А бывают такие дети, которым только ремень как метод воспитания подходит?

О, точно такая же ситуация со мной была.
3 года. Дочка с приятелем играют в мяч во дворе. Я и другая мама спокойно сидим рядом. Мгновение и взявшись за руки, они рванули из двора. Перемкнуло их в киоск за булочкой пойти.
Догнали, когда они дорогу перебежали. Я и сейчас помню эти 20 секунд ужаса.
Орала и отшлепала.

Я пишу не про конкретну дитину, ну припустимо дитині 12 років, вчитися не хоче. В школі, на тренуваннях завжди зауваження, що зриває процес, обманює, робить підлості, зневажає усіх оточуючих, на звичайне прохання батьків - ненормативна лексика

А уявіть на мить, що ніяка література і психологи не можуть допомогти, а дитина чим далі, тим не керованіша

Да, считаю что большинству детей не хватает ремня. Сейчас слишком много невоспитанных детей и взрослых, которым в детстве родители жалели ремня.

Могу сказать за себя. Моя дочка выбежала как то на дорогу. Просто убежала в секунду, я не смогла догнать, и она выбегает на местную дорогу, прям под машину. Обошлось, водитель среагировал чудом. Я отлупила. Первый и единственный раз в жизни, но знатно. Для нее был такой шок, что мама дала по попе, что она еще очень долго сама брала меня за руку, когда подходили к дороге (она за руку до этого не ходила никогда). В данном случае считаю оправдано: мне надо было создать шоковую ситуацию, чтоб она запомнила, это уже был риск ее жизни. Самой машины она не испугалась особо, она в принципе в детстве не боялась ничего. Вот в такой ситуации - да, считаю это единственный метод, и он был правильный - любые разъяснения до этого были без толку. А бить детей за каждую провинность, как и наказывать постоянно в принципе - это издевательство.

У племінника в класі був хлопчик (5клас), матами говорив з вчителями, на уроках ходив, кидав речі, бив всіх дітей. Кидався на вчителів, якщо йому робили зауваження. Фраза ’ у міня мама пракурор! Ана вас всех в тюрягу пасадіт’. Перший раз відчувала бажання вліпити ременем так, щоб полоси лишились і то не знаю його мамі чи мені. Мама виявилась секретарем в районній прокуратурі. При розмові, коли конфлікт дістався мого сина, теж пальці віялом ставила. А це мале, при ній, пробувало мене ногою вдарити. Психічно - здорова дитина. Морально - маленький урод, прости господи.

За що ви її побили? За те, що ви не були поряд, щоб схопити за руку поки ще не вибігли на дорогу?

Автор, мое мнение, что наказать ’ремнем’ можно, а иногда бывает и очень нужно, но это надо делать в раннем детстве, пока маленький и не потакать капризам. Да, не сразу бить, постараться всеми силами объяснять , рассказывать как правильно, учить, но если неуправляемо себя ведет и больше ничего не помогает, тогда, как крайняя мера, то можно. Думаю, лет до 4, позже - уже не надо, лучше к этому возрасту постараться пресечь психи и капризы, что бы дете понимало, что оно в семье не пуп земли и капризами своего не добивалось, не росло эгоистом, а то потом сам же и будет страдать от своего скверного характера. У меня старшая дочь с раннего детства была очень капризная и очень часто никакими методами невозможно было до нее достучаться. Но мы ее не били , очень -очень хотелось, но нет , сама не била и мужу запрещала, а он настоятельно советовал, пока не поздно. Потом я горько пожалела, что его не слушала. Как она подросла, негативные черты укоренились и стали частью характера

Приклад моєї подруги .
Напружені стосунки з дочкою 15 років.
Їдуть з гостей ,в цей час донька викладає в мережі фото просто руки/ноги в крові ( робить фотомонтаж),її питають ,це тебе так?’ ,Відповідає - ,Так’.Її взагалі не били ніколи.Плки батьки приїхали ,їх зустріла поліція.Оглянули дочку ,все ок.
Кажуть мало в дитинстві піздюлей давали .Зараз в Польщі ,вчиться в училищі типу,постійно обман ,маніпуляція щоб забрали.
В мене схожа ситуація з дочкою ,нічого їй не треба ,дайте лише гроші ,про обов’язки якісь це не про неї.Дуже важко.

Могу сказать за себя. Моя дочка выбежала как то на дорогу. Просто убежала в секунду, я не смогла догнать, и она выбегает на местную дорогу, прям под машину. Обошлось, водитель среагировал чудом. Я отлупила. Первый и единственный раз в жизни, но знатно. Для нее был такой шок, что мама дала по попе, что она еще очень долго сама брала меня за руку, когда подходили к дороге (она за руку до этого не ходила никогда). В данном случае считаю оправдано: мне надо было создать шоковую ситуацию, чтоб она запомнила, это уже был риск ее жизни. Самой машины она не испугалась особо, она в принципе в детстве не боялась ничего. Вот в такой ситуации - да, считаю это единственный метод, и он был правильный - любые разъяснения до этого были без толку. А бить детей за каждую провинность, как и наказывать постоянно в принципе - это издевательство.

Стільки років було дитині? 5-6 вже можна пояснити що на дорогу не можна. До цього віку ви маєте бути настільки поряд, щоб відреагувати відразу. Встигнути зловити до того, щоб вибіг на дорогу. Майданчик завжди від дороги через тротуар.
Тому виходить, що ви недодивилися, а відкрили дитину. Хоча мали б відлучити себе

Ви собі не уявляєте скільки людей говорять: ’Мене в дитинстві били і виріс нормальною людиною’. Деякі навіть дякують за це батькам

Знаю семью верующих, они с сына пылинки сдувают, не то что рукоприкладством не занимаются. А он очень агрессивный в школе, даже на учителей с кулаками кидается. К детям у него изощрённые пытки.

Моралістки он вже знають, як правильно. У мене моя звізда тисячу разів знала і мультики дивилася, що на дорогу бігти не можна теж робила тричі таку ситуацію і так в одній вона вже отримала по жопі знатно, то вже й не бігала. Не розуміла причинно наслідкових зв´язків. На відмінно від старшої малому доходило словами, що ходимо по тротуару і не біжимо через дорогу, бо там котик чи метелик. Малий все завжди розумів і дати по попі не було за що, а ця з дорогою пройшло вже багато років, а мене й досі трусить, один раз встигла вихватити з під машини, другий раз було перехрестя, а третій раз бігла просто на іншу сторону, о там вже отримала по тій малій жопі, так і казала їй, що отримає по жопі. Мультик ще про зайчика був, їй не зрозуміло було, а по жопі дійшло.

А уявіть на мить, що ніяка література і психологи не можуть допомогти, а дитина чим далі, тим не керованіша

3 года где-то) да, я была рядом, но у меня дочь со склонностью к побегу) и это мы не на площадке гуляли, а я недомать недосмотрела, это мы шли вдоль дороги по тротуару и дочь рванула в даль) ну вот стрельнуло трехлетнему ребенку бежать, она так регулярно делала, просто мы гуляли в парке обычно, я ее догоняла за несколько секунд, а тут сразу на дорогу (не на проспект, а вдоль домов дороги). И тут, от меня уже ничего не зависело - это дело нескольких секунд, а даром ясновидения я не обладаю и предугадать, что она решит бежать - не могу. По тротуару от магазина до дома идти минут 15 - я не могла её насильно вести за руку. Велосипеды и коляски она никогда не признавала. Так что моей, как мамы вины тут нет абсолютно) и я ребенка не наказала за это, а напугала таким образом, чтобы она поняла на понятном ей примере, чем опасна дорога. Дети не понимают, что такое смерть под колесами авто, а вот боль от удара по попе быстро закрепляется в подсознании: ой пойду на дорогу, будет больно.

Я пишу не про конкретну дитину, ну припустимо дитині 12 років, вчитися не хоче. В школі, на тренуваннях завжди зауваження, що зриває процес, обманює, робить підлості, зневажає усіх оточуючих, на звичайне прохання батьків - ненормативна лексика

А если у родителей только один вопрос, как до ребенка 18 лет выжить? Ни о каком присмотре в старости нет речи

А ще, знаєте, є така штука: хтось стає людиною, дивлячись на нас.
Це про тк, що лише власним прикладом можна виховати. Ніякі ремені і тумаки не додадуть ні розуму, ні стриманості.
А біди наробити можна запросто.
Від купи комплексів до більш радикальних дій зі сторони дитини.

Підкинули?)

Діти не народжуються неслухами і грубіянами.
Значить, дитина спостерігала у когось таку поведінку. Або це є в сім´ї або дитиною взагалі не займалися, а тепер хочуть від неї дисципліни, хороших оцінок і тп.

А потім ’ чому діти у нас такі злі? Знущаються над тваринами, над слабшими дітьми.’ То у, що є дофіга людей, які вважають, що дитину можна бити.
Насилля породжує насилля. Дуже смішно звучать аргументи ’ мене били я виросла нормальна. То у я також б´ю’. Так в чому нормальність? Якщо ви знущаєтеся над дитиною?

В 10 так само як 15,вчитися важко ,а навіщо?домогти з 201 разу.,коли вже не треба.