Есть тут те, кто в начале войны бросил на вокзале домашнее животное?

У нас было два рюкзака - с ноутами, 3 парами трусов на каждого, носки распиханы по карманам спортивных костюмов. Запасной одежды не было ни у кого. На двух наших машинах ехали наша семья впятером+собака, трое соседей+2 кошки и одна залетная отчаянная девушка, случайно подобранная на трассе под перекрёстным огнем.

І так, і ні. Багато доль, багато обставин, важко це все. Я не маю права судити і тварин в мене немає. І не заведу, бо то відповідальність величезна.
Наші сусіди по гуртожитку вивезли з Харкова в Німеччину старого хворого собаку. Але в гуртожиток не дозволили з ним, тому лікували і тримали в себе німецькі волонтери окремо. Він помер нажаль від болячок в стресу. Мені ця жінка казала, що вдячна німцям і любить свого собаку, але побачила перекос великий коли уваги більше хворій тварині, а не хворій дитині. На розподільчому пункті сама сказала волонтерам, що вдячна але спочатку діти,бо в них тварин ледь не вище людей ставлять і це теж не гуд.
Вважаю, цілком адекватно.

Ви дуже мила дівчина.

у меня женщина живет пенсионерка из Харькова. С под Салтовки выбиралась пешком в метро с двумя котами, без переносок, просто в торбы их позасовывала. У женщины спина больная, но тащила.
Она для меня герой.

знаю девочку из Днепра,до сих пор пристраивают брошенных животных

https://sovet.kidstaff.com.ua/question-3111323

Я таких знайомих, що залишали немаю але багато кинутих тваринок було в нас на вокзалі у Львові, налякані, зраджені і самотні… Їх прилаштовувати волонтери, годували і лікували за це їм велика подяка
Але ця тема дуже суперечлива і на мою думку ніхто немає права засуджувати інших за такі вчинки в часі війни і невизначеності, люди рятувались як могли,бо в них не було іншого вибору

В нас було двоє тварин: кішка і собака. З початком війни забрали до себе ще двох котів, яких власниця житла (сусіди винаймали квартиру, але поїхали, кинувши котів) хотіла викинути на вулицю.
На початку березня вирішили, все ж, поїхати. На наших тварин в нас є всі документи, а для тих котів я, за пів години, знайшла перетримку, бо ми геть не знали куди будемо їхати і везти тварин без документів було ризиковано.
Врешті, ми їздили з тваринами, а коти дочекалися своїх господарей.
Ну а ми, влітку, підібрали ще одного кота. Тепер ми з двома котами і собакою.

Ми не кинули. Пес сам утік від вибухів. Але вона у нас і так була баришня така, що жила у вольєрі і могла принести кістку, яку відкопала у лісі. У перший день війни просто втікла, бо якимось чином відкрився вольєр. Ми її шукали по району, але мої нерви не витримали, і я сказала чоловіку або діти, або собака. Через місяць, коли можна було добратися до нашого будинку, то її не знайшли. Дзвонили сусідам. Знайшли у старих хазяйнів, які досі нас звинувачують, що ми безсовісні кинули дитя напризволяще і звичайно, що нам її не віддають.
А от кіт, який навіть у машині ніде не їздив, окрім як на кастрацію, проїхав чемно з нами понад 1000 км.

У меня остался террариум. Попросили соседи на время, уехали в первых числах войны глубоко за границу -им было страшно. Не буду рассказывать, как в марте доставали корм, да и потом перебои были в поставках. Плюс цены поднялись. Хозяева звонили, очень скучали, все спрашивали как там любимцы. Сначала должны были приехать летом. Приехали , но на неделю-ну очень им тут страшно, нервная система не выдерживает ’ожидания атак’, поэтому забирать террариум не стали. Должны были приехать позже, но тут начались страшилки про зиму без света и тепла-еу куда им ехать, страшно же. Теперь разговор пошел о том, что война затягивается и летом смысла возвращаться нет точно-’будет наступление и город накроют’. Чем накроют мне уже не интересно слушать, я никуда не уезжала ни в марте 22 года, ни зимой этого. Раздражает не их страх, они имеют на это право. Но постоянно мне рассказывают что любит их питомец. И что другое покупать нельзя. И что надо им тепло (’ой, а как же без света???’). Короче, понятное дело, на улицу не выставлю, но общаться и отчитываться перед псевдохозяевами желания нет

Таких тыщи.

Я 25-го февраля утром и днём была на вокзале, видела брошенные чемоданы и животных. На второй странице расплакалась: животных у нас не было, но дома погибли все цветы, включая кофейные деревья.

нажаль до сих пір кидають тварин))) Дуже болить від цього. Не вкладається в голові така жорстокість і цинізм. Ще на початку паніка була, а як зараз таке виправдати. Люди тварі просто)))

що значить псевдо? Треба було кинути її на загибель? Дякувати треба, що спасли

Это нелюди и таких сотни. Как и мародеров (украинцев), которые грабили дома в оккупации. Но об этом «неначаси»

і на цепку до сих пір лишають на вірну смерть Бідні тваринки. Люди не заслуговують їхньої любові

а їла вона що?

У мене псіхована папуга, із-за постійних бахів, геть вредна стала.
Одною з основних причін покупки авто, для виїзду з окупації стала саме папужка .
Вона дуже переживала, як побачила, що збираємося, дуже боялися щоб її не покинули.

Люди были в панике. Ехали в никуда. Не каждый лень с войной сталкиваешься. Мы своего коржика забрали с собой. К слову с животным намного сложнее устроиться. Но, он нам даже помог. Но , мне при этом противно читать подобные осуждающие темы. Люди тупо были в шоке. Возможно для них это тоже боль и травма . Обсудите лучше говнокацапов. Чтоб эти животные покинули планету навсегда. Столько боли, страданий, разрушенный судеб. Еще и свои своих добивают

Не могли долго найти квартиру с собакой, Но мысли бросить не было.

Тоїсть вас бамбілі а кота не бамбілі? Жах , жах. Псевдовалантьори, та це ви псевдолюди

Одной женщине (с детьми) муж передал с перевозчиком двух котов в Германию. И ей оказалось дорого их содержать, так она их усыпила.

я никуда не уезжала, но своим двум хвостатым после начала войны сделала вакцины, чипы, паспорта и титры

Ну, ви і порівняли.

А на вас впала авіабомба ? Чого з котом в підвалі не залишилися.
Мені , чесно кажучи, ваше життя бачиться менш вартісне за життя вашого кота.
Я в вас залишила , а кота врятувала

Його доля невідома…. Писали, що ніби бачили, що хтось підібрав. Але хто і куди поніс… І що то взагалі за людина. Може то садист якийсь. Як так можна ..,

И те и другие- нелюди

Я з Києва поїхала 8-го березня - боялась, що мене на вокзалі виштовхнуть, бо я з собакою. Увага: я не бачила ЖОДНОГО кинутого цуца або кота.

А где автор,которая на сайте?Вас не интересует собственная тема?