налоги армия ничего не достигла - вопрос к главнокомандующему. Куда все деньги делись.
я платила налоги поддерживала армию. Почему за мои налоги армия ничего не достигла - вопрос к главнокомандующему. Куда все деньги делись.
2
Это позволило уму вынести всех соперников уже в первом туже. По моей памяти, это были первые одноэтапные выборы в нашей стране.
1
Старая английская пословица
«Народу, который во главу выбрал шута, всегда не до смеха»
Через пол года после вступления на должность пришёл ковид с тотальным нарушением прав человека, а затем преступное молчание о надвигающейся беде…
Впервые соглашусь с Арестовичем, он в одном из интервью сказал, что 90% украинцев это не думающая масса, 5 % сомневающихся и только 5% обмануть невозможно.
Эта тема с ответами наглядно подтверждает его слова.
Любая власть основана на пропаганде и психологии.
Сейчас ещё и закон о СМИ вышел, теперь все СМИ будут подконтрольны власти, как в рф.
«Народу, который во главу выбрал шута, всегда не до смеха»
Через пол года после вступления на должность пришёл ковид с тотальным нарушением прав человека, а затем преступное молчание о надвигающейся беде…
Впервые соглашусь с Арестовичем, он в одном из интервью сказал, что 90% украинцев это не думающая масса, 5 % сомневающихся и только 5% обмануть невозможно.
Эта тема с ответами наглядно подтверждает его слова.
Любая власть основана на пропаганде и психологии.
Сейчас ещё и закон о СМИ вышел, теперь все СМИ будут подконтрольны власти, как в рф.
11
Актер - это путин что ли? В каких фильмах он снимался? Вы не опохмелились, злая такая или нехватка секса?
1
Так все говорили об этом, почему вы не верили .Буданов говорил о войне, почему вы не верили ему, почему не выехали??? Потому что всегда легче обвинить другого чем себя .Мы просто не могли в это поверить,что будет война, даже если бы президент сутками об этом кричал..
5
Да ви що? Скільки разів потім говорилось, вже коли війна йшла в тому ж Бахмуті, Краматорську і т.д. Виїзжайте, буде наступ і ....? Показують, як сидять в розбитих хатах, в підвалах, варять їжу на кострі з дітьми. Чому не виїхали, вде аійна йшла вовсю?????
Але то що не вірили розвідці про війну, що не готувались, що не укріплювали кордон це да, це велика зрада :(
Але то що не вірили розвідці про війну, що не готувались, що не укріплювали кордон це да, це велика зрада :(
9
Где ещё по вашему надо было вставить Мариуполь?
Дорогі українці!
Цей рік почався 24 лютого. Без передмов і прелюдій. Різко. Рано. О 4-й годині.
Було темно. Було гучно. Багатьом було складно, комусь – страшно. Минуло 311 днів. Нам усе ще може бути темно, гучно й складно. Але нам точно вже ніколи не буде страшно. І ніколи не буде соромно.
Це був наш рік. Рік України. Рік українців.
24 лютого ми прокинулись. Інші ми. Інший народ. Інші українці. Перші ракети остаточно зруйнували лабіринт ілюзій. Ми побачили, хто є хто. На що здатні друзі, вороги, а головне – на що здатні ми самі.
24 лютого мільйони з нас зробили вибір. Не білий прапор, а синьо-жовтий стяг. Не втеча, а зустріч. Зустріч ворога. Опір і боротьба.
Вибухи 24 лютого нас оглушили. Відтоді ми не все чуємо. І не всіх слухаємо. Нам казали: у вас немає інших варіантів, аніж здатися. Ми кажемо: у нас немає інших варіантів, аніж перемогти.
24 лютого ми почали творити нашу перемогу. З багатьох цеглинок – сотень інших перемог.
Ми перемогли паніку. Не розбіглись, а зібралися. Ми перемогли сумніви, зневіру, страх. Ми повірили в себе й у свої сили. Збройні Сили України. Розвідку. Нацгвардію. СБУ. ССО. Прикордонників. Тероборону. ППО. Поліцію. ДСНС. Усі наші сили оборони й безпеки. Я пишаюся вами всіма, наші воїни!
Цей рік можна назвати роком втрат для України, для всієї Європи, для всього світу. Але це неправильно. Ми не маємо так говорити.
Ми нічого не втратили. У нас забрали. Україна не втратила синів і доньок – їх забрали вбивці. Українці не втратили домівок – їх знищили терористи. Ми не втратили своїх земель – на них зайшли загарбники. Світ не втратив мир – Росія його зруйнувала.
Цей рік поранив нас у серце. Ми виплакали всі сльози. Прокричали всі молитви. 311 днів. Про кожну хвилину нам є що сказати. Але більшість слів – зайві. Вони не потрібні. Не потрібні пояснення, прикраси. Потрібна тиша. Щоб почути. Потрібні паузи. Щоб усвідомити.
Ранок 24 лютого.
Гостомель. Буча. Ірпінь. Бородянка. Харків.
«Мрія».
Краматорськ. Вокзал. Іграшка.
Чернігів.
Маріуполь. Драмтеатр. Напис «Діти».
Оленівка.
Одеса. Багатоповерхівка. Дівчинка. Три місяці.
Вільнянськ. Пологовий. Немовля. Два дні.
«Азовсталь».
Це неможливо забути. І неможливо пробачити. Але можливо перемогти.
Ми вистояли на ногах, бо було те, що нас тримало. Наш дух.
Оборона Києва.
Харків.
Миколаїв.
Чорнобаївка.
Острів Зміїний.
HIMARS.
Антонівський міст.
«Бавовна».
Кримський міст.
«Нептун».
Крейсер «Москва».
Русскій воєнний корабль.
Ізюм, Балаклія й Куп’янськ.
Херсон.
І молимося, що буде Кремінна та Сватове, Мелітополь, увесь Донбас, Крим.
Ми б’ємося й битимемося далі. Заради головного слова: «перемога».
Вона точно буде. Ми йдемо до неї 311 днів.
Віддали багато сил. Але в мить, коли здається, що ти вже не можеш іти далі, згадайте, що ми вже з вами пройшли.
Я хочу сказати всім вам: українці, ви неймовірні! Погляньте, що ми зробили й що ми робимо!
Як наші воїни з перших днів розносять цю «другу армію світу».
Як наші люди зупиняли колони їхньої техніки.
Як дід зупиняв руками танк.
Як жінка збила дрон банкою помідорів.
Як в окупації крали ворожі танки, БТРи, гелікоптер, снаряди.
Як збирали за години на «Ловців Шахедів», морські дрони, броньовики, швидкі й «Байрактари».
Як витримали всі погрози, обстріли, касетні бомби, крилаті ракети, темряву й холод.
Як підтримували одне одного і державу.
На війні важливий кожен.
Хто тримає в руках зброю, кермо авто, штурвал судна чи літака, скальпель чи указку.
Кожен, хто за ноутбуком, хто керує комбайном, потягом.
Хто на блокпосту й на електростанції.
Журналісти й дипломати, комунальники та рятувальники.
Всі. Хто працює. Вчиться в університеті або школі. І навіть ті, хто тільки вчиться ходити.
Все це – заради них. Наших дітей. Наших людей. Нашої країни.
У великій війні немає маленьких справ. Немає непотрібних. Кожен із нас – борець. Кожен із нас – фронт. Кожен із нас – основа оборони.
Ми б’ємось як одна команда – уся країна, усі наші регіони. Я захоплююся вами всіма. Я хочу подякувати кожному незламному регіону України.
Харків. Понівечений, але нескорений. Ви довели ворогу, що бути поруч територіально не означає бути поруч ментально. Харків – це українське місто. Місто-герой.
Незламний Миколаїв. Героїчно витримує всі удари. Місто на хвилі, яке долає всі шторми.
Сумщина й Суми. Ви одними з перших відчули на собі повномасштабне вторгнення окупантів. Для них Сумщина стала кісткою в горлі. Звичайні люди робили коктейлі Молотова, палили ворожі колони, взяли перших полонених. Сумщина – це сила.
Дніпро. Опора й надійний тил нашого фронту. Ви приймали людей, ви повертали пораненим бійцям життя. Попри постійні удари Дніпро живе
Дорогі українці!
Цей рік почався 24 лютого. Без передмов і прелюдій. Різко. Рано. О 4-й годині.
Було темно. Було гучно. Багатьом було складно, комусь – страшно. Минуло 311 днів. Нам усе ще може бути темно, гучно й складно. Але нам точно вже ніколи не буде страшно. І ніколи не буде соромно.
Це був наш рік. Рік України. Рік українців.
24 лютого ми прокинулись. Інші ми. Інший народ. Інші українці. Перші ракети остаточно зруйнували лабіринт ілюзій. Ми побачили, хто є хто. На що здатні друзі, вороги, а головне – на що здатні ми самі.
24 лютого мільйони з нас зробили вибір. Не білий прапор, а синьо-жовтий стяг. Не втеча, а зустріч. Зустріч ворога. Опір і боротьба.
Вибухи 24 лютого нас оглушили. Відтоді ми не все чуємо. І не всіх слухаємо. Нам казали: у вас немає інших варіантів, аніж здатися. Ми кажемо: у нас немає інших варіантів, аніж перемогти.
24 лютого ми почали творити нашу перемогу. З багатьох цеглинок – сотень інших перемог.
Ми перемогли паніку. Не розбіглись, а зібралися. Ми перемогли сумніви, зневіру, страх. Ми повірили в себе й у свої сили. Збройні Сили України. Розвідку. Нацгвардію. СБУ. ССО. Прикордонників. Тероборону. ППО. Поліцію. ДСНС. Усі наші сили оборони й безпеки. Я пишаюся вами всіма, наші воїни!
Цей рік можна назвати роком втрат для України, для всієї Європи, для всього світу. Але це неправильно. Ми не маємо так говорити.
Ми нічого не втратили. У нас забрали. Україна не втратила синів і доньок – їх забрали вбивці. Українці не втратили домівок – їх знищили терористи. Ми не втратили своїх земель – на них зайшли загарбники. Світ не втратив мир – Росія його зруйнувала.
Цей рік поранив нас у серце. Ми виплакали всі сльози. Прокричали всі молитви. 311 днів. Про кожну хвилину нам є що сказати. Але більшість слів – зайві. Вони не потрібні. Не потрібні пояснення, прикраси. Потрібна тиша. Щоб почути. Потрібні паузи. Щоб усвідомити.
Ранок 24 лютого.
Гостомель. Буча. Ірпінь. Бородянка. Харків.
«Мрія».
Краматорськ. Вокзал. Іграшка.
Чернігів.
Маріуполь. Драмтеатр. Напис «Діти».
Оленівка.
Одеса. Багатоповерхівка. Дівчинка. Три місяці.
Вільнянськ. Пологовий. Немовля. Два дні.
«Азовсталь».
Це неможливо забути. І неможливо пробачити. Але можливо перемогти.
Ми вистояли на ногах, бо було те, що нас тримало. Наш дух.
Оборона Києва.
Харків.
Миколаїв.
Чорнобаївка.
Острів Зміїний.
HIMARS.
Антонівський міст.
«Бавовна».
Кримський міст.
«Нептун».
Крейсер «Москва».
Русскій воєнний корабль.
Ізюм, Балаклія й Куп’янськ.
Херсон.
І молимося, що буде Кремінна та Сватове, Мелітополь, увесь Донбас, Крим.
Ми б’ємося й битимемося далі. Заради головного слова: «перемога».
Вона точно буде. Ми йдемо до неї 311 днів.
Віддали багато сил. Але в мить, коли здається, що ти вже не можеш іти далі, згадайте, що ми вже з вами пройшли.
Я хочу сказати всім вам: українці, ви неймовірні! Погляньте, що ми зробили й що ми робимо!
Як наші воїни з перших днів розносять цю «другу армію світу».
Як наші люди зупиняли колони їхньої техніки.
Як дід зупиняв руками танк.
Як жінка збила дрон банкою помідорів.
Як в окупації крали ворожі танки, БТРи, гелікоптер, снаряди.
Як збирали за години на «Ловців Шахедів», морські дрони, броньовики, швидкі й «Байрактари».
Як витримали всі погрози, обстріли, касетні бомби, крилаті ракети, темряву й холод.
Як підтримували одне одного і державу.
На війні важливий кожен.
Хто тримає в руках зброю, кермо авто, штурвал судна чи літака, скальпель чи указку.
Кожен, хто за ноутбуком, хто керує комбайном, потягом.
Хто на блокпосту й на електростанції.
Журналісти й дипломати, комунальники та рятувальники.
Всі. Хто працює. Вчиться в університеті або школі. І навіть ті, хто тільки вчиться ходити.
Все це – заради них. Наших дітей. Наших людей. Нашої країни.
У великій війні немає маленьких справ. Немає непотрібних. Кожен із нас – борець. Кожен із нас – фронт. Кожен із нас – основа оборони.
Ми б’ємось як одна команда – уся країна, усі наші регіони. Я захоплююся вами всіма. Я хочу подякувати кожному незламному регіону України.
Харків. Понівечений, але нескорений. Ви довели ворогу, що бути поруч територіально не означає бути поруч ментально. Харків – це українське місто. Місто-герой.
Незламний Миколаїв. Героїчно витримує всі удари. Місто на хвилі, яке долає всі шторми.
Сумщина й Суми. Ви одними з перших відчули на собі повномасштабне вторгнення окупантів. Для них Сумщина стала кісткою в горлі. Звичайні люди робили коктейлі Молотова, палили ворожі колони, взяли перших полонених. Сумщина – це сила.
Дніпро. Опора й надійний тил нашого фронту. Ви приймали людей, ви повертали пораненим бійцям життя. Попри постійні удари Дніпро живе
3
Мы именно что не воевали (что вас, видимо, печалит) и наращивали силы, укрепляли армию.
Не вижу в чем проблема налог, я б счастлива была вдвое больше платить, лишь бы у наших воинов было чем обороняться, чтобы не воевали в шлепанцах как в 2014.
Уже молчу сколько там своих денег вложено и сколько вложил текущий президент (ноль)
Не вижу в чем проблема налог, я б счастлива была вдвое больше платить, лишь бы у наших воинов было чем обороняться, чтобы не воевали в шлепанцах как в 2014.
Уже молчу сколько там своих денег вложено и сколько вложил текущий президент (ноль)
5
Ответ дляФайна пані
А я думала, Крим взяли до того як він став президентом, а не після того, як він три роки сидів при владі та все думав, як Пуйлу в оченьки додивитися та на коліна стать
А як же ,’закінчити війну за 3 дні’.все демагогія і кожен залишиться при своїй думці.
Різниця лише в тому, що прибічники діючого президента ( до речі я не голосувала за нього і була в шоці від вибору українців, але рада, що помилялася) так ось прибічники президента говорять про те,що президент робить під час війни для України, а прибічники пороха видумують як би він себе поводив і що б робив.
видумують, бо це лиш ’влажные мечты’ з розряду ’ а якщо б...’ ,Які не мають жодного підтвердження
Нині він тільки позориться , що увесь світ сміється
Різниця лише в тому, що прибічники діючого президента ( до речі я не голосувала за нього і була в шоці від вибору українців, але рада, що помилялася) так ось прибічники президента говорять про те,що президент робить під час війни для України, а прибічники пороха видумують як би він себе поводив і що б робив.
видумують, бо це лиш ’влажные мечты’ з розряду ’ а якщо б...’ ,Які не мають жодного підтвердження
Нині він тільки позориться , що увесь світ сміється
3
Одеса. Сонячна й привітна, тепер – фортеця. Світова фортеця. Яка захищає нас і яка захищає світ. Годує його, щодня відправляючи морем мільйони тонн порятунку. Бо вона – Одеса-мама.
Херсон! Ви – героїчні люди! Ви були в окупації понад вісім місяців. Без новин. Без зв’язку. Відірвані від України.
Тисячі з вас виходили на акції проти рашистів. Ви не знали, чи бачать це в Україні, чи знають про це. Окупанти брехали вам, що Україна вас кинула й не буде боротися за вас. Але ви вірили й попри все дочекалися. Обличчя Херсона посічене уламками снарядів, але головне, що Новий рік ми зустрічаємо вільними й разом під синьо-жовтими прапорами. А отже, все відновимо, усе відбудуємо. Так само, як Чернігів і Запоріжжя, і Краматорськ, і Бахмут.
Ті, хто став прихистком для мільйонів українців: це Рівне, Івано-Франківськ, Тернопіль, Вінниця. Я дякую вам! Ті, хто отримує й передає мільйони тонн допомоги з Європи та світу: Львів, Ужгород, Чернівці, Луцьк. Дякую вам! Ті, хто приймає в евакуації бізнес, підприємства, університети: Хмельницький, Житомир, Кропивницький, Полтава, Черкаси. Дякую вам!
І ті, хто чекає Україну. І дочекається. Донбас, Луганщина, Крим. Завдяки вам, наші воїни!
І, звісно, Київщина й Київ – серце наше, яке завжди б’ється завдяки вам, усі наші українці!
Ми всі – одна сім’я. Одна Україна.
Це рік, коли Україна змінила світ. А світ відкрив Україну. Нам казали: капітуляція. Ми обрали контрнаступ! Нам казали йти на поступки та компроміси. Ми йдемо у Євросоюз і НАТО.
Світ почув Україну. Європарламент, Бундестаг, парламент Британії, Кнесет, Конгрес США.
Світ відчув Україну. Україна в медіа. У серцях людей. У топі пошуку Google.
Світ побачив Україну. На головних площах у Торонто, Нью-Йорку, Лондоні, Варшаві, Флоренції, Сіднеї, інших містах.
Українці дивують. Українцям аплодують. Українці надихають.
Чи є щось, що може нас злякати? Ні. Чи є хтось, хто може нас зупинити? Ні.
Бо ми всі – разом.
Ось за що ми воюємо. Одне за одного.
Найкращий для нас салют – на складах окупантів. Найкращий подарунок – цифри у звіті Генштабу.
Ми не знаємо достеменно, що принесе нам новий, 2023 рік. Але готові до всього.
Нові здобутки? Ми будемо щасливі. Нові удари? Ми будемо непохитні. Продовження боротьби? Будемо битися. А коли переможемо – будемо обійматися.
Херсон! Ви – героїчні люди! Ви були в окупації понад вісім місяців. Без новин. Без зв’язку. Відірвані від України.
Тисячі з вас виходили на акції проти рашистів. Ви не знали, чи бачать це в Україні, чи знають про це. Окупанти брехали вам, що Україна вас кинула й не буде боротися за вас. Але ви вірили й попри все дочекалися. Обличчя Херсона посічене уламками снарядів, але головне, що Новий рік ми зустрічаємо вільними й разом під синьо-жовтими прапорами. А отже, все відновимо, усе відбудуємо. Так само, як Чернігів і Запоріжжя, і Краматорськ, і Бахмут.
Ті, хто став прихистком для мільйонів українців: це Рівне, Івано-Франківськ, Тернопіль, Вінниця. Я дякую вам! Ті, хто отримує й передає мільйони тонн допомоги з Європи та світу: Львів, Ужгород, Чернівці, Луцьк. Дякую вам! Ті, хто приймає в евакуації бізнес, підприємства, університети: Хмельницький, Житомир, Кропивницький, Полтава, Черкаси. Дякую вам!
І ті, хто чекає Україну. І дочекається. Донбас, Луганщина, Крим. Завдяки вам, наші воїни!
І, звісно, Київщина й Київ – серце наше, яке завжди б’ється завдяки вам, усі наші українці!
Ми всі – одна сім’я. Одна Україна.
Це рік, коли Україна змінила світ. А світ відкрив Україну. Нам казали: капітуляція. Ми обрали контрнаступ! Нам казали йти на поступки та компроміси. Ми йдемо у Євросоюз і НАТО.
Світ почув Україну. Європарламент, Бундестаг, парламент Британії, Кнесет, Конгрес США.
Світ відчув Україну. Україна в медіа. У серцях людей. У топі пошуку Google.
Світ побачив Україну. На головних площах у Торонто, Нью-Йорку, Лондоні, Варшаві, Флоренції, Сіднеї, інших містах.
Українці дивують. Українцям аплодують. Українці надихають.
Чи є щось, що може нас злякати? Ні. Чи є хтось, хто може нас зупинити? Ні.
Бо ми всі – разом.
Ось за що ми воюємо. Одне за одного.
Найкращий для нас салют – на складах окупантів. Найкращий подарунок – цифри у звіті Генштабу.
Ми не знаємо достеменно, що принесе нам новий, 2023 рік. Але готові до всього.
Нові здобутки? Ми будемо щасливі. Нові удари? Ми будемо непохитні. Продовження боротьби? Будемо битися. А коли переможемо – будемо обійматися.
4
Вы распоряжаетесь чужими жизнями
Вопрошаете, почему раньше не начали с лаптями воеватт
Кем и чем?
Или лумаете атошники это военные все?
Нет, там гражданские
Перед тем как кричать, почему не отвоевали, спросите себя, а я бы пошла отвоевывать? Не имея оружия и опыта
Ваша специальность в списке того супер закон, изданного еще в 90е годы
Вопрошаете, почему раньше не начали с лаптями воеватт
Кем и чем?
Или лумаете атошники это военные все?
Нет, там гражданские
Перед тем как кричать, почему не отвоевали, спросите себя, а я бы пошла отвоевывать? Не имея оружия и опыта
Ваша специальность в списке того супер закон, изданного еще в 90е годы
4
Ничего точно не было известно. Это не было 100% фактом. Как вы себе представляете сказать такое за год?? Начните наконец думать и анализировать.
3
Что злого я вам написала,что дама,которая до вас задала вопрос тупая? Ну бывает,вам так обидно за нее?
Посплетничайте с ней обо мне, все свои предположения с ней и выясните, ок?
Посплетничайте с ней обо мне, все свои предположения с ней и выясните, ок?
С первого дня этого звездеца задаю себе вопрос -кто вообще руководит этой страной?! Потому что явно не...
4
ваша свобода не должна нарушать права и свободы других.
вы же не уважаете выбор большинства и считаете 80% людей дураками, которые повелись на сериальчик.
Разочарую, большая часть и сериальчик не видела и Зеленского как такового не выбирала. Просто всем очень очень надоел Порошенко. Выбор Зеленского есть результат деятельности Порошенко за пять лет у власти.
вы же не уважаете выбор большинства и считаете 80% людей дураками, которые повелись на сериальчик.
Разочарую, большая часть и сериальчик не видела и Зеленского как такового не выбирала. Просто всем очень очень надоел Порошенко. Выбор Зеленского есть результат деятельности Порошенко за пять лет у власти.
6
Нашо ви мені це копіюєте? Вставити там, де перелічені Миколаїв та Суми, десь між ними. Місто ЗНИЩИЛИ майже повністю. Воно прийняло найстрашніший удар. Драмтеатр, який використали як один з елементів картини у першій частині промови - це не ізольоване влучання, загинули тисячі людей!
Мешканці не заслуговують почути слова, що про них пам‘ятають, за них боротимуться?
Мешканці не заслуговують почути слова, що про них пам‘ятають, за них боротимуться?
4
Куда выезжать без статуса беженца? Кого держат обстоятельства и сейчас не выехали,а до войны тем более куда ехать.
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу