Дівчата, дуже потрібно виконати домашнє завдання з мистецтва.
В інтернеті майже відсутня інформація по даним завданням:
дитячі образи у творчості композиторів
композиція для оформлення обкладинки нот "Дитячого альбому" (варіанти: фотоколаж, паперопластика тощо).
Я матеріально віддячу.
19
0
Ой, щось ви дуже собі надумали. Ви такої поганої думки про вчительку мистецтва?
Просто перелічити дитячі музичні твори, в яких фігурують діти.
Вчителька мала дати презентацію чи посилання на відео-урок, з якого це можна взяти
Просто перелічити дитячі музичні твори, в яких фігурують діти.
Вчителька мала дати презентацію чи посилання на відео-урок, з якого це можна взяти
Дякую! Це я про себе поганої думки. Не мій це предмет. І дитина так само до нього відноситься. Кінець року, по всім предметам 10, 11, а по мистецтву 8. От і виправляємо)))
Ответ дляBlondy_1
Дякую. Цей сай мабуть через vpn потрібно відкрити 
дивно, в мене норм відкривається без ВПН, але в мене інтеренет Воля
а якщо ви на київстарі, то так - для багатьох сайтів треба ВПН
а якщо ви на київстарі, то так - для багатьох сайтів треба ВПН
Ответ дляBlondy_1
Дякую. Цей сай мабуть через vpn потрібно відкрити
Як з´явилася дитяча музика
Внутрішній світ дитини суттєво відрізняється від внутрішнього світу дорослої людини. А отже, і музика, що створюється для дітей, повинна не тільки бути ясною за структурою і нескладною у виконанні, а й мати особливе коло образів, близьке та зрозуміле дітям. І тому музика «дитячих альбомів» найрізноманітніших композиторів, як правило, присвячена тому, чим живуть діти щодня свого життя: іграм та забавам, казкам та страшилкам, реальним людям та вигаданим персонажам. Крім цього, подібно до дитячої літератури, дитяча музика покликана розповісти дітям про добро і справедливість, розширювати їх кругозір, вчити їх глибоко відчувати і висловлювати різні емоції.
На той факт, що музика для дітей повинна складатися інакше, ніж твори для дорослих, композитори звернули увагу лише в середині XIX століття. До цього існував лише деякий педагогічний репертуар, що включав п´єси для музикантів-початківців, які зовсім не обов´язково мали бути дітьми. Наприклад, знаменитий «Нотний зошит Анни Магдалени Бах», менуети та полонези з якого входять зараз до обов´язкового репертуару дитячих музичних шкіл, Йоганн Себастьян Бах склав для своєї другої дружини, яка була на той момент цілком дорослою дівчиною.
Фактично дитяча музика почалася з Альбома для юнацтва (Album für die Jugend, 1843) Роберта Шумана (1810-1856). З двох його зошитів лише перша містить музику для дітей. Вона так і називається «Для молодшого віку» і досі користується любов´ю музичних педагогів. П´єси з другої частини альбому, «Для старшого віку», не стали такими популярними, тому що були одночасно надто складні для дітей і надто прості для юних старших музикантів.
«Дитячий альбом» Чайковського
«Дитячий альбом» (1878) Петра Чайковського, написаний, як зазначено на титульному аркуші, «наслідування Шумана», став не просто наступним щаблем у розвитку дитячої музики, а й неперевершеною досі вершиною цього жанру. «Наслідування» Шуману виявилося не так у звучанні музики цього альбому, як у самій ідеї збірки п´єс, призначених для дітей, та у використанні схожих образів: гра в солдатики («Солдатський марш» у Шумана та «Марш дерев´яних солдатиків» у Чайковського), іграшкова конячка («Сміливий наїзник» та «Гра в конячки»), страшилки («Дід Мороз» та «Баба-яга»), люди з народу («Веселий селянин, що повертається з роботи додому» та «Мужик на гармоніці грає») , церковна тема («Хорал» та «У церкві») та багато інших.
Роберт Шуман, ’Сміливий наїзник’. Виконує Віталіна Єфремова
Петро Ілліч Чайковський, «Гра у конячки». Виконує Денис Кирилов
На відміну від ’Альбому для юнацтва’ Шумана, ’Дитячий альбом’ Чайковського був справжнім циклом, п´єси якого об´єднані навіть деяким внутрішнім сюжетом. У «Дитячому альбомі» описано один день життя дитини з сім´ї того кола, до якого належав сам Чайковський. Він починається з молитви («Ранкова молитва») і закінчується співом, що доноситься з храму («У церкві»). У ньому є і близькі люди (’Мама’, ’Нянина казка’), і улюблені забави (’Гра в конячки’, ’Марш дерев´яних солдатиків’), і мрії та спогади (’Солодка мрії’, ’Пісня жайворонка’, ’ Шарманщик співає»). Особливе місце у «Дитячому альбомі» посідають внутрішні міні-цикли: сюїта танців («Вальс», «Мазурка», «Полька»), сюїта пісеньок та сюжет про ляльку.
Граючи в іграшки, дитина частково грає у доросле життя. Він уже знає, що люди хворіють і помирають. У п´єсі «Хвороба ляльки», мабуть найзнаменитішою з усього альбому, Чайковському вдалося лише в кількох нотах передати смуток. А наступні за нею «Похорон ляльки» перегукуються з «Траурним маршем на смерть героя» із 12-ї фортепіанної сонати Людвіга ван Бетховена. П´єса «Нова лялька», що завершує цей міні-цикл, не просто відображає радість дитини з приводу подарованої іграшки, а й таїть у собі філософську ідею про кругообіг життя і навіть навчання: все буває, все минає, радуйся справжньому.
Про дітей та для дітей
Лінію ’дитячих альбомів’ продовжили ’Бірюльки’ (1900) Самуїла Майкапара, ’Дитячий альбом’ (1923) Олександра Гречанінова, ’Дитяча музика’ (1935) Сергія Прокоф´єва та інші. П´єси з цих збірок ідеально відповідають вимогам дитячої музики: структурна ясність, нескладність для виконання та «дитяче» коло образів — і тому їх активно розучують у музичних школах.
Самуїл Майкапар, «Пастушок» із циклу «Бірюльки». Виконує Марія Куніцина
Сергій Прокоф´єв, ’Казочка’ зі збірки ’Дитяча музика’. Виконує Тихін Сильвестров
Крім дитячої музики, призначеної для самостійного виконання дітьми, існує ще низка творів, написаних для дитячого слухання, тому що самі діти навряд чи спроможні виконати їх належним чином. Це сюїти «Дитячі ігри» («Jeux d´enfants», 1871) Жоржа Бізе та «Дитячий куточок» («Children´s Corner», 1908) Клода Дебюссі, казки Сергія Прокоф´єва «Гидке каченя» (1914) на текст Ханса «Петя і вовк» (1936), задумана як дитячий путівник інструментами симфонічного оркестру.
Внутрішній світ дитини суттєво відрізняється від внутрішнього світу дорослої людини. А отже, і музика, що створюється для дітей, повинна не тільки бути ясною за структурою і нескладною у виконанні, а й мати особливе коло образів, близьке та зрозуміле дітям. І тому музика «дитячих альбомів» найрізноманітніших композиторів, як правило, присвячена тому, чим живуть діти щодня свого життя: іграм та забавам, казкам та страшилкам, реальним людям та вигаданим персонажам. Крім цього, подібно до дитячої літератури, дитяча музика покликана розповісти дітям про добро і справедливість, розширювати їх кругозір, вчити їх глибоко відчувати і висловлювати різні емоції.
На той факт, що музика для дітей повинна складатися інакше, ніж твори для дорослих, композитори звернули увагу лише в середині XIX століття. До цього існував лише деякий педагогічний репертуар, що включав п´єси для музикантів-початківців, які зовсім не обов´язково мали бути дітьми. Наприклад, знаменитий «Нотний зошит Анни Магдалени Бах», менуети та полонези з якого входять зараз до обов´язкового репертуару дитячих музичних шкіл, Йоганн Себастьян Бах склав для своєї другої дружини, яка була на той момент цілком дорослою дівчиною.
Фактично дитяча музика почалася з Альбома для юнацтва (Album für die Jugend, 1843) Роберта Шумана (1810-1856). З двох його зошитів лише перша містить музику для дітей. Вона так і називається «Для молодшого віку» і досі користується любов´ю музичних педагогів. П´єси з другої частини альбому, «Для старшого віку», не стали такими популярними, тому що були одночасно надто складні для дітей і надто прості для юних старших музикантів.
«Дитячий альбом» Чайковського
«Дитячий альбом» (1878) Петра Чайковського, написаний, як зазначено на титульному аркуші, «наслідування Шумана», став не просто наступним щаблем у розвитку дитячої музики, а й неперевершеною досі вершиною цього жанру. «Наслідування» Шуману виявилося не так у звучанні музики цього альбому, як у самій ідеї збірки п´єс, призначених для дітей, та у використанні схожих образів: гра в солдатики («Солдатський марш» у Шумана та «Марш дерев´яних солдатиків» у Чайковського), іграшкова конячка («Сміливий наїзник» та «Гра в конячки»), страшилки («Дід Мороз» та «Баба-яга»), люди з народу («Веселий селянин, що повертається з роботи додому» та «Мужик на гармоніці грає») , церковна тема («Хорал» та «У церкві») та багато інших.
Роберт Шуман, ’Сміливий наїзник’. Виконує Віталіна Єфремова
Петро Ілліч Чайковський, «Гра у конячки». Виконує Денис Кирилов
На відміну від ’Альбому для юнацтва’ Шумана, ’Дитячий альбом’ Чайковського був справжнім циклом, п´єси якого об´єднані навіть деяким внутрішнім сюжетом. У «Дитячому альбомі» описано один день життя дитини з сім´ї того кола, до якого належав сам Чайковський. Він починається з молитви («Ранкова молитва») і закінчується співом, що доноситься з храму («У церкві»). У ньому є і близькі люди (’Мама’, ’Нянина казка’), і улюблені забави (’Гра в конячки’, ’Марш дерев´яних солдатиків’), і мрії та спогади (’Солодка мрії’, ’Пісня жайворонка’, ’ Шарманщик співає»). Особливе місце у «Дитячому альбомі» посідають внутрішні міні-цикли: сюїта танців («Вальс», «Мазурка», «Полька»), сюїта пісеньок та сюжет про ляльку.
Граючи в іграшки, дитина частково грає у доросле життя. Він уже знає, що люди хворіють і помирають. У п´єсі «Хвороба ляльки», мабуть найзнаменитішою з усього альбому, Чайковському вдалося лише в кількох нотах передати смуток. А наступні за нею «Похорон ляльки» перегукуються з «Траурним маршем на смерть героя» із 12-ї фортепіанної сонати Людвіга ван Бетховена. П´єса «Нова лялька», що завершує цей міні-цикл, не просто відображає радість дитини з приводу подарованої іграшки, а й таїть у собі філософську ідею про кругообіг життя і навіть навчання: все буває, все минає, радуйся справжньому.
Про дітей та для дітей
Лінію ’дитячих альбомів’ продовжили ’Бірюльки’ (1900) Самуїла Майкапара, ’Дитячий альбом’ (1923) Олександра Гречанінова, ’Дитяча музика’ (1935) Сергія Прокоф´єва та інші. П´єси з цих збірок ідеально відповідають вимогам дитячої музики: структурна ясність, нескладність для виконання та «дитяче» коло образів — і тому їх активно розучують у музичних школах.
Самуїл Майкапар, «Пастушок» із циклу «Бірюльки». Виконує Марія Куніцина
Сергій Прокоф´єв, ’Казочка’ зі збірки ’Дитяча музика’. Виконує Тихін Сильвестров
Крім дитячої музики, призначеної для самостійного виконання дітьми, існує ще низка творів, написаних для дитячого слухання, тому що самі діти навряд чи спроможні виконати їх належним чином. Це сюїти «Дитячі ігри» («Jeux d´enfants», 1871) Жоржа Бізе та «Дитячий куточок» («Children´s Corner», 1908) Клода Дебюссі, казки Сергія Прокоф´єва «Гидке каченя» (1914) на текст Ханса «Петя і вовк» (1936), задумана як дитячий путівник інструментами симфонічного оркестру.
Ответ дляBlondy_1
Дякую. Цей сай мабуть через vpn потрібно відкрити
Існує і музика ’дорослим про дітей’: фортепіанний цикл ’Дитячі сцени’ (’Kinderszenen’, 1838) Роберта Шумана, вокальний цикл ’Дитяча’ (1873) Модеста Мусоргського, ’Три дитячі сценки’ (1926) Олександра Мосолова та інші твори. Вони діти виступають не як цільова аудиторія, бо як із характерних образів чи тим дорослого мистецтва. Самі діти вже не в змозі не те що зіграти таку музику, а часом навіть зрозуміти її сенс.
ОМГ, припинить. це 3 хвилини пошуку і гугл-транслейт
купіть краще дитині тістечко :) як компенсацію за стрес від тупих завдань
купіть краще дитині тістечко :) як компенсацію за стрес від тупих завдань
Дуже дякую! Нехай на Вашому шляху трапляються тільки такі добрі та чуйні люди! Гарного дня! Ви дуде спростили мені життя
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу