Чи є шанси знайти того самого? Прошу без іронії!

Я все розумію. В мене важкий аутист, розумово відсталий, він завжди був проблемним -- міг пити побутову хімію, коли ми були в гостях і він знаходив такі препарати в зоні доступу (бо вдома ми таке ховаємо, а в гостях не завжди встигаєш зорієнтуватися), двічі вибігав на проїжджу частину під колеса автівки, що рухалася назустріч, одного разу пожував скло, коли пив сік із склянки, і ми возили його на гастроскопію з госпіталізацією в обласну лікарню. Ще було, що випадково підпалив кухонну плиту. Тобто з ним не занудьгуєш) Нормального життя нема і не буде, я колишнього чоловіка не звинувачую і не ображаюся на нього -- він просто хоче жити нормальним людським життям. Я б і сама не проти так пожити, якщо чесно. Ображаюся лише на його маму, яка назвала при мені малого ’больним уродом’. По моєму, це тупо і жорстоко, але бог їй суддя. В будь-якому разі я народила цю дитину на світ і буду доглядати його, поки маю сили і здоров´я. Просто буває трохи тяжко, накочує якийсь відчай і зневіра, хочеться мати поруч надійну і віддану людину. Тим паче що я ще досить молода, вмію створювати затишок, могла б бути хорошою дружиною. Тільки навряд чи сторонній чоловік наважився б на таку родину, як ми з сином. Цілком це розумію.

Пішов до іншої. Сплачує аліменти, загалом усе чесно і порядно, я не ображаюся і в чомусь розумію його. Він просто хотів нормального життя, без криків, виття і псування меблів.

Скажите , пожалуйста, откуда это мнение, что иностранцы проще относятся к детям? У Вас лично были отношения с иностранцами? По моим наблюдениям, женщины с детьми вообще не пользуются спросом в Европе.

Это мнение тех кто жил за границей. Тут аутизм не считается болезнью, дети ходят в обычные школы и адаптируются как все остальные, поэтому и для мужчины это не будет проблемой.

Дякую вам за добрі слова. Я з появою дитини по суті на з ким і не спілкуюся. Усі подруги якось потихеньку зникли з постановкою діагнозу малого, лишилася сама, живу у вакуумі. І от раптом з´явилася нав´язлива ідея познайомитися з хорошим чоловіком. Сама з себе трошки кепкую, тут написала, щоб ’отверезили’ і помогли позбутися ілюзій))

Я, как раз, живу сейчас заграницей. И вижу, что для мужчины, чужой ребенок (даже здоровый) - это проблема.

У меня нет опыта т.к. я здесь в отношениях, в Украине. Но я смотрю по окружающим. Женщина с 3-мя детьми уехала в Польшу, причем младшему на тот момент было пару месяцев (родился в ноябре 21), муж доброволец на войне, она уже готовится к свадьбе с поляком. Кума мужа - с 2-мя детьми, старшей 6 лет вышла замуж за американца и война помогла ей уехать к мужу в США т.к., во-первых отец разрешение не давал, во-вторых, запись на собеседование было через 10 месяцев (она перед войной вышла), коллега лет 8 назад с инклюзивным ребенком вышла замуж за немца (ей было ок.40 лет), одноклассница (с сыном) вышла замуж за молдаванина, сейчас в Италии . Кума моей сестры в Чехии, уже живет с мужчиной, разводится с мужем. Парня моей сестры бросила жена т.к. в Германии нашла себе немца (есть сын, 11лет). И это не все случаи я написала 🤷🏻‍♀️

Я весела і оптимістична, не дивлячись ні на що. Проблема в тому, що мало куди моду вийти без дитини. Пробувала знайти няню, але ніхто з пошукачів не хоче доглядати таку важку дитину, хіба що за захмарну суму, в мене нема таких грошей.

Давайте честно: биологический отец ребёнка не взял на себя ответственность и слинял, а Вы думаете, что посторонний состоявшийся, молодой мужчина, посадит Вас и Вашего ребёнка себе на шею?

Это мнение тех кто жил за границей. Тут аутизм не считается болезнью, дети ходят в обычные школы и адаптируются как все остальные, поэтому и для мужчины это не будет проблемой.

Звісно, що ні) Сама над собою сміюся, що в голові такі інфантильні думки рояться) Як мала дитина -- досі казки в голові.

Просто ищите мужчину для времяпровождения. Встречи, рестораны, прогулки, секс. Не нужно транслировать надпись на лбу: я готова сесть на шею. Просто заведите лёгкие отношения без иллюзий. Я понимаю, что можно тут напустить Вам розовых пузырей и рассказать, что встретите любимого, он женится и Вы ему троих родите. Но это неправильно. Реальность она другая.

Дякую вам за пораду. Ще запитаю, як гадаєте, де варто спробувати знайомитися? На сайтах знайомств? Я там ніколи не реєструвалася, але на цьому форумі читала, що там дуже мало чоловіків, які дійсно зацікавлені в реальному спілкуванні і зустрічсхг, а в основному переважають токсичні люди і ті, хто таким чином розважається. Ось таке склалося враження про ті сайти, можливо помилкове.

Думаю, что сможете мужчину найти , но не для семьи
С аутистами тяжело - из своего опыта
С таким ребенком тяжело в жизни, быту, родные отцы не справляются, что говорить о мужчинах
Просто смотрю на своего мужа с какой любовью он на сына смотрит, как обнимает его, как терпит истерики, успокаивает, как ищет комфортные для него условия. Мне кажется, на такое не способны мужчины не папы
Может я ошибаюсь
Автор, пусть сбудутся Ваши мечты и желания

Дякую! Бажаю здоров´я і щастя вашій родині!

З чоловіками біда, шансів практично нуль і у бездітних 20річних...

Реально,а причем тут ваше жилье?вы нахлебника ищете?)

Я, как раз, живу сейчас заграницей. И вижу, что для мужчины, чужой ребенок (даже здоровый) - это проблема.

Вам треба к психологу і вже позавчора. Ви своє життя поклали, вся відповідальність за дитину на вас. Вам потрібна няня. Є ж няні, які сидять з важкими дітьми... Ви молода і ви хочете жити життя і маєте на це право. Чоловік зовсім не хоче сидіти з сином? Зовсім не приділяє уваги?
Дитина росте і років через 4 стане ще гірше - почнеться статеве дозрівання і вам голову знесе зовсім, якщо не буде помочі. Вам не чоловіка зараз треба, а голову на місце поставити. Що дитина буде робити після садочку? Є ж якісь спільноти батьків дітей-аутистів. Спілкуйтесь, дивіться, як люди організовують життя з такими дітьми. І дізнавайтесь, як такі сім´ї влаштувались за кордоном.

Напишіть, будь ласка, чоловік Ваш просто зник чи ви поговорили та він має тільки причину у дитині?
Спитала щодо вашої поради у свого чоловіка та не можу заспокоїтися: він вважає, цілком так спокійно, що треба щоб таких дітей виховували у спец закладах, і всі будуть щасливі. Я не мала ілюзій щодо свого чоловіка, на жаль, так, але ми цієї теми не торкалися досі. Зараз я розгублена через його позицію, байдужість та якусь абсолютну впевненість що так цілком нормально.
Я просто не можу заспокоїтися. Це підштовхнув мене до рішучих дій, на які я не можу наважилися вже протягом кількох місяців щодо нашого шлюбу...нажаль...

Пішов до іншої. Сплачує аліменти, загалом усе чесно і порядно, я не ображаюся і в чомусь розумію його. Він просто хотів нормального життя, без криків, виття і псування меблів.

Пішов до іншої. Сплачує аліменти, загалом усе чесно і порядно, я не ображаюся і в чомусь розумію його. Він просто хотів нормального життя, без криків, виття і псування меблів.

Пішов до іншої. Сплачує аліменти, загалом усе чесно і порядно, я не ображаюся і в чомусь розумію його. Він просто хотів нормального життя, без криків, виття і псування меблів.