Ось і розлучилась

Просувайте тоді щоб він відмовився від його частки майна в обмін на вашу відмову від аліментів.

Я не вірю, що в мене ще будуть стосунки. Мені 33р., не скажу що страшна, є зайвих 8 кг., але ніхто навіть не знайомиться. І обручки вже рік не ношу.

Я не вірю, що в мене ще будуть стосунки. Мені 33р., не скажу що страшна, є зайвих 8 кг., але ніхто навіть не знайомиться. І обручки вже рік не ношу.

Ой та заспокойтесь! Я розійшлась в 36, і через рік вийшла вдруге заміж за самого чудового чоловіка на світі. Зайвих кіло було аж 18. На все воля Божа! Щастя вам і любові!

Я не вірю, що в мене ще будуть стосунки. Мені 33р., не скажу що страшна, є зайвих 8 кг., але ніхто навіть не знайомиться. І обручки вже рік не ношу.

Я не вірю, що в мене ще будуть стосунки. Мені 33р., не скажу що страшна, є зайвих 8 кг., але ніхто навіть не знайомиться. І обручки вже рік не ношу.

Зараз не думайте ні про які нові відносини. Вам треба самооцінку підняти, навчитися жити ДЛЯ СЕБЕ. Ті хто стрибає з відносин у відносини, закінчує наступним розлученням, як правило.
Побудьте одна і через певний час, як заспокоїтесь, почніть ходити на побачення (рекомендую тіндер, бамбл). Вам просто будуть говорити компліменти, водити в ресторани, дарувати букети і життя заграє новими фарбами 😉

даремно розлучилися, ви надто довго були разом і багато речей об´єднує, вже ніколи не забудете одне одного, ніхто щасливий не буде - ні один, ні в нових стосунках, хіба що перший час, треба розмовляти і налагоджувати стосунки, працювати над собою, чому до такого дійшло, розірвати на емоціях легше, ніж склеїти, все ще можна виправити... це лише моя думка

Дурню говорите.

маєте право на свою думку, а я на свою

маєте право на свою думку, а я на свою

Я не вірю, що в мене ще будуть стосунки. Мені 33р., не скажу що страшна, є зайвих 8 кг., але ніхто навіть не знайомиться. І обручки вже рік не ношу.

Повністю погоджуюся.
Скажіть мені тільки одне: ви дійсно вважаєте, що жінка повинна терпіти образи, приниження і зради тільки тому, що багато прожито разом з людиною, з якою жінка не є щасливою? Він їй зраджує, а вона з ним розмовляти повинна і над собою працювати? Мудак - він, а вигрібати гамно і змінювати себе повинна вона?

А куда Вы так спешите, из огня да в полымя?
И кто, простите, будет знакомиться с недовольной собой и жизнью тёткой? Еще и морально травмированной изменами мужа. Вы ж сплошной стресс и антисекс.
И в глазах тоскливая бегущая строка: ну возьмите
меня! ну хоть кто-нибудь!
А зачем Вам этот ’кто-нибудь’? Доказать, что нужны кому-то? Да, будете нужны, когда поставите точку с прежних отношениях, разведетесь, выдохнете, пройдёте все эти 5 этапов проживания потерь до 5 - Принятия, перевернёте страницу и уверенной походкой подефилируете в свою новую жизнь.
Расскажу своё состояние, в котором я знакомилась, и довольно успешно, с кучей мужчин, еще и перебирала ими довольно долго. Я: самая обаятельная и привлекательная, с хорошей работой, замужем была и мне это вообще не горит, ребенок уже есть, вполне самостоятельный и в принципе мне уже можно больше не рожать, попутешествовала по куче стран и могу достаточно интересно рассказать, где была и что видела, и озвучить свои хотелки по поводу дальнейшего покорения мира. У меня всё есть для счастья, есть спортивное хобби и не спортивное тоже, и не одно. Есть куча друзей, которые хотят со мной общаться, встречаться, созваниваться, ходить куда-то вместе (например, в театр, на выставку или концерт) и ездить в совместные путешествия, есть даже породистый котик с выставками и родословной (на всякий случай, если надо будет соответствовать образу одинокой тётки с котами ).
В общем, я вся такая из себя прЫнцеса, вечно занятая не работой, так мероприятиями, жизнь кипит и бурлит, косметолог, маникюры-педикюры, спорт, друзья, сын-старшеклассник, ах да, мне не хватает только прЫнца )))
Тоже интересного собеседника, с чувством юмора и схожими жизненными ценностями, готового бродить по свету с рюкзаком вместе со мной, подстраховывая и подставляя, где нужно, крепкое мужское плечо и твердую ладонь.
Что я могу ему дать? Да всё, что у меня есть - бери, могу отсыпать половинку: я счастлива и могу поделиться с тобой своим счастьем. Взамен возьму тоже радость, улыбки, позитивное настроение и лёгкость бытия.
Что там у тебя есть? Квартира, машина, бизнес - хорошо, что есть, я на них не претендую и не буду, но тебе будет откуда брать деньги на наши походы в ресторан, на мероприятия и путешествия куда мы захотим, это же здорово!
П.С. У меня лишних 20+ кг, возраст 40+, но задорные глаза и нежирная задница, вечно ищущая веселых приключений ))) И я не была озабочена, что останусь одна на старости с котиком, когда сын вылетит из гнезда ( а таки вылетел, нашёл пару, переехали жить отдельно и платить рассрочку от застройщика). А у меня своя жизнь с впечатлениями, эмоциями, событиями, поездками и для ’хоть кто-нибудь’ в ней абсолютно нет места )))
Но есть место тому, кто готов взять за руку и пойти рядом со мной в счастливое будущее.

Вы что, школьница? Зачем вы цепляетесь за миф, что ваша ценность определяется наличием и количеством отношений?
Поживите для себя, поймите, чего хотите сами. Что вам нравится- не нравится. Займитесь собой, как раз и похудеете, хотя ваши 8 кг - ни о чем на самом деле, не в них дело. Многие так и не успели побыть наедине с собой, от родителей сразу замуж выскочили. И жили уже по правилам мужа.
Разве что вы не обеспечиваете себя и муж нужен как банкомат, тогда да, отсутствие отношений - печаль.

Я не вірю, що в мене ще будуть стосунки. Мені 33р., не скажу що страшна, є зайвих 8 кг., але ніхто навіть не знайомиться. І обручки вже рік не ношу.

треба розмовляти обом і обом працювати над стосунками, чому до того призвело? жінка тільки говорить, який чоловік поганий і ллє лайно на нього, але скільки років прожили і 2 дітей, а вона така хороша і ідеальна, так не буває... якою вона була дружиною? можливо пилила його, нила, істерила постійно, не поважала.... як з інтимом було? почути сторону чоловіка треба. В який момент почалися сварки і образи? схоже довгий час мовчали, а потім вибухнуло як бомба і понесло... під час сварок кожен намагався ужалити болючіше... Короче, тут обом треба попрацювати з психологом, почитати книги по сімейному житті, змінитися.

Я не вірю, що в мене ще будуть стосунки. Мені 33р., не скажу що страшна, є зайвих 8 кг., але ніхто навіть не знайомиться. І обручки вже рік не ношу.

Если Вы так жили с ним, то надо радоваться, я думаю Вам понаждобится совсем немного времени, чтобы ощутить свободу от этого говна, и открыться для новых хороших отношений

От з нерухомістю проблема. Живемо, як сусіди. Суд був зранку, прийшов ввечері, ні слова мені не сказав, робить вигляд, що мене немає. Та він в принципі завжди мовчить, тільки в своєму телефоні лежить. Потім я не витримувала цього ігнору (а міг мовчати і тиждень, видно його мама так само робила), починала щось з´ясовувати і завжди виходило, що це я істеричка, а він спокійний і нормальний. А мені уваги елементарної бракувало, спілкування. Людині це говорила, йому все одно. Далі лежав в телефоні.

ни дня ни часа не жалела о разводе, ни одной слезы не пролила, не пишите эту вашу пургу плиз никому. Вина, страх и жалость целых пару лет? вы серьезно? работайте над самооценкой, девочки!
с новым мужчиной меня познакомила подруга спустя полгода, сделал предложение, ношу его кольцо с бриллиантом, но замуж не спешу и другим советую, итак отлично устроена

Я зараз нічого і нікого не хочу. Заводити стосунки, не розібравшись в собі і не відійшовши від цього стресу - це травмувати себе і того, хто цей важкий період буде з тобою.

І що в результаті? Я принижуватись не стала. Це мали би його кроки бути. Якби я забрала позов чи сказала продовжити - в його і своїх очах стала б ще ущербнішою, він і так до мене відноситься як до якоїсь останньої (хоча зрадив він, але винить мене), матюкає, посилає, а так би взагалі з себе возомнив Бога. І так ці сльози мої перед ним були зайвими, він подумав, що я плачу і хочу зберігати сім´ю.

Золоті слова!
Авторе, прислухайтеся!!!
2 роки назад я була таким же самим, вибачте ’унилим гамном’. 19 років разом, дім - повна чаша, сім’я - взірець всім родичам і друзям. І в один момент, от чесно - в один день, без ніяких дзвіночків, вранці роз’їхалися по роботах, повертаюся додому - і муженьок зібрав речі і, як виявилося - звалив до коханки. Я думала - чокнуся.
Потім повернувся, як ні в чому не бувало, я, дура, прийняла, а він почав так гнобити, що хотілося вийти і у вікно. Виявилося, що я страшна жирна безініціативна тупа істота, яка бревно в сексі, рукожоп на кухні і нуль в кар’єрі. А я терпіла. А потім набридло і я подала на розлучення. ООО, що почалося! Він охренів))), ей, ти що це сім’ю рушиш??? А мені вже пох. Розлучилися. Ой, що він мені пророчив... і здохну без його грошей (до слова, я завжди! заробляла більше нього), і зкурвишся, зіп’єшся, десь приріжуть в посадці. А я розумію, що без нього починаю дихати на повні груди. Помічаю, що я ходити починаю з рівною спиною, а не як та собака побита, голову в плечі ховаючи.
Так, його вплив залишив по собі наслідки, я розуміла, що з самооцінкою в мене геть пічаль. І пішла я на СЗ, не для стосунків, для спілкування. Оооо, СЗ став для мене панацеєю))). Спочатку я дізналася, що я красива, розумна, успішна, потім я вже почала перебирати, кому відповідати, а потім наважилася на зустріч на каву. І от чесно кажу - я відчула себе жінкою вже тоді, коли одягала сукенку, каблучки і фарбувала губи блиском, збираючись на зустріч. Була одна кава, потім інша, потім ще одна. А потім я зустріла мужчину, з яким мені захотілося піти ще на одне побачення. А потім ще на одне. Зараз ми зустрічаємося. Це - приємне спілкування, необтяжливе, радісне, з цим мужчиною я відчуваю себе бажаною і важливою.
Користувач ’Я вся ваша ’ двома постами вище дуже точно описала ту жінку, яка цікава мужчинам - легка, весела, вічно зайнята, але з наявністю бажання знайти трішки часу для мужчини. Саме такою я і була, спочатку в спілкуванні - для мужчин, а потім і насправді - для себе. І поки ви, Автор, не уявляєте, як це класно, а коли уявите - зрозумієте цей кайф і будете жаліти про одне - чому не раніше.
До речі, мені 43, мила жіночка, не красотка, з такою ж кількістю ’зайвих’ кг як і у Вас. Але різниці я в тому, що то Вам вони лишні, а мені вже - ні, яка є, не подобається - сорян.