Чи є шанси знайти того самого? Прошу без іронії!

Тоже подумала о том, как ему живётся в соседнем подъезде , если нормально, значит просто совести у него нет и ничего человеческого.
Автор пишет, что он на ротации был, служит значит, хотя и мог воспользоваться положением отца ребёнка с инвалидностью.
Автор, а давно он ушёл? И подал на развод? и Вас развели без проблем в суде, просто 50% алиментов?

Перечитайте, что вы вообще пишите, даже не понятно смысл общий

Розлучили без якихось особливих проблем. Дитину інколи бере на вихідні. Пішов до іншої жінки, зараз живе у неї. Про можливість не їздити на ротації знаю, але він сам так захотів, до керівництва не звертався. Діагноз дитини ніде не афішує, на мою думку соромиться, раніше, коли ми жили разом, завжди у тих випадках коли сторонні люди звертали увагу на поведінку малого, казав, що він просто неслухняний і гіперактивний.

Реально все! Жизнь порой и не такое может. Если суждено, то найдёт сам и все будет хорошо. Только вот где и когда вам никто не скажет…

А я зовсім інше мала на увазі, але Ви побачили так як Вам звично.
З позиції жертви, почуття вини і оборони.

А я якраз мала на увазі, що вини на Вас немає. Бо , наприклад, наркотики Ви не вживали і тд. Тому відповідальність за дитину на обох батьках.

Кого я сужу?
До чого Взагалі Ваш коментар?

Дивно. Ви написали ’Автор, Ви неадекватно сприймаєте ситуацію.
Або чогось не дописуєте.

Наприклад, те, що вживали наркотики під час вагітності це призвело до аутизму дитини’.
Ці слова можна трактувати якось по іншому?

Ви мали те на увазі що мали. Я перечитала ваш комент про наркоту і зреагувала би на місці автори так само.
А зараз ви газлайтите її ще

Автор, не мрійте. Так буде легше. Чоловіки в більшості не розвантажують, а додають нових проблем. Ходіть на побачення, спробуйте, але до себе нікого не тягніть жити. Краще міцно стояти на ногах, і не літати в ілюзіях

Та яка різниця від чого це може бути?
Я до того, що якщо людина свідомо не робила те, що до цього призвело, то вини на ній немає.
А автор поводить себе так, ніби її колишній нічого, крім грошей, цій дитині не зобов´язани і це норм.
Він - батько і має таку ж відповідальність.
Хоча, сума теж грає певну роль.

Я не можу змусити його прийняти і полюбити цю дитину. Насильно це неможливо, це або є, або немає. Допомагає фінансово -- і за це спасибі. Якби я народила його сама, без батька, то було б значно гірше і важче. А формально він свої обов´язки виконує, в мене жодних претензій до нього нема.

Я написала, що мала на увазі. Додатково пояснила, для тих, хто не зрозумів.

Чи Ви реально думаєте, що я писала, що автор вживала наркотики?

І не треба в кожній людині шукати агресора і ставати в свою улюблену позу жертви.
Причому, агресивної жертви.
Хочете змін у житті - виходьте з цієї ролі. Це в загальному пишу.

тоді знайдете 100%. Ваші проблеми і проблеми вашої дитини тільки ваші... і все буде добре... на все потрібен час.

Ви перечитали психології і тепер можете обгрунтувати свої агресивні випадки в сторону людей тим, що вони жертви.

Мова не про почуття. А про обов´язки.
І вони не вимірюються лише аліментами.
Але якщо Вам так ок - то ок.
Хоча, насправді, Вам не ок, бо Ви шукаєте ці обов´язки в іншій людині, але не в тій, яка реально їх мусить виконувати.

Але, може, так і краще.

Бажаю Вам зустріти хорошого чоловіка. Просто наївно від нього очікувати, що він щиро полюбить Вашу дитину і буде про нього так само піклуватися. Може, такі одиничні випадки і існують... Трохи відкалібруйте свої очікування. І не закривайтеся у своєму коконі. Не ставайте у позу жертви. Не озлоблюйтесь (це важко у Вашій ситуації в перспективі). Вам треба бути сильною.
І ще - приділяти час собі і якось самореалізовуватися. Це важливо для кожної людини. Можливо, навіть у сфері роботи з дітками з особливими потребами, бо Ви там крутитеся. Або в іншій більш-менш доступній сфері, що Вас цікавить. Можливо, те, чим можна займатися онлайн. Навіть, якийсь коучінг (але до цього треба дорости).
Ясно, що для Вас це буде важко. Але подумайте, як це можна хоч трохи це реалізувати...

Те, що Ви зараз робите - нарощуєте кокон і стаєте в оборонну позицію.
Не закривайтеся.
Ви просто опинилися у складній ситуації.
Але у Вас точно такі самі права, як і у інших людей.

Діти з особливими потребами - така ж сама реальність нашого суспільства, як і нормотипові діти. І до Вашої дитини має бути таке ж рівне ставлення, як і до інших, враховуючи його потреби.

Заслуговують на любов усі діти. Але ж Ви розумієте, що тут уже у кого як складеться. У Вашого малого, як мінімум є любляча мама.
Така розкіш є не у всіх дітей.

Але Ви маєте приділяти своє життя і собі також.

Ну, так, Вам же ж видніше, ніж мені, що я мала на увазі.Сприймайте, як хочете.
У мене немає потреби і бажання Вас у чомусь переконувати.

Ну, так, Вам же ж видніше, ніж мені, що я мала на увазі.Сприймайте, як хочете.
У мене немає потреби і бажання Вас у чомусь переконувати.
То Вам відповідь.

автор, так хотелось написать вам ’все возможно’, но вы просили правду
подобные темы вызывают у меня 2 реакции: жалость и восхищение
жалость - потому что мне жаль вас, это то, что вам, судя по всему, придется нести до конца своих дней и с этим, увы, ничего не поделать.
а вы-то и не пожили по сути
восхищение - потому что я восхищаюсь вами, вашей стойкостью, жертвенностью и оптимизмом.
во время беременности и до года - это был самый страшный мой кошмар, но обошлось и тогда я почувствовала себя самой счастливой
один из моих крестников - такой, для человека ’извне’ - это страшно, потому я не осуждаю вашего мужа, умом понять могу, сердцем - нет
мало того - я не осудила бы вас, даже если бы вы отказались от своего ребенка

что касается вопроса - чисто логически шансов у вас практически нет. нормальный мужчина, желающий продолжения рода никогда не свяжется с таким, как сейчас модно выражаться, ’кейсом’, а абы шо, судя по всем не нужен вам
хотя в этом мире всегда есть место чуду, хочется верить )

Спасибі вам за чесну відповідь. Насправді це важливо для мене, я мушу об´єктивно усвідомлювати ситуацію. Просто для того, щоб не довіритися вдруге в житті людині, яка не зможе виправдати якихось моїх ідеалізованих очікувань. Ніхто ж по суті і не повинен їх виправдовувати. А ще одного такого розчарування я не переживу, без перебільшення.
Дякую. Не шкодую, що створила цю тему.

Я думаю, Вам просто нужно научиться отделять себя от ребенка. Вы - женщина, умная, интересная. И нормально, что Вы хотите отношений, внимания, секса, в конце концов. У Вас сейчас считывается чувство вины какое-то, постарайтесь его убрать. Все Ваши желания - естественны и абсолютно реальны!

Шанси завжди є різні, але не великі. Якщо чесно. А куди рідний татусь подівся, і чому?

Смотря, на сколько выражен диагноз у ребенка, от этого и нужно отталкиваться. Вообще, сейчас мужчины ищут женщин без проблем (а таки больной ребенок это проблема, как ни крути) мне неприятно это писать, но вы же просили правду) но при всем при этом всегда есть надежда на чудо) когда-то читала, что женщина с двумя близнецами-дцпшниками нашла себе мужа, так что все возможно) Удачи!

До чого ваш коментар що автор вживала наркотики,тому дитина аутист? Вважаєте що така дитина тільки у тих хто курить,вживає і та,що не просто це сталося,а сама мати винна? Це осуд

Якщо три людини зрозуміли так,то саме ви написали некоректно і незрозуміло

Хватить уже, прошу.

Бачу. Можливо, потрібно було написати більш зрозуміло.

Согласна, мужики со здоровыми детьми поладить не могут, а то с больными. Как бы печально это не щвучало.

Хто хотів і хоче - виїзджає: місця за кордоном хватить усім.
А як вже ви влаштуєтесь - залежить тільки від вас.
Багато людей думають що їм ’все должны’, тому сидять під обстрілами, чекають коли їх під ручки посадять до автобуса, відвезуть за кордон, поселять в двоповерхові хороми і будуть бавити допомогою, а на той час вони тільки будуть фантазувати #какхорошокиевскиеустроились

Тому сама за це не треба переживати. За бажанням прилаштовуються і київські, і херсонські, і енергодарівські (до речі всі самі виїхали, а не чекали ’чарівника в блакитному гвинтокрилі’
Єдине, вам потрібно дізнатися, в яких країнах до осіб з інвалідністю більш лояльні закони, де більше можливостей адаптувати, наблюдати та лікувати дитину.
А якщо у вас є машина, то то окремий жирний плюс

Автор, в вашем случае -- выезжайте. Ищите фонды заграницей, которые помогают детям с такими проблемами, обращайтесь, просите помощи. Вы имеете право на помощь, вы ни в чем не виноваты!
А если удастся как-то более комфортно обустроить вашу с дитем жизнь, может, добиться ошеломительных успехов в реабилитации -- то у вас появится ресурс на личную жизнь.
Согласитесь, сейчас вы не в ресурсе. Ваша главная мечта -- не романтика, страсть и признания, а сильное плечо, чтоб разделить вашу ношу.
Для мужчин вариант непривлекательный.
А там, может, встретите вы скромного канадского миллионера, который и влюбится, и жизнь безбедную и комфортную обеспечит.
В общем, я бы начала с использования всех мыслимых возможностей для облегчения ситуации, а там, глядишь, и любовь появится

Не сказала бы. Бездетные как и у нас ищут женщин без детей, даже здоровых.