Хочу перейти на українську. Дитина проти

Сьогодні річниця війни. І я остаточно зрозуміла, що хочу перейти на українську. В громадських місцях, на роботі вже давно так і спілкуюся. Але вдома з донькою спілкуємося російською. Ми з російськомовного міста, і завжди до україномовних було зверхнє ставлення. Мовляв, село. Зі свого дитинства я добре пам´ятаю, як змінювалося відношення людей, коли чули, що ми спілкуємося суржиком (батьки дійсно були з села), як сміялися однокласники з дівчинки, яка переїхала з передмістя і плутала російські слова з українськими. Тому доньку я вчила розмовляти російською, і вона повністю російськомовна. Зараз я розумію, яка це помилка! Але якщо я готова перейти на українську, то вона ні( каже, навіщо ти мене вчила російської, якщо зараз треба перевчатися?) І коли з нею розмовляю українською, то вона протестує. Їй незвично, каже ти ніби чужа. Доньці 9. Як вийти з цієї ситуації і отримати від неї якщо не підтримку, то хоча б спокійне ставлення. Чи не потрібно нічого робити взагалі? Тема не для срачу