Пес Патрон• 05 января 2023
Мамы
Почему одни матери готовы жизнь отдать за своих детей, а другим наплевать? Как это можно объяснить?
Очень потрясена, отсюда и мысли…
Очень потрясена, отсюда и мысли…
показать весь текст
1
115
0
Ну странная и странная, дальше что? Каждому свое. Кто понял мой вопрос, тот адекватно ответил, я благодарна.
Меня когда-то потрясла история, в одной семье родился больной ребенок и нужна была срочно пересадка печени. Мама как донор не подошла. Подошел папа. Но он отказался, боясь за свое здоровье, что мол работать не сможет из-за операции и вообще это опасно. В итоге ребенок умер.
2
Наверное одна и та же мама может быть разной , например 2 дочери- одной она готова помогать день и ночь, защищать, переживает за нее и т.д а другая дочь- чужая, вот чужая для нее с самого рождения. И самое интерессное- я заметила что это отношение можно сказать формируется еще до рождения… и потом ничего не изменится уже… нелюбимые дети никогда не получат настоящей любви от своих вот таких мам… эту любовь они думают что можно заслужить… но… проверено- если мать по крови родная но по сути чужая- то так оно и будет всю жизнь. Это как лотерея. Я всегда мечтала чтобы мама была мне подругой и поддерживала меня, защищала- но…она так относилась только к младшей дочери… и так всю жизнь…
2
Очень интересная тема.
Большая у вас разница в возрасте?
И сколько детей у вас самой?
У меня двое.
Иногда старший предъявлял претензии, что я больше опекаю младшего. И я понимаю, что я к ним по разному отношусь. Люблю обоих, но они разные и требуют разного моего отношения.
Большая у вас разница в возрасте?
И сколько детей у вас самой?
У меня двое.
Иногда старший предъявлял претензии, что я больше опекаю младшего. И я понимаю, что я к ним по разному отношусь. Люблю обоих, но они разные и требуют разного моего отношения.
Разница с сестрой в возрасте 5 лет… я никогда в жизни на самом деле не знала что такое мама … всегда у нее была ненависть ко мне… я так понимаю замуж она не по любви вышла… хотя папа всегда хорошо к ней относился и всегда много зарабатывал, она ни в чем не нуждалась, всегда был щедрым для нее и все ее капризы исполнял и до сих пор исполняет.Она злилась когда видела что отец зорошо относится ко мне. наверное именно в тот момент рождение ребенка не входило в ее планы… в детстве она конечно заботилась в плане материальном- еду приготовить постирать и т. д- но в моральном… никакой поддержки , никаких обьятий , если меня кто то обижал- не защищала,обзывала нечеловеком, наказанием для нее, да много было неприятных слов, при ссоре могла даже плюнуть в лицо- вот такая была ненависть у нее, хотя я всегда была спокойным ребенком, училась отлично, много книг читала, сестру с рождения она боготворила и до сих пор в прислугах у сестры, она всегда за нее переживает, за ее детей, все для нее, готова в лепешку разбиться, естественно сестра этим воспользовалась и стала относиться ко мне с презрением свысока. Сейчас не общаемся. У меня один ребенок, я его очень люблю, но даже если бы было двое, я бы никогда не стала так относиться… я это знаю, а то что у меня никогда не было мамы настоящей, я смирилась и понимаю что ничего не изменить.
3
Я знаю) но если раньше я расстраивалась, то теперь понимаю что бесполезно по этому поводу расстраиваться и лучше свою энергию не тратить на таких людей, а больше вкладывать в тех, кто является нашим сокровищем, нашей настоящей семьей- это наши дети.
Я така сама, більш того, оці розмови про мама-подружка-ні, це не про мене. Є подружки, а є мама. І це різні поняття.
Для мене це не прийнятно. Ось ця тварина ієрархія, з ватажком. Я для своїх дітей мама-друг. До якої завжди можна прийти та не боятися за підтримкою, порадою, допомогою та іншим, що я ніколи не насварю, не буду осуджувати, знецінювати. А не мама-тюремний наглядач.
Чомусь претензії завжди лише до мами 
в дітей взагалі цікаво зі спогадами, все що мама робить - не пам´ятають, а те що не зробила, або раз коли не втрималася і нагаркала - несуть спогад все життя як отой прапор і обсмоктують при кожній своїй особистій невдачі.
Я народила в 19, вчилася в універі і з го курсу пішла на роботу, мама та й свекруха допомагали з сином. І на канікулах він часто був у батьків, більшість в моїх звісно. Чоловік проводив з сином 0 свого часу, я і в садок/школу відтаоабань і забери все пішки , потім на тролейбусі ще зупинок 6 на роботу. Коротше син виріс і почав розказувати яка я, і часу мало з ним проводила (лише після роботи і зранку, ну а як інакше, і гаокала щоб уроки робив...все не так). А питань чому батько нас неводив в садок/школу/на роботу в нього немає, чому батько з ним ні разу не сходив на рибалку чи на майданчик - немає
добре що є фото, кажу ось дивитися, я жила тобою. Тепер донька 11 років - роблю багато фото і відео, давитиму доказами якщо буде розказувати мені щось в дорослому віці
в дітей взагалі цікаво зі спогадами, все що мама робить - не пам´ятають, а те що не зробила, або раз коли не втрималася і нагаркала - несуть спогад все життя як отой прапор і обсмоктують при кожній своїй особистій невдачі. Я народила в 19, вчилася в універі і з го курсу пішла на роботу, мама та й свекруха допомагали з сином. І на канікулах він часто був у батьків, більшість в моїх звісно. Чоловік проводив з сином 0 свого часу, я і в садок/школу відтаоабань і забери все пішки , потім на тролейбусі ще зупинок 6 на роботу. Коротше син виріс і почав розказувати яка я, і часу мало з ним проводила (лише після роботи і зранку, ну а як інакше, і гаокала щоб уроки робив...все не так). А питань чому батько нас неводив в садок/школу/на роботу в нього немає, чому батько з ним ні разу не сходив на рибалку чи на майданчик - немає
добре що є фото, кажу ось дивитися, я жила тобою. Тепер донька 11 років - роблю багато фото і відео, давитиму доказами якщо буде розказувати мені щось в дорослому віці
Ответ дляСвезло так свезло
Чомусь претензії завжди лише до мами в дітей взагалі цікаво зі спогадами, все що мама робить - не пам´ятають, а те що не зробила, або раз коли не втрималася і нагаркала - несуть спогад все життя як отой прапор і обсмоктують при кожній своїй особистій невдачі.
Я народила в 19, вчилася в універі і з го курсу пішла на роботу, мама та й свекруха допомагали з сином. І на канікулах він часто був у батьків, більшість в моїх звісно. Чоловік проводив з сином 0 свого часу, я і в садок/школу відтаоабань і забери все пішки , потім на тролейбусі ще зупинок 6 на роботу. Коротше син виріс і почав розказувати яка я, і часу мало з ним проводила (лише після роботи і зранку, ну а як інакше, і гаокала щоб уроки робив...все не так). А питань чому батько нас неводив в садок/школу/на роботу в нього немає, чому батько з ним ні разу не сходив на рибалку чи на майданчик - немає добре що є фото, кажу ось дивитися, я жила тобою. Тепер донька 11 років - роблю багато фото і відео, давитиму доказами якщо буде розказувати мені щось в дорослому віці
в дітей взагалі цікаво зі спогадами, все що мама робить - не пам´ятають, а те що не зробила, або раз коли не втрималася і нагаркала - несуть спогад все життя як отой прапор і обсмоктують при кожній своїй особистій невдачі. Я народила в 19, вчилася в універі і з го курсу пішла на роботу, мама та й свекруха допомагали з сином. І на канікулах він часто був у батьків, більшість в моїх звісно. Чоловік проводив з сином 0 свого часу, я і в садок/школу відтаоабань і забери все пішки , потім на тролейбусі ще зупинок 6 на роботу. Коротше син виріс і почав розказувати яка я, і часу мало з ним проводила (лише після роботи і зранку, ну а як інакше, і гаокала щоб уроки робив...все не так). А питань чому батько нас неводив в садок/школу/на роботу в нього немає, чому батько з ним ні разу не сходив на рибалку чи на майданчик - немає
добре що є фото, кажу ось дивитися, я жила тобою. Тепер донька 11 років - роблю багато фото і відео, давитиму доказами якщо буде розказувати мені щось в дорослому віці
А нащо вам був потрібен такий тато?
Я у своєї теж запитувала. Все тягнула тупо вона. Тато був гарний, лежав на дивані, відпочивав, грошей не заробляв, на дітей не звертав уваги. Ну, як це, це такий позор, я розлучена, хай буде.
Я у своєї теж запитувала. Все тягнула тупо вона. Тато був гарний, лежав на дивані, відпочивав, грошей не заробляв, на дітей не звертав уваги. Ну, як це, це такий позор, я розлучена, хай буде.
1
Когда рядом был прилёт инстинктивно хватаю спящего ребенка и несу в коридор он в тот момент мне казался пушинкой, потом муж встал уже и удивлялся что я вообще сообразила его взять и как быстро, а я не думала оно само на автомате
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу