Берюковна• 24 февраля 2023
вы жалеете о материнстве?
судя по ответам в https://sovet.kidstaff.com.ua/question-3289760 просто не могу не создать такой опрос
36
0
нет, не жалею, люблю своего сына очень! Мне очень тяжело, особенно сейчас когда мы за границей вдвоем. На себя времени нет совсем. С другой стороны - без него мне ничего не нужно)
1
Нет, если б не родила то не знала бы о чем жалеть. Когда родила поняла что это не мое.
Но это опыт .
Но это опыт .
2
Нет
Жалею,что забеременела второй раз и пошла на аборт
Не прощу себе этой тупости
Почему не пила таблетки
Жалею,что забеременела второй раз и пошла на аборт
Не прощу себе этой тупости
Почему не пила таблетки
2
Нет моего варианта, первого родила в 17 по дслету, умоляли оставить родня и будущий первый муж. Оставила. Ничего хорошего. Второго родила в 38 осознанно, хотя до того мысли о детях вызывали дикий ужас после первого. Любящий второй муж, квартира, машины, деньги на няню, все иначе.
2
Я не боюсь признаться - у меня двое детей и я не жалею ни капли. Да, бывало тяжело, но никогда не жалела. На сегодняшний день мне точно не о чем жалеть. И я надеюсь, причин для этого и не найдется в будущем. Дети - мое счастье. Не весь мой мир, конечно, но очень значимая его часть. Я благодарна Богу за то, что дал мне счастье материнства.
2
Ні, звісно. Маю трьох синів, жодного з яких не народжувала. В пошуках четвертого) Діти - то кайф.
3
В мене завжди важко, легко блін нічого за 9 років материнства не далося 
Але легкі шляхи не про нас
Але легкі шляхи не про нас
Моего варианта нет.
Я им горжусь!
Оба ребенка уже выросли. Достойные члены общества.
Я - реализованная. Не работала только в декретах.
Я им горжусь!
Оба ребенка уже выросли. Достойные члены общества.
Я - реализованная. Не работала только в декретах.
2
Не знаю даже, это какая-то лотерея, потому как не знаешь, какой именно у тебя ребенок родится, с каким характером.
Не правильно сравнивать, но даже кот первый был, ужасно с противным характером, думала это я какая-то не правильная, раз он так себя ведёт, а второй просто душка, лучшего кота не найти, и добрый и умный и красивый. И я не умею любить вопреки всему, если оно противное, вредное, то не важно кот это или ребенок, для меня всё - одно расстройство.
Детей нет и не хочу.
Не правильно сравнивать, но даже кот первый был, ужасно с противным характером, думала это я какая-то не правильная, раз он так себя ведёт, а второй просто душка, лучшего кота не найти, и добрый и умный и красивый. И я не умею любить вопреки всему, если оно противное, вредное, то не важно кот это или ребенок, для меня всё - одно расстройство.
Детей нет и не хочу.
2
Вы не понимаете, что все люди разные? Проецируете свой опыт на других. Ну вот у меня взрослый ребенок, и все, что было в жизни хорошего - все связано только с ним. Всегда растить его было в радость, только в радость, ничего без него было не интересно. Плохое в этом всем - Я слишком растворилась, теперь ребенок вырос, уехал, мне очень тяжело, все бессмысленно без него.
4
Так, прийомні. Усі троє цілком реальні. От зараз середній приведе молодшого з садочка - і не матиму часу на форум.
2
Не выкинули, не волнуйтесь. Это было 7 лет назад. Сейчас у бабушки в квартире, привезла,когда ехала заграницу и бабуля так и не отдала, я оплачиваю хороший корм, супер премиум класса, высылаю деньги на содержание, ветеринаров. Но кот совсем не поменялся, ещё и кусать начал за пятки и царапать ноги
Жалію, особливо на вихідні. Провести цілий день з дитиною це те ще випробування. В мене одна дитина, і я реально в шоці з тих, в кого 2+. Це ніби тебе переїхав поїзд, ти ледве вижила після цього, пройшла роки страждань і реабілітації, а потім така круто, хочу ще. Для мене материнство це найбільше розчарування, це те від чого ніде не дітися, де б ти не був, чи в однокімнатній квартирі, чи в величезних апартаментах, чи на екзатичних островах. Син в мене холерик, істеричний, нестерпний, вимагає уваги завжди і всюди, постійно хоче їсти/бавитися/гуляти і так 6 років поспіль, з розуму можна зійти
2
Ответ дляСанта Барбара
Жалію, особливо на вихідні. Провести цілий день з дитиною це те ще випробування. В мене одна дитина, і я реально в шоці з тих, в кого 2+. Це ніби тебе переїхав поїзд, ти ледве вижила після цього, пройшла роки страждань і реабілітації, а потім така круто, хочу ще. Для мене материнство це найбільше розчарування, це те від чого ніде не дітися, де б ти не був, чи в однокімнатній квартирі, чи в величезних апартаментах, чи на екзатичних островах. Син в мене холерик, істеричний, нестерпний, вимагає уваги завжди і всюди, постійно хоче їсти/бавитися/гуляти і так 6 років поспіль, з розуму можна зійти
Так з двома легше - вони один з одним час проводять.
Ответ дляСанта Барбара
Жалію, особливо на вихідні. Провести цілий день з дитиною це те ще випробування. В мене одна дитина, і я реально в шоці з тих, в кого 2+. Це ніби тебе переїхав поїзд, ти ледве вижила після цього, пройшла роки страждань і реабілітації, а потім така круто, хочу ще. Для мене материнство це найбільше розчарування, це те від чого ніде не дітися, де б ти не був, чи в однокімнатній квартирі, чи в величезних апартаментах, чи на екзатичних островах. Син в мене холерик, істеричний, нестерпний, вимагає уваги завжди і всюди, постійно хоче їсти/бавитися/гуляти і так 6 років поспіль, з розуму можна зійти
Ви ще комусь про це казали, що найбільше розчарування, чи тільки тут на форумі, невже така нестерпна дитина
Двох старших у тому місті Донецької області, де жила тоді. Молодшого в Києві, де жили після 2014.
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу