Устала. Старший

А что в этом нереального? Алгебра с геометрией не очень изменились за последние 30лет, химия и физика -тоже, только в биологию всякой хни напихали

Я навчалася в гімназії, математика була ’по Сканаві’ (на той час вважався складним рівнем), але про графи вперше почула в ВУЗі. А зараз у сина вони були в шкільній програмі в 6 класі, якщо не в 5-му

Божечкі, два роки не виходив з кімнати?!

Моему 9, ему учиться и напрягаться лень, это ’не приносит удовольствия’. А еще мастер врать глядя в глаза. Такие скандалы, и хватает на пару дней. И ничего не помогает, надо быть как надзиратель проверять каждое слово как пишет, что задали, понял новый материал или нет. Просто писец(( способности есть, шахматы классно идут, спорт тоже (если старается, а старается если интересно). Все разговоры до одного места

Есть обязанности. А ним относится учеба, потому что нужно закончить школу, получить аттестат. Когда сын или дочка не хотели учить какой-то предмет, я им говорила, что это сейчас вам неинтересно, а в будущем может стать вообще вашей специальностью. Интересы меняются очень сильно.
Ну и всегда искала их интересы вне школы: посещали массу занятий и видов спорта. Для того чтобы попробовать и понять что интересно. Сын ходил: легкая атлетика, плавание, айкидо, футбол, баскетбол, теннис, танцы, вокал, театральная студия и пр. В итоге, выбрал бокс и рисование. Дочка занималась танцами и языками. Дома стоит пианино и я хорошо играю, могла бы научить их легко. Но они не захотели совсем. Самое главное, чему я их всегда учила и учу - это активная и продуктивная жизнь. Чтобы ни один день не проходил зря.

Физмат лицей. Графов небыло. То учитель решил выпендриться. Бывает.

У меня не было python и скретч, я знаю только с++ и немного джаву, но мне легко понять, смысл же один и тот же.

Ничего, это переходный возраст, пройдет само, я это пережила, сейчас средний такой, старшему 16 так тот работает уже и деньги на колледж собирает

О… я тоже по Сканави училась. До сих пор этот учебник у меня на полке) графики у нас были в 11 классе. Еще и комбинаторика и теория вероятности. Но математика сейчас сложнее у детей - потому что очень много нестандартных задач, очень насыщенная программа. Вроде темы те же, но задания сложнее.

Практически , пришлось перевести на семейное, в школу отказался идти. На спорт забил, а был КМС

Бывает и такое. Но редко.

З 3 до 12 років я ,навіть, не згадаю, на які гуртки він тільки не ходив. Зараз не цікаво нічого, не хочу-не піду.

Щодо обов´язку вчитися: після кожної розмови на цю тему - ’явсе зрозумів, вибач, більше не буду, буду старатися, буду вчитися, уроки зробив, теми зрозумів’. Як доходить справа до оцінок за самостійні чи контрольні - 1, 2, 5 балів.
І знову по колу: розмова-обіцянки-відсутність результату.

Графи в Ростку в 6 класі точно були в робочих зошитах, це не ініціатива вчителя. Ще був зошит по теорії ймовірності

У нас не росток. Теор вер была. 5 класс
Примитивные задачки.

Боже, дякую вам! Бо тут деяким важко зрозуміти конкретний запрос, конкретну проблему.
В мене на рахунок дітей взагалі немає ніяких очікувань. З мене теж колись намагались зробити того, ким я не являють. Я це прекрасно пам´ятаю і саме тому абсолютно відкрита до будь-якого їхнього вибору.
Більше того, я без слів будь-який їх вибір підтримаю, навіть самий дивний.
Мені не потрібна їхня школа для галочки, я не заставляю зубрити дати і розуміти формули. Вони повинні виконувати елементарний мінімум, щоб це не стосувалось мене.
Ок, прочитай раз в тиждень сторінку, скажи два слова, отримай якусь оцінку, тиждень тебе не чіпатимуть, на наступний повтори. В чому проблема. Я їх навпаки вчу, як полегшити собі життя. Ні ж, англійська, добре її знає, бо й я часто в оригіналі відео дивлюсь. Кажу, ну підніми руку, попросить відповісти, щоб тебе хоч побачили, що ти живий. Каже ’не хочу’. А вчора я сама тест проходила на аудіо сприйняття/розуміння. То він сидить і відповідає. Дорослий, блін, тест. Ну як так, кажу, чому ти на уроці мовчиш, чому в тебе 6? Бо я не хочу говорить... От що тут скажеш. Йому ту 6 ставлять тільки тому, що все 2, 2, 2, бо він мовчить, руку не піднімає, домашки не скидає, а тоді вже раз в місяць його визвуть і там 10-11. От і виходить середнє 6.

Может уже упустил учебу? Трудно догнать. Я плохо училась в 7 и 8 классе, и потом мне стоило огромного труда и здоровья догнать. Никому такого не пожелаю. Лучше все учить вовремя, без пробелов. Может поэтому я так контролирую детей.

Що можна упустити, щоб з мистецтва чи літератури отримати 2 бала? Це можливо лише якщо, навіть, не відкрити підручник. Бо якщо відкрив і назву теми прочитав, то на загальному розумінні вже буде 5-6 хоча б буде

В мого он теж з малювання 0! Жодної оцінки, домашки, роботи. Відповідає, що воно йому не знадобиться, хоча сам для себе малює шикарно. Змальовує своїх ігрових героїв 1в1. Класна керівниця мене вже ледь не на колінах благає, що ну хай він хоч одну домашку відправить. Там елементарщина. Бо вчителю реально немає що поставити. Малювання останній рік і воно йде в атестат.
Пояснювала йому, що атестат йому точно треба, зроби хоч щось. Добре, зроблю, потім. Третій тиждень робить.
Коли дають тести по предметам - робить на 8-12, в залежності від предмету. Просто запам´ятовує, що почув на уроці. Ну чого ж ти, кажу, не можеш так само відповісти, написати домашку, ти ж розумієш, знаєш. Я не хочу, воно мені не треба, мені не цікаво.
Що тобі цікаво? - не знаю. Приїхали.

Коли у мого було малювання, я купляла роботи у дівчини ’на кабанчику’, щоб зберігати собі нерви і час. Хоча 4 роки у школі мистецтв не пройшли просто так, коли є натхнення (дуже рідко) малює. Є графічний планшет, один час марив ним. Але вже рік стоїть пилом припав.
А тепер курс ’мистецтво’ - все в купі замість музики, малювання, трудового навчання.
Завдання на вихідні було подивитись 10-ти хвилинне відео ’картини Куїнджі’, за урок - 1 бал, чому? спитали, які я знаю картини, я не знав ніяких, бо не дивився.

Автор, моєму 13...
Такий самий...
Ми ще й приїхали в Штати, він так хотів сказав, що от там буду відмінником все буду робити.
По факту побачив що тут не заставляють в школі і забив на все.
Ми купу грошей потратили на квартиру біля школи хорошої, а він валяється на ліжку і теж в гаджетах.
Знаєте, щоб тут мамочки з ’ зручними дітьми’ не говорили, але я тепер бачу, що виховувати потрібно в дуже жорстких умовах, дисципліна повинна бути постійно, ніяких поблажок ’ етожедети’
Краще нехай вони бояться батьків ніж будуть потім отак забивати на те, що батьки кажуть. Я боялася мамі сказати ’ я не хочу, я не буду’ Получила б ремня.
А так носяться з цими дітьми, а потім ті їх чуть на х... не посилають...
По темі, не треба його лишати в покої, як тут радять, скотиться ще більше, я таке вже пробувала.
Потрібно забирати гаджети, силою, а що робити.
Назначати таймінг і забирати....
Важко, я вже так надірвала здоров´я...
Причому в нього перспективи могли б бути дуже хороші, батько готовий оплачувати вуз в Штатах, англ., в сина вільна....
Але лінивий просто(((

Какие тренировки
3 года то локдаун, то война..
У нас год вообще ничего не работает. До этого 2 недели работало, 2 месяца нет, в школу по 10 недель в году ходили.
Вы как из параллельной реальности

Моя дочь, например, много знает и умеет. Занималась в кружках, я отвлекала общими хобби, но карантин, война, эвакуация слелали свое дело. Сейчас 14, кроме телефона мало что интересует. Хоть в школу ходит, а то общение было только в телефоне.

Ну, я би так не сказала. Там твори, сенкани, діаманти, композиції твору, знайти метафори, уособлення, епітети. Та багато чого іншого. Якщо дитина не в темі, їй буде важко. Навіть, якщо вона читала.

Его учеба-его зона ответственности. Любые поступки вызывают последствия. Ты можешь не учится, но отвечать за это тоже тебе. Поверьте, это работает. Уговоры, разговоры в 12, ну такое. Вы сильно опоздали, он уже в пубертате, судя по всему.
Все, что нужно сбить в голову - я буду любить тебя всегда. Тупого, умного, смелого, труса. Любого. Но раз ты хочешь принимать решения( не учиться-именно выбор), то и отвечать тебе. И вместе обсудите последствия.

У нас 13 річний хлопець,ну просто те саме,я думала мій один такий.але в нас тато не дозволяє такого,на ноуті і телефоні батьківський контроль.розмови ,мотивація по типу лего(з моєї сторони)і розмови,язик в мене вже болить.я теж була підлітков вчилася гарно,мені подобалося і дуже цікаво було мені,я йому вже всі вуха прожужала)

А зе плавання і ф-но в мого

Прям таки подросток,который лежит с телефоном пойдет бегать или на турник. Ну смешно. Как вы его заставите, если он не хочет?
Тут же проблема в том, что ребенок ничего не хочет.

Ви наче мого описуєте. Ми теж півроку в Європі були. Гордився своєю англійською, що йому всі уроки нею пояснюють, а він розуміє. Хлопчик ще в класі був, то мого приставили до нього перекладачем, бо той жодного слова англійською не знає. Пояснювала йому, що ти ж бачиш, як це чудово, ти не безпорадний, ти не нуль, знання за плечима не носити, ти ж можеш, користуйся цим, бо ніколи не знаєш, що буде завтра і куди тебе життя закине. Але ж недовго щастя длилось. Там домашок теж не задають, отже нічого не треба робити. Нову мову не вчив, бо не треба, бо він англійською обходиться, бо можна сказати, що я не розумію нову мову.
Зараз приїхали додому, бо теж готуюсь в Штати. Це все я тягну сама. Їх, роботу, домашні справи, домашки, мови, документи, купу справ, все одночасно. Бо в мене не було жодної допомоги і з абсолютного нуля надзвичайно важко. То він спочатку розказував, що ми ж всеодно тут лишатись не будем, то нащо воно йому треба. Он вже в Штатах він буде вчитись, а в 14 піде працювати і мені буде легше. Питаю, як ти збираєшся вчитись, якщо таблички множення толком не знаєш, а таблиці Менделєєва в очі не бачив. Мовчить.
Казала йому, що можу допомогти йому що завгодно, лиш би він попросив допомоги і прикладав сам якісь зусилля. А тягнути на шиї не збираюсь, жити за нього не збираюсь.
Не працює, розуміє, погоджується, але забиває на все через хвилину. З сьогоднішнього дня жорсткий графік. Не хоче спілкуватись на рівних, чути, розуміти, значить хай боїться. Так йому і пояснила.

Автор,я с началом пландемиии дралась со старшим за телефон,иначе уроки не делал вообще.А сейчас ему 16,заканчивает 11 класс,любит математику.Говорю-куда будешь поступать?На какую професию? Психолог...Я в а..уе.Говорю-так ты ж математик,иди туда,ты ж с психологией и людьми не очень...Так меня научат...Я не знаю уже как его переубедить...