А як ви одягалися у 90-ті?

Я в шоке от неумения читать и анализировать информацию. Вот неудивительно почему с такими способностями так плохо жили. Я не только про торговлю писала . Были не только ларьки и рынки. Совместные предприятия, много частных заведений и пищевых и образовательных, медицинских спортивных , и старт it , и возможность работы за границей. А вы сместили акцент на одном , потому что вам это удобно. Возмущена этими за уши притянутыми оправданиями и агрессией. Вряд ли вы понимаете в макроэкономике и в микроэкономике. Просто знаете что есть такие слова. А про рыночную экономику даже разговаривать тут не буду.

вы в корне не правы. и процесс обнищания в тогдашних условиях полностью закономерный. люди голодали не потому что были ленивые, а потом что реально не было работы, или была работа , но за три копейки. ваши теории не рабочие. и вот именно, почитайте что такое экономика и как это работает. а вы пишете какие-то свои фантазии.

И производства не только закрывались, а и приватизировались и модернизировались и было вливание иностранного капитала и новые рабочие места. И я об этом уже писала.

Да уж, зашла в тему написала своей единомышленнице, ответила автору по сабжу и понеслось : ’А мы не могли , а мы не знали , а мы не хотели. ’ А мне оно надо? При одинаковом старте одним брали и делали , а другие...

такое впечатление, что вы 90-е провели на марсе. дискуссия с вами бесполезна. вы во власти собственных фантазий.

Я пишу о практике и опыте. Не на необитаемом же острове я тогда жила и с памятью проблем не имею. И как-то себе и своему окружению в реале верю больше чем анонимным ботом на форуме. А вы за уши тяните оправдание. Работа была и я перечислила какая. А сейчас вы свою работу на форуме делаете своими нерабочими теориями.

Слушайте я не буду переписывать по пятому кругу одно и то же, а вы будете делать вид что читать не умеете. Всего доброго.

Ваши впечатления и глупый флуд мне не интересны и с вами в дискуссию я не вступала.

С мужем уехали?
Ваша мама не додала вам что-то в опеке и воспитании? К чему вы об этом написали?

На одну зарплату мамы на заводе они хорошо жили?
Инвалидность, вдовство, много детей среди которых инвалид - таки личные обстоятельства . И такие семьи в большинстве своем живут в стеснённых финансовых условиях, при любом историческом периоде.

Так я не ждала войну, чтобы мир увидеть. Что да как видела и не только в Германии.
И вы первая от кого я на форуме читаю про эти кисельные берега в Германии.

У меня на заводе работали оба родителя. И у всех моих одноклассников. И все жили хорошо до тех пор, пока в стране не началась задница.

Речь шла о вашем муже . Оказывается у вас и папа был, а не только мама. Тем более странно, что вы жили так как написали в первом сообщении мне.

В стране задницы не было, был мирный выход из союза. Ценить надо было , а не ждать, что кто-то придет и за вас что-то делать будет.

Я вам искренне желаю научиться читать и понимать смысл написанного. Тут же вопят некоторые в каждой теме какие возможности дала война. Где я лично о вас написала что вы её ждали? Свои пожелания себе и оставьте.

Розкажіть мені ще щось з мого життя, місс ’Біле Пальто’. Мій батько у 90-ті в міліції працював, до того ж місто невелике, інформація швидко розноситься. І могилок чомусь багато в ті часи з’явилось - із молодими міцними парубками, в піджаках або з боксерськими рукавичками на пам’ятному фото. Але то, певно, у паралельній, не Вашій реальності.

Кредити без драконівських відсотків під заставу чого давали? Чи всі змогли ті кредити повернути?

Не туліть біле пальто як горбатого до стіни. Можу розказати про ’чесних ментів’ які відморозками гірше за бандитів були, але вам не сподобається.
Могилок зараз в тисячі разів більше, а порушення закону, зокрема вбивства, були завжди.

Отримувала студентську візу до Німччини у 2001 році. Три години очікування в черзі плюс ретельна співбесіда у посольстві, - за наявності усіх необхідних запрошень. Купа фірмочок, що займалась ’підготовкою до співбесіди в посольстві’, гроші наперед, але ьбез гарантії. От прям сів і поїхав, ага.

А сьогодні всі повертають? Про шарашкіни контори типу мікрозаймів і колекторів поговорити не хочете? Застава взалежності від суми.

Ризик був , так. Але ж люди їздили і відпочивали. Ще задовго до вашої поїздки.

Про дику інфляцію , купони, купоно- карбованці, мУльйони пам´ятаю. Весільну сукню сестрі купували за 20 000 000. Ходили і до весільної валютного салону і на Житній ринок дивитися. Суконь було багато, як і всього іншого і люди купували. Щоб не жити на бартер і формочкі я розповідала, що люди робили. Переписувати 10 раз не буду.

Могилок зараз більше - бо війна, а тоді теж ми воювали?
Про шахтарські голодні страйки нема коментарів?

Ми говоримо про Ваш економічний парадіз у 90-ті, де єдинороги видають нульові кредити, за які як гриби після дощу зростають приватні підприємства і звичайні люди стають багатіями.

Що, не зручні питання ставлю і аналогії проводжу?
Мені взагалі не цікаво ніпрощо балакати з людьми які далі свого носа, максимум далі околиці свого хутора не бачили нічого і не хотіли бачили . Вони пишаються своєю обмеженістю і їх від люті пре, що хтось робив і мав, а не бартеру чекав.

То війна вам краще? Кримінальні структури були по всьому світу і є. У вас претензії до мене, що я їх створила?
Без війни і 90-х вбивства були і люди пропадали без вісті. Такі програми соціального напрямку як ’Один за всіх’, ’ Говорить і показує Україна’ ви дивилися?

Мій вітчим із шахтарського містечка мені розповідав, коли перестали платити він поїхав до Росії на заробітки - працював водієм, а потім на будівництві. Привіз грошей, що і будинок купити вистачило і меблі і автомобіль. Правда будівництво було на півночі.
Серед іншого, займався вирощуванням свиней і продажем м´яса. Пропонував і своїм знайомим чоловікам їхати. Хтось їхав, а хтось чекав з неба погоду.

Війна не краще, але сьогоднішні часи воєнні Ви самі згадали, коли мова зайшла про рясні могилки у 90-х, коли буцім-то не було бандитів та рекету. Викручуєтесь, як черв’як на приманці, ось це моя претензія.

У моїй сім’ї був досвід і торгівлі ’човниками’ з Польщею, і текстиль з Туреччини, і доларовий кредит, і салони краси, і асенізаторні машини, тому не розказуйте мені, хто крутився, а хто з неба погоди чекав. Я бачила, і як люди маєтки на 16 кімнат будували, і як за борги квартиру батьківську віддавали, і в петлю лізли. Не кожен, хто НЕ розбагатів, був лінтяй, - 90-ті роки були роками боротьби за виживання, яку не кожен виграв, хто старався, і стартові умови були нерівними з самого початку. Тож залиште свій повчальний тон для своїх дітей.

часи воєнні , то і масова загибель людей не проблема? Черв´якам у мізках раду дайте, читайте очима і вирішіть проблеми з розумінням друкованого тексту, а не хаміть людям , які вам нічого не винні.

Перечитайте, бандити були, але такі як ви бачили тільки по телевізору. І ваші повідомлення це підтверджують. Не треба виправдовувати чиєсь бажання нічого не робити рекетом. Рясні могилки - це жертви ворогуючих угруповань, а не продавців речей з ринку . Ліквідація конкурента шляхом смерті це ще було за тисячоліття до 90-х, як і будь яке порушення закону. Я вже писала про рекет при Яценюкові, перед яким бандити відпочивають.
Герої , 90-ті ’страшні’ вони пережили, в яких нічого особливо страшного не було. А в порівнянні з сьогоденням, так тим паче


Чого мені викручуватися і перед кім? Я не викручується а даремно кидаю бісер.

Боротьба за виживання- це сьогодні в Україні, коли ракета прилетить і ти не прокинувся. І ти не знаєш чи є тебе є завтрашній день. Люди з торбами блукають по світу залишившись без домівок, чоловіки тисячами гинуть, діти стають сиротами.

А 90-ті роки- це старт Незалежності, як Україна отримала без крові. Треба цінувати було, а не шатати, потім тікати, тут сидіти і дурниці писати . 90-ті - це старт нових можливостей, капіталізму.
Хто хотів- той робив, а хтось сидів та нив -в одних і тих самих обставинах. Руки, ноги, голова- на базові потреби могли заробити усі, крім лежачих інвалідів- читайте уважно.

Припиніть тягти за вуха якісь проблеми , які були завжди, а не тільки в 90-х. Я бачила купу квартир, які продавали банки саме за борги і це було набагато пізніше 90-х. Ваше особисте сприйняття мого тону, то не мої проблеми. Свій тон залиште в себе на кухні. Я в ті часи жила і не комусь там на форумі розповідати мені, як і що було.