Ро30BbIu_CJIoHuK• 26 февраля 2023
Питання до ВПО, як плануєте бюджет? Живете сьогоднішнім днем?
Чи щось там собі плануєте?
Маю багато друзів що перемістились з окупації або зони бойових дій. Багато хто втратив житло.
Я в такій ситуації максимально сконцентрувалась, намагаюсь заощаджувати кожну копійочку, бо не знаєш де завтра ночувати будеш.
А більшість навпаки, ( до речі мій чоловік також) намагаються жерти життя жменями. Гуляти, подорожувати в межах України, шмотки, кафе.
Я не засуджую, ми всі прошли через пекло.
Це така захисна реакція психіки?
Маю багато друзів що перемістились з окупації або зони бойових дій. Багато хто втратив житло.
Я в такій ситуації максимально сконцентрувалась, намагаюсь заощаджувати кожну копійочку, бо не знаєш де завтра ночувати будеш.
А більшість навпаки, ( до речі мій чоловік також) намагаються жерти життя жменями. Гуляти, подорожувати в межах України, шмотки, кафе.
Я не засуджую, ми всі прошли через пекло.
Це така захисна реакція психіки?
12
0
Кажу, чоловікові. Давай думати що будемо робити далі.
А він каже, як ми можемо планувати як не знаємо чи доживемо до ранку.
А він каже, як ми можемо планувати як не знаємо чи доживемо до ранку.
Обнімаю Вас, мені самій важко планувати щось... З однієї сторони треба збирати на житло (і стрьомно), з іншої купили речі про які давно мріяли - типу кавоварки хорошої, бо незрозуміло коли ще пожити вийде із-за довбаних сусідів
3
Пока такая ситуация в стране я тоже перестала откладывать все до лучших времен, живём одним днем. Мой родной город в окупации с мая. Пока надежды ноль
2
О, я собі купила блендер, але він легенький, кинув в сумку та поїхав.
Ще дуже хотілось би мультиварка, пральну машину. Але куди то все, як попросять з тимчасового житла?
Ще дуже хотілось би мультиварка, пральну машину. Але куди то все, як попросять з тимчасового житла?
А до війни який ваш чоловік був?
Бо мій бувший жив одним днем ще до війни і часто в борг, тому бувшим і став. Важко жити з людиною і чекати нових величезних боргів.
Я зараз вдома, намагаюся якусь золоту середину тримати.
І щось відкласти і купити, що хотілося раніше
Бо мій бувший жив одним днем ще до війни і часто в борг, тому бувшим і став. Важко жити з людиною і чекати нових величезних боргів.
Я зараз вдома, намагаюся якусь золоту середину тримати.
І щось відкласти і купити, що хотілося раніше
10-15% віддаємо на донаты. Це ті гроші, що раніше ми відкладали. На решту живемо, але на кафе та подорожі не залишається. Щоб відкласти на житло - також. Але наше житло поки що ціле. Лише дачного дома нема. Переможемо, тоді будемо якось мирне життя налагоджувати.
1
Ну як сказати. Ми не міліонери. Але квартиру, машину зробили.
А так да, до війни жили легко. Подорожі, техніку купували, дітям освіту, гуртки.
А так да, до війни жили легко. Подорожі, техніку купували, дітям освіту, гуртки.
На наші ці 10-15% все одно житло не купити. Відкладати, міняти на валюту, возити з собою - забагато мороки. Тому вирішили, що поки що вкладаємось у перемогу. Нам так і емоційно краще.
Єдине що - ми не зменшували витрати на заняття дитині. Дитина так і займається віддалено, а ще на новому місці кожного разу шукаємо якийсь спорт. Щоб і корисно, і якесь спілкування в дитини було, щоб швидше знаходилась компанія, друзі. Тобто ми не вкрай економно живемо. Могли б таки відкладати і більше, але поки що так пріоритети розставили.
Мені здається, зараз головне, як то кажуть, ’маску на себе’. Тобто робити так, як вам буде легше. Щоб був ресурс все це пережити. Я б шукала якийсь компроміс з чоловіком. У вас різні способи себе заспокоїти, і вони майже виключають один одне. Добре було б знайти формулу, щоб і йому добре, і вам.
Єдине що - ми не зменшували витрати на заняття дитині. Дитина так і займається віддалено, а ще на новому місці кожного разу шукаємо якийсь спорт. Щоб і корисно, і якесь спілкування в дитини було, щоб швидше знаходилась компанія, друзі. Тобто ми не вкрай економно живемо. Могли б таки відкладати і більше, але поки що так пріоритети розставили.
Мені здається, зараз головне, як то кажуть, ’маску на себе’. Тобто робити так, як вам буде легше. Щоб був ресурс все це пережити. Я б шукала якийсь компроміс з чоловіком. У вас різні способи себе заспокоїти, і вони майже виключають один одне. Добре було б знайти формулу, щоб і йому добре, і вам.
1
Житла свого і до війни не мали, точніше, тільки купили але там бетон, без ремонта. Останній поверх у Харкові в районі окружної ))) забила і взагалі про нього не думаю, але гроші потроху відкладаю, може буде на ремонт, може буде на щось інше що захочеться після війни. Раніше щоб його купити дуже багато себе обмежували, зараз не обмежую, купую все що не могла собі купити раніше - речі, смачну їжу, в кафе можу раз на місяць сходити. Побутову техніку не купую, бо я і ті всі речі не уявляю як додому буду везти без машини))) коротше теж намагаюсь в крайнощі не впадати, і не транжирить і не складати кожну копійку. Плани будую, обов’язково, але не такі глобальні як колись
1
Зараз взагалі нічого не плануєш бо не знаеш що завтра буде,живемо сьогоднішнім днем,проснулись вранці і говориш Слава Богу, і не знаеш чі буде куди повернутись додому 🥲
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу