В кого вже дорослі діти з неврологічними проблемами?

Перерости це не можливо.
Є препарати, які допомогають людині контролювати свою поведінку. Багато років тому назад на семінарі нам розповідав німець, що хворі на СДВГ отримують постійне медикаментозне лікування в них, за призначенням лікаря.
Без цього в дорослому віці можуть бути погані вчинки, компанії, деструктивна поведінка...

Ніт.
Не переростають, це порушення обміну речовин, просто за належної довгої (роками) корекційної роботи стають скомпенсованими та навчаються з цим жити, ну і медікаментозну допомогу, звісно, ніхто не скасовував згідно рекомендацій профільного лікаоя.

Їм потрібен жорсткий режим, всякі кружки, розвивашки, щоб дитина занята була постійно, пар випускала. Вони потім спокійніше стають. Ютюб багато роликів на цю тему і як з такими дітьми працювати. У них же інтелект не страждає, з посидючистю проблеми і концентрацією цваги.

У меня сын 11 лет, с детства боремся с ЗРПР. Сейчас четко стало проявляться расстройство поведения + на фоне появилось ОКР через неделю обещали перенаправить к псих.который этим занимается. Мальчик умненький, но поведение на 7-8 лет.Плачу каждый день

Есть. Любит всех задалбывать. Слетает с катушек, если я не стою рядом. Сейчас увлекся играми((( тк друзей нет. Вести себя как идиот я не разрешаю и вечно контроллировать не могу, поэтому сидит дома.

Так маме ви своїй дитині не даєте шансу бути в толерантній до її особливостей країни.

Ось і цікавить заради кого ви її щастя адептам приносите?

Моїй дитині майже 15 і мені все страшніше.
Вона і ззовні ще геть пташечка, і ментально років 10-11… Геть не з цього світу. Аспі.
Спілкується з дітьми, сильно молодшими за віком. Навіть тим, кому років 12, з нею вже нецікаво(
Вчиться важко і вдома. Заледве навчили читати, в 9 років, але нині мови йдуть гарно, особливо, англійська. Математика дуже туго. Вона не бачить всієї картини, не прораховує дії наперед, працює лише за навченим шаблоном, при найменшій похибці ступор.
Книжки не читає. Навчила користуватись переказами та скороченим текстом, хоч так… Твори дуже важко йдуть. Якийсь набір розрізнених фраз ні про шо.
На фізику і хімію ми тупо забили. Це їй надто складно. Вчить таблицю мєндєлєєва, то й всьо. Гарно знає географію, подобається. Бачу, що схильна до творчості, явно не технарь. Ідеально було б поїхати десь до Британії пожити, мову довести до ідеалу, потрапити в толерантне середовище… Але вже є, як є.
Є спастичні прояви неврології, дивні рухи очами, скутість, хода косолапа. Коротше, чим далі, тим важче.
А загалом, дуже світла, чуйна, душевна дитина, щира та глибока. Я постійно відчуваю свою провину, не розумію, що і коли зробила не так((( Гіпоксія, кошмарна плацента, апгар 9, але ж я бачила це фіолетове котеня вагою 2700. Яке там 9… Але зі мною навіть акушерка поговорити не встигла, бо далі був наркоз і операція. То я і не знаю, шо і як було.
Досі не розумію: це наслідки вагітності, пологів, чи вроджене, яке б сталося за будь-яких умов.
Написала, поплакала…буває, находить.
Теж би послухала про життя особливих діток 16+, як вони свою дорогу шукають, як вибудовують стосунки…

Воно й видно, шо вас геть не комфорт дитини турбує, а цікавість та пліткарство керують.

Моїй дитині майже 15 і мені все страшніше.
Вона і ззовні ще геть пташечка, і ментально років 10-11… Геть не з цього світу. Аспі.
Спілкується з дітьми, сильно молодшими за віком. Навіть тим, кому років 12, з нею вже нецікаво(
Вчиться важко і вдома. Заледве навчили читати, в 9 років, але нині мови йдуть гарно, особливо, англійська. Математика дуже туго. Вона не бачить всієї картини, не прораховує дії наперед, працює лише за навченим шаблоном, при найменшій похибці ступор.
Книжки не читає. Навчила користуватись переказами та скороченим текстом, хоч так… Твори дуже важко йдуть. Якийсь набір розрізнених фраз ні про шо.
На фізику і хімію ми тупо забили. Це їй надто складно. Вчить таблицю мєндєлєєва, то й всьо. Гарно знає географію, подобається. Бачу, що схильна до творчості, явно не технарь. Ідеально було б поїхати десь до Британії пожити, мову довести до ідеалу, потрапити в толерантне середовище… Але вже є, як є.
Є спастичні прояви неврології, дивні рухи очами, скутість, хода косолапа. Коротше, чим далі, тим важче.
А загалом, дуже світла, чуйна, душевна дитина, щира та глибока. Я постійно відчуваю свою провину, не розумію, що і коли зробила не так((( Гіпоксія, кошмарна плацента, апгар 9, але ж я бачила це фіолетове котеня вагою 2700. Яке там 9… Але зі мною навіть акушерка поговорити не встигла, бо далі був наркоз і операція. То я і не знаю, шо і як було.
Досі не розумію: це наслідки вагітності, пологів, чи вроджене, яке б сталося за будь-яких умов.
Написала, поплакала…буває, находить.
Теж би послухала про життя особливих діток 16+, як вони свою дорогу шукають, як вибудовують стосунки…

То она еще не дерется
Сдвг у моего . Я им была горда...когда он смог сдержаться и не влупить со всей дури малолетку, тот его ударил первый по голове. 10 лет. Тьфу тьфу драться перестал, но задалбывает окружающих по прежнему.

Когда перестал драться?

Моему 8, вспыхивает как спичка от всего и дереться.
И сам уже не рад, но сдержаться не может

Знаю таку історію. У першої дитини шиза, жінка дуже страждала через те. Добрі люди радили народити ще дитинку, бо ж буде точно нормальною. І друга дитинка- той самий діагноз.(

У мене син з серйозним діагнозом. Виріс красенем, студент, вже підробляє в IT. Пишаюся ним.

Вітаю, як Вам це вдалося?

Пощастило + наша любов+ постійні раабілітації + його залізний характер .
Це був не легкий шлях, але вдалося.

Недавно. Совсем не давно перестал первым тыцкать. Сдачу дает

Якщо не секрет, який у вас діагноз ?

В мене - ніякого.
У сина була тяжка пологова травма, з гіпоксієй, крововиливом у мозок, аталектазом легень і всіма супутніми наслідками, недоношений, вага 1,8 кг. Як наслідок ДЦП , туговухість, СДВГ, ЗПР у ранньому віці.

Я мала на увазі сина:) Син сам пересувається? В мене син 13 років, багато діагнозів але найголовніше йому дуже важко пересуватися

Шкода дитину, бо в нашому суспільстві її ображатимуть, і ви самі розумієте це. В неї був шанс бути в іншому суспільстві

Сину 13, навчається непогано, але це з допомогою батьків, дуже не стриманий, каже в очі все що на умі. Проблеми з неврології, порушена хода, хоче спілкуватися з однолітками але їм він не цікавий бо трудно пересуватися. Як він буде жити у дорослому житті навіть не уявляю

Не наш випадок , навчання і все інше давалися дуже важко

А каким он был маленьким? В 3-4-5 лет?
У меня дочь такая, на улице хожу за ней тенью, того толкнула, у того забрала, дети слепили пасочки, растоптала.

У меня тоже такой сын, ходячее недоразумение. Вечно куда то встрянет, кривляется, кричит, дерётся. Вроде общительный, сразу куча детей вокруг, но как проявит себя, никто с ним играть не хочет

Вам не надоело? Уже ж вежливо вам человек написал не лезть в чужое дело, а вы все траву жуете

А то хіба відхилення? В мене свекор один в один такий як ви описали. Вважаю його дивним, але не зворим. 74 роки , ще працює.

К сожалению, я забыла спросить вообще бесценное мнение по поводу чужого диалога.