ЛижТолько• 07 мая 2023
Я дратую дорослу доньку
Донці 20 років. Часто критикує мене. Що я сильно реагую на щось (я досить емоційна). Що не так поговорила з лікарем (на її думку треба було посваритися, а я не посварилася). Якщо я на когось злюся, вона одразу нервує - припини. Каже, що вона за мене переживає. А мені здажться, що я її просто сильно дратую.
80
0
Ну я дивлюся, що знайома ладнає з донькою. Мама когось обговорює і донька така: дада.Саме так.
А я коли щось про когось скажу - так одразу: це не вони не такі, це ти не так реагуєш.
А я коли щось про когось скажу - так одразу: це не вони не такі, це ти не так реагуєш.
3
У Вас клімакс?
А взагалі, настав час коли дитина вирісла і не все поділяє з вами. В мене теж сину 20 років. Він теж мені робить зауваження. Але, я розумію що у його віці все виглядає по іншому.
А взагалі, настав час коли дитина вирісла і не все поділяє з вами. В мене теж сину 20 років. Він теж мені робить зауваження. Але, я розумію що у його віці все виглядає по іншому.
4
2
Боюся що це буде не скоро. Дратую я її, але вона нічого не робить щоб перейти на ’власні хліба’. Є окрема хата. Іди живи. Тиждень поживе і назад. Гроші на харчування даю.
1
3
Может вы сильно опекаете её?Я сама такая же,ничего с этим поделать не могу.И моя мама тоже очень меня опекала,я злилась,а теперь жалею.Мамы не хватает очень,её нет с нами уже(
У меня так с мамой, хотя мы живем лет 15 отдельно. Сейчас, в свои 37 я вижу, что она совершенно не приспособлена к жизни, не может выбить положенное. Хожу с ней по собесам, цнапам и вместо нее скандалю с теми, кто хочет ее в очереди подвинуть и пройти. За нее даю взятки, решаю все вопросы. Спасибо антидепрессантам и транквилизаторам, делаю я это спокойно по отношению к ней, а раньше тоже гыркала
1
Вирости і стати самостійною - це різні речі.
Як це не жалко, батьки не назавжди лишаються ідеалом і непререкаємим авторитетом для дітей. Це в підлітковому році ще відбувається.
Як це не жалко, батьки не назавжди лишаються ідеалом і непререкаємим авторитетом для дітей. Це в підлітковому році ще відбувається.
Моїй доньці теж 20 років, і я прекрасно розумію, що ми з нею окремі особистості, кожна з своїм характером, темпераментом, зі своїми окремими думками і точками зору на ситуації/людей.
Це просто треба признати і змиритись.
І так, я розумію, що ні я, ні вона не ідеальні, ми маєм право дратуватись одна на одну, мати свою точку зору, що не співпадає з іншими, відстоювати свою позицію і навіть сваритись.
Це не робить нас поганими, ми просто різні.
Головне - не забувати, що характери характерами, а любити і підтримувати одна одну - надважливо.
Це просто треба признати і змиритись.
І так, я розумію, що ні я, ні вона не ідеальні, ми маєм право дратуватись одна на одну, мати свою точку зору, що не співпадає з іншими, відстоювати свою позицію і навіть сваритись.
Це не робить нас поганими, ми просто різні.
Головне - не забувати, що характери характерами, а любити і підтримувати одна одну - надважливо.
4
Еще многое зависит от характера.Я в детстве была очень мамкина.Переживала,когда она задерживалась после работы хоть ненадолго,не могла на ночь остаться без неё даже у бабушки,в лагере плакала.А вот моя дочка другая,запросто у друзей может остаться ночевать и особо не переживает за меня.
2
Тогда это её нормальная реакция сейчас. За это надо просить прощения искренне. И ей надо работать с этим. И вам надо работать с этим.
3
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу