Война не закончится в 2023:(

Ключевою слово как-то.

Так і смішно і страшно за таких працюючих в держ службах.. а взагалі скажу так що я, як громадянин України, поставила б вам, кожному держ чиновнику, двійку за те як ви справились зі своєю роботою за ці 30 років.. і я б дуже хотіла б щоб вашу кількість скоротили на 50%

Причем тут ракетный удар? Он у вас каждую минут 24 ч в сутки? Вы в бахмуте или таком городе? Тогда лучше выехать.

Копытько

10 марта 2023 года Си Цзиньпинь формально закрепил продление своих полномочий. Он не связан временными рамками в обозримом будущем, что позволяет ему действовать более инициативно.

В США наоборот - выборы президента осенью 2024 года. Но не позже осени 2023 года должна наступить ясность с основными участниками. В первую очередь – с форматом участия демократов. Выборы в США – та ещё забава, от которой будет трясти всех. Вибрация уже ощущается.

Индия. В 2023 году председательствует в G-20. Дели сейчас пытается максимально заработать на импорте российского сырья и одновременно заземлить у себя производства, которые западный бизнес собирается выводить из Китая.

Премьер Нарендра Моди несколько раз давал сигналы о необходимости мирного решения по Украине и недопущении эскалации в виде применения ядерного оружия. Общенациональные выборы в Индии состоятся в апреле-мае 2024 года. У Моди амбициозные планы по развитию страны, ему все эти приключение не нужны.

Итого: для двух супертяжеловесов с осени 2023 г. главным будет вопрос о власти. Остальное – фоном и набором возможностей, которые будут разыгрываться в электоральном контексте.

4. Россия.

Чем ближе к марту 2024 года – чем меньше шансов, что в РФ состоится некое подобие «трансферта власти», о котором так долго говорили большевики. Либо г-на Путина в какой-то форме прикончат, либо он сможет себя продлить под благовидным предлогом.

Тем не менее, вопрос о легитимной власти будет на повестке. Те же Индия и Китай с кем-попало говорить не будут. А любой сценарий требует подготовки.

*****

Если всё это суммировать через призму выборов и вопросов власти, то получается примерно такая картина.

Ближайшие полтора года – это время перезагрузки власти у ключевых субъектов, которые влияют на ситуацию в Украине. Перезагрузка произойдет в две волны – весной и осенью 2024 г. В первую очередь – у наших партнёров.

Им потребуется больше усилий тратить на внутреннюю повестку. Им придётся оценивать, как то или иное действие относительно Украины влияет на настроения людей и расклады. В качестве последствий это может породить стремление понизить статус «украинского вопроса» и другие невыгодные для нас тенденции.

Объективно формируется примерно такая мотивация: до осени 2023 года творите, что угодно. Наступайте, куда хотите. Освободите всё, что сможете. Но осенью угомонитесь. Потому что в момент перехода, который определит тренды до конца десятилетия, лучше без сюрпризов.

Из чего следует, что весной-летом есть мотивация помочь нам с контрнаступлением. А осенью та же мотивация будет подталкивать к некой подморозке на любых достигнутых к тому моменту позициях.

Основное внешнее требование к нам с осени 2023 г., которое просматривается на сейчас – устойчивость и предсказуемость.

Возникает ряд прикладных вопросов.

Первый. Насколько мы (Украина) с этим согласимся?

Второй. Насколько у нас будут ресурсы отстоять свою позицию в случае несогласия? На что мы сможем опереться?

Отсюда позитивный сценарий: добиться успеха силой оружия и обеспечить возможность развивать этот успех, даже если не все друзья будут этому рады.

Негативный сценарий (в случае неоптимальных результатов на поле боя) – выдержать внутреннюю турбулентность и не зашататься (как стране) из-за разочарования людей, когда нас вынудят идти на переговоры и отложить задачу выхода на границы 1991 года.

Вот примерно такой коридор, по которому мы бежим. Мы можем его коллективно либо расширять, либо сужать.

Сейчас, как и весной прошлого года, главное зло – это промедление. Все, что нас замедляет – это зло. Замедление – сужение коридора возможностей.

По этому критерию можно оценивать.

Доброе утро

Нравится народу игра ’ расшиби повторно лоб’
Одно и тоже. Одно и тоже. Прочно занята нища блекаутного пипеца ( що не наступил) и нападения белорусов. ( що не прийшли)
Теперь ее заняла ’ война на десятилетия’
И ниша ’ у нас будет все плохо’, пропадем’

Процитирую наверное Доктора Николаеву

’Щодо «апокаліптичного сценарію», де ми всі умрьом (закреслено), де ми «програємо мир», буде голод, економічна криза-ху.. і прочіє тягості і невзгоди на тисячоліття.

Як відчувала, що якась така хвиля незабаром почнеться, тому ще заздалегідь просто написала, щоб не вірили і не велися на усяких «унилих задротів-песимістів». І от почалося. Я не читала той сценарій, який багатьох збентежив, а декого «висадив на ізмєну», не знаю автора (чи його треба було дивитися - не важно), і навіть не збираюся шукати і аналізувати. Я навіть не знаю, чи був там якийсь політичний контекст, і що пропонувалося зробити, окрім того, як співати журливих пісень і здаватися.
Я навіть не буду нікого заспокоювати, бо якщо вам такий художній жанр до вподоби, то це ваша особиста справа - впадайте у відчай і депресію.

Зрештою, то ваше життя і лише вам вирішувати, як його прожити - у мороці вічного страху і песимізму, чи з впевненістю у майбутньому.

Якби я слухала якихось експертів та «авторитетів», то я б разом з вами сцяла собі у колготи під час ковіду, і не поперла б самотужки проти всього нагалаканого світу тоді.
А так як зараз я впевнена у світлому майбутньому, то всім сопливим нитікам доведеться також у нього йти і нарешті потрапити - хочете ви цього чи ні. Іншого сценарію я не бачу. І таких, як я, багато. Просто у нас немає часу писати сценарії майбутнього, бо ми його творимо самі.

І запам’ятайте: якщо вам у голову лізуть дурні думки, тривоги і переживання, то це значить ви не зайняті важливим ділом і у вас дофіга вільного часу. Те, що у вас у голові і по життю якась суєта - це не важливе діло. Коли ви справді чимось зайняті, то вам у голову нічого більше не лізе, окрім своєї справи.
Нехай це буде вам таким собі маркером: лізе у,,я у голову - значить заняті уйн.. , або зайшли у тупик. Тоді займіться чимось корисним. Погано на душі-йдіть допомагайте людям, це дуже помічне і цілюще від усього. Лізуть дурні думки - поприбирайте у хаті, посадіть квіти, або помийте хоча б голову.
Цигель-цигель, ай лю-лю.’

А я вірю що скоро щось буде. По оцінкам деяких аналітиків у нас своїх танків трохи є+ ідуть нові, йде інша зброя, навіть хімарси не луплять на право та ліво.
З нашого боку затишшя по активним діям.
Йде накопичення сили.
Пригожин ниє, що їхня кишка на півночі Бахмуту застряла, вони не можуть далі сунутися, бо їм капець.
Їх потуги знову в тупік зайшли.
В Маріуполі кожен день бавовна.
Йде підготовка до чогось.
Кацапи гадають де буде наступ. Бо інфо і їх з толку збиває.
Може й не закінчиться цього року, але і стояти на місці не буде все.

При чем тут сколько раз? При чем? И одного не должно быть.
Или Вы считаете, что раз в десять дней это здорово? И это нормальная жизнь?

Доброе утро

Нравится народу игра ’ расшиби повторно лоб’
Одно и тоже. Одно и тоже. Прочно занята нища блекаутного пипеца ( що не наступил) и нападения белорусов. ( що не прийшли)
Теперь ее заняла ’ война на десятилетия’
И ниша ’ у нас будет все плохо’, пропадем’

Процитирую наверное Доктора Николаеву

’Щодо «апокаліптичного сценарію», де ми всі умрьом (закреслено), де ми «програємо мир», буде голод, економічна криза-ху.. і прочіє тягості і невзгоди на тисячоліття.

Як відчувала, що якась така хвиля незабаром почнеться, тому ще заздалегідь просто написала, щоб не вірили і не велися на усяких «унилих задротів-песимістів». І от почалося. Я не читала той сценарій, який багатьох збентежив, а декого «висадив на ізмєну», не знаю автора (чи його треба було дивитися - не важно), і навіть не збираюся шукати і аналізувати. Я навіть не знаю, чи був там якийсь політичний контекст, і що пропонувалося зробити, окрім того, як співати журливих пісень і здаватися.
Я навіть не буду нікого заспокоювати, бо якщо вам такий художній жанр до вподоби, то це ваша особиста справа - впадайте у відчай і депресію.

Зрештою, то ваше життя і лише вам вирішувати, як його прожити - у мороці вічного страху і песимізму, чи з впевненістю у майбутньому.

Якби я слухала якихось експертів та «авторитетів», то я б разом з вами сцяла собі у колготи під час ковіду, і не поперла б самотужки проти всього нагалаканого світу тоді.
А так як зараз я впевнена у світлому майбутньому, то всім сопливим нитікам доведеться також у нього йти і нарешті потрапити - хочете ви цього чи ні. Іншого сценарію я не бачу. І таких, як я, багато. Просто у нас немає часу писати сценарії майбутнього, бо ми його творимо самі.

І запам’ятайте: якщо вам у голову лізуть дурні думки, тривоги і переживання, то це значить ви не зайняті важливим ділом і у вас дофіга вільного часу. Те, що у вас у голові і по життю якась суєта - це не важливе діло. Коли ви справді чимось зайняті, то вам у голову нічого більше не лізе, окрім своєї справи.
Нехай це буде вам таким собі маркером: лізе у,,я у голову - значить заняті уйн.. , або зайшли у тупик. Тоді займіться чимось корисним. Погано на душі-йдіть допомагайте людям, це дуже помічне і цілюще від усього. Лізуть дурні думки - поприбирайте у хаті, посадіть квіти, або помийте хоча б голову.
Цигель-цигель, ай лю-лю.’

Ото ж бо,подтвержаются мои слова,а я писала сто раз-ОСЕНЬЮ ФИНИШБО ВЫБОРЫ У ЛЮДЕЙ

А я вірю що скоро щось буде. По оцінкам деяких аналітиків у нас своїх танків трохи є+ ідуть нові, йде інша зброя, навіть хімарси не луплять на право та ліво.
З нашого боку затишшя по активним діям.
Йде накопичення сили.
Пригожин ниє, що їхня кишка на півночі Бахмуту застряла, вони не можуть далі сунутися, бо їм капець.
Їх потуги знову в тупік зайшли.
В Маріуполі кожен день бавовна.
Йде підготовка до чогось.
Кацапи гадають де буде наступ. Бо інфо і їх з толку збиває.
Може й не закінчиться цього року, але і стояти на місці не буде все.

При чём тут плакать. Просто жить так не нормально. Вот и всё.

нет в Мариуполе каждый день бавовны, не верьте всему, что пишут в тг каналах

А ви думаєте якихось домовленостей не було?думаю,що було...ну чому деяких регіонів війна не торкнулась?ну чомусь же...

Я читаю місцевий телеграм канал, де пишуть люди з самого Маріуполя.

під Бахмутом іноз.важка наступальна техніка з інструкторами, йде підготовка військових, вже навчають тут (пропонували перейти на нову техніку, знайомий відмовився, з своїх міркуваннь, він з 2014 го захищає, знає що як, своє коло побратимів, робота з новою технікою- змінити звичний йому устрій життя), не за кордоном, а поряд лінії розмежування. на абрамси теж навчають тут, навіть не в Польщі. Щось готується.

Финиш будет на том месте, где эти суки захотят быть или на том, до куда мы их прогоним. И это опять временно. До следующего раза.

У нас давно нет 40 млн, дай бог 20

Удалено администрацией...

Я недавно читала, перед войной было 33, выехало около 14-ти, может не точно учитывая вернувшихся, но +- вы абсолютно правы

Мы выездные всем составом ,но у меня и моего окружения и в мыслях нет уезжать куда то.Я не готова на заводы или обслугой в отелях.Нам и дома хорошо и сытно.Увы и ах

А ви думаєте якихось домовленостей не було?думаю,що було...ну чому деяких регіонів війна не торкнулась?ну чомусь же...