младокошкина• 05 мая 2023
Люди з форума живуть на іншій планеті?
Я завжди , коли додаю своє питання на форумі, боюсь , що хтось з моїх знайомих зайде туди і по розповіді зрозуміє, шо це я. А потім думаю Та, тут мабуть навіть з мого забитого міста нікого нема.
Давайте перевіримо. Напишіть своє місто.
Моє Костопіль.
Давайте перевіримо. Напишіть своє місто.
Моє Костопіль.
показать весь текст
10
412
0
И я не слышала ни разу,но мне не стыдно. В Украине много городов и сёл.
Я из Харькова,но сейчас в Черновцах
Я из Харькова,но сейчас в Черновцах
Нещодавно зловила себе на думці, що я загубилась хто я і звідки. Родом з Донецької області місто Дружківка, потім жила і навчалася в Донецьку, потім Харків, далі Львів, кінцева зараз Київ. І крізь чужа.
13
Така сама історія. Народилася в Сумській обл, але батьки туди приїхали з Вінничини, і це місто ми не вважали рідним... завжди було відчуття, що тут я тимчасово, завжди з нетерпінням чекала свят і канікул, щоб поїхати до бабусі у Вінницьку обл.
В 18 років я нарешті поїхала з того міста до Вінниці вчитись, любила її дуже, але потім направлення назад в Сумську. Інтернатура в Ромнах, все чудово, але ж тимчасово. А потім за направленням в смт на кінці світу (кордон з рф). Тут я особливо чужа, але у мене тут квартира, я вже тут 20 років і була робота, яку я втратила у війну. Тож ймовірно мене ще чекає переїзд, хз куди. Ніде немає відчуття, що це моє, скрізь відчуваю себе чужою
В 18 років я нарешті поїхала з того міста до Вінниці вчитись, любила її дуже, але потім направлення назад в Сумську. Інтернатура в Ромнах, все чудово, але ж тимчасово. А потім за направленням в смт на кінці світу (кордон з рф). Тут я особливо чужа, але у мене тут квартира, я вже тут 20 років і була робота, яку я втратила у війну. Тож ймовірно мене ще чекає переїзд, хз куди. Ніде немає відчуття, що це моє, скрізь відчуваю себе чужою
5
Так люблю когда правильно называют город и так не люблю когда понаехавшие называют его Вишнёвое, ещё и спорят , что так правильно)
4
2
Я в 37 років зрозуміла фразу- « Де родився, там і пригодився». Коли обстріли рідного міста, знайомих з дитинства місць, фізично стає боляче, і прийшло усвідомлення, що не просто так людина народжується в певному місті, корні є, і сильно тягне з віком додому, де батьківський дім
5
Девочки, не гоните, все жизнь город был Вишневый, и уже когда на украинский все стали переводить, то стало місто Вишневе, а понаехавшие так и стали говорить городе Вишневое 
а тот кто родился там , тот знает, что правильно именно Вишневый
а тот кто родился там , тот знает, что правильно именно Вишневый
6
2
Не тягне зовсім. Там мої батьки, я їзжу до них, але там мені все чуже.
Коли мама каже, щоб переїзжала до них (тому що тепер у мене немає роботи), то в мене аж перевертається все, не хочу навіть уівляти себе там. А мені 46) Так що не тягне і навіть навпаки)
А під обстрілами я була тут, на кордоні. І просто фізично відчувала, що мені не можна виїзжати, маю бути тут, ніби моя присутність може захистити це місце
Коли мама каже, щоб переїзжала до них (тому що тепер у мене немає роботи), то в мене аж перевертається все, не хочу навіть уівляти себе там. А мені 46) Так що не тягне і навіть навпаки)
А під обстрілами я була тут, на кордоні. І просто фізично відчувала, що мені не можна виїзжати, маю бути тут, ніби моя присутність може захистити це місце
3
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу