Хочу поділитися.

Дуже довгий час після розлучення я була сама...Дуже хотіла заміж..чоловіка..Я вже думала, що мені пороблено. На сьогодні мені 42 р., є дитина підліток. Залізла на сайт знайомств.Хто б що не казав, але мені попадалися лише порядні за цей час Жлобів, неадекватів не було. Після 2 побачень один натякнув, хотів би мати мене за дружину.Але чоловік мені не сподобався навіть просто для побачень...тому відмовила. Інший на 1 побаченні сказав, що я йому сподобалась і запропонував зустрічатися. Сказав, що шукає сер.стосунків. не дуже сподобався..для мене застарий, я вважаю.і ось третій. Зустрілися 3 рази.квіти.цукерки..кафе. веде пристойно..піклується. після 2 побачення запросив додому. Я відмовилася..страшно)) але він вмовив на 30 хв. Я кумі скинула адресу і пішла. Віві себе пристойно..ніяких розпускання рук. Квартира з шикарним ремонтом..техніка. після побаченого я розумію що точно не запоошу до себе, бо вмене все старе...підготувався. купив все, що перед цим випитав що я люблю. Від м´яса до фруктів. я такого не очікувала. Досить цілепрямовпний і я розумію..що навіть як відмовлю..буде добиватися свого.
Сьогодні було 4 побачення, на якому він сказав, що я не знаю як ти, але я хотів би щоб ви вдвох з дитиною жили в мене. З дитиною ще незнайомий. Коли я більше 10 років хотіла пари..чоловіка..піклування..то його не було..і ось воно..а я і не знаю..чи потрібно це мені? Я не очікувала що це так швидко..Чоловік щедрий.порядний..дуже піклується.але ж знаю його мало..з інтиму лише поцілувпв в машині..гарно цілується, зараза))
Так що дівчата, виходить, що те чого ми так довго чекаємо, не завжди може нас ощасливити.