Бокс-орун• 24 февраля 2023
Розкажіть, про свій останній мирний день рік назад.. що робили?
Про що мріяли та планували.. Свої відчуття напередодні..Чи вірили що буде війна?
3
568
0
Я від вашого питання розревілася 
Гуляли з майбутнім чоловіком парком, сиділи ввечері в кафе, їли смачнющі бургери. І він, і я шукали нову роботу,сходили на класні співбесіди - але відповіді так і не отримали ..
Планували переїзд, нову роботу.. так легко все було ..
Гуляли з майбутнім чоловіком парком, сиділи ввечері в кафе, їли смачнющі бургери. І він, і я шукали нову роботу,сходили на класні співбесіди - але відповіді так і не отримали ..
Планували переїзд, нову роботу.. так легко все було ..
7
Були у відрядженні, дитина з нами, вчилася дистанційно і в неї були уроки. А під ранок отримала від вчительки повідомлення, що почалася війна....це був шок
7
Вечер 23го очень хорошо помню. Гуляли с собаками,встретили много знакомых,разошлись поздно по домам с мыслью,что ничего не будет.... и тогда я не знала,что собаке нашей жить осталось 2 недели(((
15
Моя історія
24.02.2022 у нас повинні були бути змагання у іншому місті, 2 години їзди, початок о 9.00, тож виїзд планувався ранній, але близько 20ої години 23.02 в чаті написали, що от як приймуть рішення про ’надзвичайний стан’, то типу відміняються змагання, сидіть та чекайте повідомлення. Я тренер та суддя, тож чекаю. Хтось вже полягав спати, а я все чекала, що напишуть, і ось близько 22.30 повідомлення, що змагання відміняються, я починаю писати всім повідомлення, та чекаю, щоб відписали, що побачили інфо, бо багато хто може не подивитись та й поїхати зранку, тож я собі поставила годинник на 6 ту ранку, щоб побачити та перетелефонувати тим, хто не в темі. Більш того, я відписала дітям в чаті, що раз змагань не буде, то я чекаю їх на тренуванні.І ось близько 5ої ранку з жахом прокинулась від шаленого видуву дверей в квартирі, (це пожежна вентиляція),серце вилітає хватаю телефон дивлюсь чат будинку, всі питають ’що це?’ І багато хто пише одне слово: Війна.Війна. Війна.
Яка війна, Божечки??? Я не вірила, а потім подзвонила мамина подруга і каже: ’Скоріш збирай речі біжи до мами, війна почалась’ Це найстрашніше, що я чула за все життя... 😢😢😢
24.02.2022 у нас повинні були бути змагання у іншому місті, 2 години їзди, початок о 9.00, тож виїзд планувався ранній, але близько 20ої години 23.02 в чаті написали, що от як приймуть рішення про ’надзвичайний стан’, то типу відміняються змагання, сидіть та чекайте повідомлення. Я тренер та суддя, тож чекаю. Хтось вже полягав спати, а я все чекала, що напишуть, і ось близько 22.30 повідомлення, що змагання відміняються, я починаю писати всім повідомлення, та чекаю, щоб відписали, що побачили інфо, бо багато хто може не подивитись та й поїхати зранку, тож я собі поставила годинник на 6 ту ранку, щоб побачити та перетелефонувати тим, хто не в темі. Більш того, я відписала дітям в чаті, що раз змагань не буде, то я чекаю їх на тренуванні.І ось близько 5ої ранку з жахом прокинулась від шаленого видуву дверей в квартирі, (це пожежна вентиляція),серце вилітає хватаю телефон дивлюсь чат будинку, всі питають ’що це?’ І багато хто пише одне слово: Війна.Війна. Війна.
Яка війна, Божечки??? Я не вірила, а потім подзвонила мамина подруга і каже: ’Скоріш збирай речі біжи до мами, війна почалась’ Це найстрашніше, що я чула за все життя... 😢😢😢
61
А во сколько авиасообщение отменили? Есть везунчики, которые успели вылететь, например в 4 часа утра?
7
Ну,виліт в мене був о 14:20,здається,з сусіднього міста,я з дому навіть не виєзжала,вже було зрозуміло.
3
Продовження:
До речі, я таки встала одяглася, вхопила рюкзак з речами на змагання і побігла до цієї подруги маминої, бо ми домовились разом, що поїдемо з Києва в Ворзель до її сестри, я прибігла під звуки вибухів під її будинок, а вони кажуть, заходь, сядь, випий каву, поїж і потім ми нікуди не поїхали, а залишились у цієї людини на цілих 10 днів, квартира на першому поверсі, в свою домівку з того часу я попала лише двічі, один раз забігла за їжею та продуктами, а другий, коли закидала у сумку речі, для подальшої евакуації за кордон. До речі сестра, що у Ворзелі попала під тимчасову окупацію та сиділа без світла, води, тепла та їжі, та вижила тільки завдяки її собакам та кішкам, що гріли своїм теплом. Ми туди чудом не попали
До речі, я таки встала одяглася, вхопила рюкзак з речами на змагання і побігла до цієї подруги маминої, бо ми домовились разом, що поїдемо з Києва в Ворзель до її сестри, я прибігла під звуки вибухів під її будинок, а вони кажуть, заходь, сядь, випий каву, поїж і потім ми нікуди не поїхали, а залишились у цієї людини на цілих 10 днів, квартира на першому поверсі, в свою домівку з того часу я попала лише двічі, один раз забігла за їжею та продуктами, а другий, коли закидала у сумку речі, для подальшої евакуації за кордон. До речі сестра, що у Ворзелі попала під тимчасову окупацію та сиділа без світла, води, тепла та їжі, та вижила тільки завдяки її собакам та кішкам, що гріли своїм теплом. Ми туди чудом не попали
28
23 записалася в чергу на отримання нового закордонного паспорту для сина, бо на весняних канікулах вони з англійською школою планували їхати на екскурсію в Європу, я збиралася разом з ним, тому прийшлося йти робити перше щеплення від корони. День був чудовий, було тепло і сонячно, ми з чоловіком погуляли в парку, потім замовили додому суші, дочекалися сина зі школи і смачно пообідали, ввечері завалилися на диван дивитися серіал і дивилися майже до третьої ночі. А потім, у 5 ранку подзвонила сестра з Харкова і сказала, що їх бомблять(( Все, світ став іншим, вчорашня безтурботність, плани, мрії - все рухнуло😭 Ненавиджу русню, проклинаю кожного з росії, хочу щоб вони всі горіли у пеклі!
50
В войну не верила, т.к. телевизор не смотрю с 2010 и в моей голове война с танчиками и солдатиками в 21 веке - это абсурд.
20 переехали в практически пустую квартиру, 23 была на работе, должна была забрать плиту с магазина, но было лень и отложила на «завтра»
20 переехали в практически пустую квартиру, 23 была на работе, должна была забрать плиту с магазина, но было лень и отложила на «завтра»
15
Писала серіал. Гуляла з собакою. Вірила, що повтомасштабна війна буде, але думала, що через пару років.
2
Днем 23го отправила мужа в командировку, и целый день следила за новостями и, чего уж греха таить, слушала астрологов , те как всегда говорили всякую чушь. После новостей стала тревожно. А утро началось как у всех.
2
😭💔
Да, такі страшні слова(( Раніше ми їх чули тільки у фільмах, я ніколи в житті не думала, що нам доведеться це все пережити насправді ((
Да, такі страшні слова(( Раніше ми їх чули тільки у фільмах, я ніколи в житті не думала, що нам доведеться це все пережити насправді ((
19
Наши друзья из «Зеленого Острова» ( возле Американского посольства) поехали в Бучу к бабке пересидеть опасность
Как раз на улицу где самый треш был с танковыми боями. Слава Богу все живы.
Как раз на улицу где самый треш был с танковыми боями. Слава Богу все живы.
23
Собирала документы и вещи первой необходимости на всякий случай, спорила с друзьями и мужем, которые уже пару недель как уговаривали выехать из Киева. Но спать легла спокойно и первых взрывов не слышала, проснулась от звонка сестры.
Гуляла с детьми, готовила очень вкусный ужин, поздравила папу с 23 февраля и отнесла ему ужин угостить, на обратном пути зашла в атб за крахмалом. Дети гуляли во дворе а я сидела в интертопе смотрела джинсы, хотела заказать но дети зашли в дом и я решила отложить на завтра.
Муж приехал поздно, отмечали, я уже сидела на стуле почти спала, он рассказывал как посидели, показывал какой то хороший коньяк. Он пошел укладывать сына у него на кровати и заснул, ночью у него телефон зазвонил, я сквозь сон услышала хлопки и голос - да, я понял. Сердце забилось но я не хотела просыпаться. Муж зашел в комнату и сказал что звонил мой папа- началась война. Он поедет заправить машину. Я ему еще говорила не трать деньги, это наверно шутят. Он сказал что может придеться меня с детьми везти на границу. Короче такое...а 24 я ждала в гости маму и бабушку, хотела вкусно рыбу приготовить. Так она у меня и осталась в морозилке, а мы уехали в Германию, и уже почти год здесь.
Муж приехал поздно, отмечали, я уже сидела на стуле почти спала, он рассказывал как посидели, показывал какой то хороший коньяк. Он пошел укладывать сына у него на кровати и заснул, ночью у него телефон зазвонил, я сквозь сон услышала хлопки и голос - да, я понял. Сердце забилось но я не хотела просыпаться. Муж зашел в комнату и сказал что звонил мой папа- началась война. Он поедет заправить машину. Я ему еще говорила не трать деньги, это наверно шутят. Он сказал что может придеться меня с детьми везти на границу. Короче такое...а 24 я ждала в гости маму и бабушку, хотела вкусно рыбу приготовить. Так она у меня и осталась в морозилке, а мы уехали в Германию, и уже почти год здесь.
13
Ответ дляКривая спроса
В войну не верила, т.к. телевизор не смотрю с 2010 и в моей голове война с танчиками и солдатиками в 21 веке - это абсурд.
20 переехали в практически пустую квартиру, 23 была на работе, должна была забрать плиту с магазина, но было лень и отложила на «завтра»
20 переехали в практически пустую квартиру, 23 была на работе, должна была забрать плиту с магазина, но было лень и отложила на «завтра»
А маме должны были привезти холодильник другой, на замену купленному.. так тот и остался.
А у него с..ка такие звуки будто сирена и мы первые дни дергались вечно)
А я 23 как и предыдущие дни активно работала, некогда было читать, смотреть, думать.. не верила что пойдет дальше донбасса. На 24 была записана на маникюр. Утром созвонились с мастером, мол наверное отменим? Ну посмеялись истерически
А у него с..ка такие звуки будто сирена и мы первые дни дергались вечно)
А я 23 как и предыдущие дни активно работала, некогда было читать, смотреть, думать.. не верила что пойдет дальше донбасса. На 24 была записана на маникюр. Утром созвонились с мастером, мол наверное отменим? Ну посмеялись истерически
9
Мне всегда интересно было, как люди могли выезжать из Киева в Бучу, Ирпень, Иванков. Чем руководствовались. Не хочу обидеть, но реально интересно. Просто мы, когда выезжали, смотрели карту и понимали, куда не стоит ехать
23
Не спала ніч напередодні 23-го. Зранку раптово вирішила купити квитки до Львову на останній нічний потяг, залишалось лише одне вільне купе та й те в люксі, але вирішила, що хоч відісплюся. Думала, пару днів побудемо в подруги, нехай вже ті квитки пропадають, виїдемо іншим шляхом, бо повинні були повертатись 26-го з малою в іншу країну, вона навчається за кордоном, я живу на дві країни. Спала міцно, зранку перед прибуттям потягу подзвонила подруга. Далі хаос на вокзалі, черги до кас, квитки на останню вечірню електричку до Ужгороду, таксі вдалося визвати дивом, кордон, піший перехід, удача з людьми, що нас підібрали з іншого боку. Весь час в прямому сенсі як в останній вагон.
Шоковий стан, сльози.
Шоковий стан, сльози.
9
Була задрючена роботою, прийшла без задніх ніг, читала порадницю, не вірила у війну. Думала США нагнітає, бо наші мовчать
9
Почала збирати валізи до Мексики, бо думала що через кілька тижнів нормально буде з авіасполученням. Думка про реальну війну здавалась абсурдною, не може у 21 сторіччі ціла країна зійти з розуму і напасти... а виявилось, що може.
16
В первый день, очень пожалела,что не решились с мужем ехать им на встречу.
Тот город в котором мы могли бы оказаться, они прошли транзитом,а остались в Чернигове и сидели месяц в подвале
Так же мне все говорили, куда ехать,на встречу танкам?но к о уехал 24-25 числа проехали без проблем мимо колон
Потому не угадаешь
Тот город в котором мы могли бы оказаться, они прошли транзитом,а остались в Чернигове и сидели месяц в подвале
Так же мне все говорили, куда ехать,на встречу танкам?но к о уехал 24-25 числа проехали без проблем мимо колон
Потому не угадаешь
6
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу