тогдалия• 16 января 2023
Як подолати той страх?
Я взагалі чутка боягузка, істеричка (коли страшно).
Постійно на заспокійливих.
Після трагедії у Кременчузі перестала ходити в ТЦ.
Після жахливого влучання в Дніпрі боюся бути вдома.
Боюся лягати спати. Лягаю вдягнута, з думками якщо раптом що, і вдасться вижити під завалами, то щоб бути не у футболці і не змерзнути. Чим себе трохи заспокоїти? Ще і зверху шабушні сусіди, постійно в них щось падає, гримить. А мене аж колотить.
Постійно на заспокійливих.
Після трагедії у Кременчузі перестала ходити в ТЦ.
Після жахливого влучання в Дніпрі боюся бути вдома.
Боюся лягати спати. Лягаю вдягнута, з думками якщо раптом що, і вдасться вижити під завалами, то щоб бути не у футболці і не змерзнути. Чим себе трохи заспокоїти? Ще і зверху шабушні сусіди, постійно в них щось падає, гримить. А мене аж колотить.
27
0
Думайте як його витягнути 
, не знаю, що ще можна порадити. Якщо постійно жити в стресі, то проблем лише додається.
, не знаю, що ще можна порадити. Якщо постійно жити в стресі, то проблем лише додається.
Я в начале войны открыла для себя раскраску-антистресс. Садилась, наушники в уши и рисовала, по вечерам особенно. Когда ложилась, наушники в уши и включала фильм какой-нибудь, комедию старенькую, так и засыпала. Реально помогало. Но я не истеричка по жизни. Сейчас уже ничего из этого не делаю. Просто живу
Ответ дляЯ такое
Думайте як його витягнути , не знаю, що ще можна порадити. Якщо постійно жити в стресі, то проблем лише додається.
, не знаю, що ще можна порадити. Якщо постійно жити в стресі, то проблем лише додається.
Він військовий. Не мобілізований цивільний.
Це його свідомий вибір був.
Це його свідомий вибір був.
Ну тоді прийміть його вибір, чим ваша присутність в Україні і страх йому допомагають? Знаю військових , яким самим спокійніше, що їхня родина в безпеці.
2
Ответ дляПосудомойка
Я в начале войны открыла для себя раскраску-антистресс. Садилась, наушники в уши и рисовала, по вечерам особенно. Когда ложилась, наушники в уши и включала фильм какой-нибудь, комедию старенькую, так и засыпала. Реально помогало. Но я не истеричка по жизни. Сейчас уже ничего из этого не делаю. Просто живу
Антистрес розмальовку теж інколи використовую. Навушники боюся, раптом вибух не почую. Фільми вдома вмикаю щоб ледве чути, щоб не пропустити якісь вибухи.
У мене теж є свої страхи, але я намагаюся їх не розвивати, переключаю думки на щось інше.
Короче не хочу думати про погане, для себе зробила висновок, що якщо тривога то краще йти в укриття, але ніколи не вгадаєш де тебе горе спіткне.
Всі ми хто живе в Україні під загрозою, робіть, що можете щоб себе захистити і вберегти, а там як уже скла до еться доля.
Короче не хочу думати про погане, для себе зробила висновок, що якщо тривога то краще йти в укриття, але ніколи не вгадаєш де тебе горе спіткне.
Всі ми хто живе в Україні під загрозою, робіть, що можете щоб себе захистити і вберегти, а там як уже скла до еться доля.
Перестаньте зацикливаться на тех вибухах. В этом и ваша проблема. Не прислушивайтесь, переключайтесь. Иначе крыша поедет.
2
Ну ось люди в Дніпрі просто були собі вдома, щось робили. В звичайному домашньому одягу.
І хто вижив, то обмороження всього тіла за такий час під завалами.
І хто вижив, то обмороження всього тіла за такий час під завалами.
Вам сначала к психиатру, а потом в другую страну.
Матери у сына не будет такими темпами.
Я сама тревожная, знаю чем аукаются такие стрессы
Матери у сына не будет такими темпами.
Я сама тревожная, знаю чем аукаются такие стрессы
1
Після того як 4 місяці назад бомбили в нас в городі, теж сплю і ходжу по домі вдягнута так, щоб якщо що могла вибігти на вулицю, а до того завжди була вдома тільки в футболці і трусах (вибачте)
Також живемо біля траси, часто їздять грузовики (і бахкає так, що наче боблять) зараз вже такого нема, але пів року після початку війни кожен день серце завмирало і кидало в страх і піт від того як проїжав грузовик або машина, а ще як машина дуже швидко летіла то таке відчуття наче ракета
Де ви живете?
Також живемо біля траси, часто їздять грузовики (і бахкає так, що наче боблять) зараз вже такого нема, але пів року після початку війни кожен день серце завмирало і кидало в страх і піт від того як проїжав грузовик або машина, а ще як машина дуже швидко летіла то таке відчуття наче ракета
Де ви живете?
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу