Чи є шанси знайти того самого? Прошу без іронії!

Зустрічі для себе то точно може.За більше-наряд

Автор, Ви неадекватно сприймаєте ситуацію.
Або чогось не дописуєте.

Наприклад, те, що вживали наркотики під час вагітності це призвело до аутизму дитини.

В іншому випадку, всеодно,які у Вас стосунки були. Обов´язки в обох однакові і це не вимірюється дріб´язковими аліментами.

З такою дитиною йому дозволено на війну не йти.

У Вас якась дивна оцінка реальності.
Мати чоловіка могла цілком дійсно боятися. До чого тут уточнення про жарти?

І до чого тут ’винна’?
Абсолютна більшість чоловіків втікає і при легших проблемах.
Але це не позбавляє їх відповідальності, як у нас у суспільстві звично.

Авторе, обійму вас! Все у вас буде добре, тільки додайте до своєї емпатії і оптимізму трішки прагматизму :)
Можливо вас надихне Олеся Яскевич, в сина важкий випадок інвалідності. Але в неї щасливий другий шлюб.

Стосовно виїзду закордон раджу вам дуже сильно замислитись і зважити за і проти. На жаль, підтримка інклюзії в Україні обмежена, а з поточним станом економіки прогноз на найближчі роки не дуже :( В Польші, Голандії, Англії ви зможете отримати терапію для малого окрім садочків і груп подовженого дня, варіанти спеціалізованих хороших шкіл, підтримку фінансову і загалом суспільства.
Як мінімум для вас це можливість убезпечити дитину, раптом з вами щось трапиться - про неї буде кому подбати, хто не ввважатиме вашого сина психом.

Аутизм дуууууууже різний буває.
Багато також залежить, як ще з дитиною працювали.
У автора дуже складний випадок, нажаль.

Вы описали детей с аутизмом в лёгкой степени. Я работаю в школе, и да, есть у меня такой мальчик в классе сейчас, учится с обычными детками, можно, конечно, увидеть, что он слегка чудаковатый: вещи на парте в определённом порядке, если попадает мячом в кольцо на площадке, то крутится на месте и руками машет как крыльями, часто говорит непривычными в разговорной речи предложениями:’Я хочу сообщить тебе о...’ Но это не тяжёлый аутист с УО, памперсом, часто агрессивностью, криками и т.п Добровольно жить в семье с таким ребёнком(а он растёт, будет и подростковый период) согласится , наверное, только родная мама, даже бабушки-дедушки часто дистанцируются, что уж говорить о чужом, даже сильно влюблённом мужчине. Моё детство прошло с двумя такими аутистами за стенкой- это ад. Не понимаю, почему родители не сделали всё возможное, чтоб мы не уехали из этой квартиры, ведь не возможно было не то что спать и учиться, а и просто днём находится дома, мне со школы не хотелось в квартиру возвращаться. Девочка аутист была из квартиры соседней и у нас с ними общая стена была коридора и большой комнаты, а мальчик аутист из соседнего подъезда, общая была стена с моей комнатой. только кухня была островом более-менее тишины, на ней я почти и была целыми днями

Боже, які наркотики? Ви всерйоз думаєте, що особливі діти народжуються лише в якихось ’не таких’ батьків? Я наркотиків в житті ніколи не бачила, хіба що в художніх фільмах. Хоча не ви перша, хто таке каже, мені вже попадалися деякі люди, які вважають, що діти з інвалідністю народжуються лише в декласованих маргіналів. От ще б хтось розказав про це моїй сусідці по під´їзду, постійно опухлій від алкоголю, вона недавно народила третю дівчинку -- всі твоє від різних чоловіків, всі здорові і гарненькі, тільки постійно брудні. Старша дівчинка вперше в житті скуштувала кавуна в 5 років, коли була в мене в гостях...
Трохи знервувало те, що ви написали, тому може занадто гостро реагую.

Согласна. Баптисты, например.

Дякую!

Для романтических отношений -без проблем

Автор, тато у Вашої дитини вже є.

Ви в такому дивному пошуку: шукаєте того, хто Вас розгрузить і буде приділяти увагу дитині. Міцна стіна і тп.
Ви ж не чоловіка собі шукаєте.

Зараз чоловіки в основному пополамщики і все йде до рівних прав.
І вони , якщо заводять стосунки із жінкою з дитиною, то так, щоб жінка сама своєю дитиною займалась і її утримувала. Така тенденція.

запомните, все что мы осуждаем - дает нам судьба, чтобы мы это прожили как мы считаем ’правильно’
вспоминайте об этом каждый раз, когда когото судите

Тяжёлая тема. Даже не хочется в сарказм по привычке. Отца вашего ребенка не понимаю, и не осуждаю, кто я для этого такой. Просто интересно, он на ’новом месте’ по ночам нормально спит?
Автор, я думаю у вас все будет хорошо. Такого не бывает чтоб постоянно был мрак. Где то слышал поговорку- если в месяце 15 дождливых дней, то другие 15 должны быть солнечные.

Вам нужно богатого дядю.. прямо очень, иначе сложно .
афтишник ,даже хороший не поожет. Ваш ребенок на всю жизнь, а не до 17 ( отправил в универ-ффсе)

Дякую. Теж хочу вірити, що буде і світла смуга в житті. Мені дуже подобається фраза ’після найтемнішої ночі приходить найсвітліший світанок’. Десь прочитала, запам´яталося, і часто собі це повторюю)

болие деньги,тогда перестанет быть нагрузкой. У сестры ребенок, ему 22,отдельно живет + компаньен. При супершколах и т д, несамостоятельный. Всегда все расходы-тот же отдыхна 2

Ну я развелась, когда сыну было 2 месяца, и бывший муж растворился в тумане навсегда. Мне было 26. Потом потихоньку своя квартира в Киеве, своё дело, сын здоров. Сейчас мне 50. Я не встретила мужчину, ни с кем не жила под одной крышей, хотя хотела семью.сын сейчас, конечно, живет отдельно, айтишник, зарабатывает. Я уже сейчас не знаю, нужен ли мне мужчина-муж.как-то потерялся в этом смысл. Я к чему. Не в ребёнке дело.

Навряд чи багатий дядя нами зацікавиться))) Хоча, як то кажуть, в житті всяке буває. Але я в людях ціную насамперед не фінансовий статус, а моральну силу, мужність. Хочеться вірити, що такі чоловіки все-таки є, навіть якщо мені і не судилося з таким зустрітися. А щодо дитини ви праві, мені треба буде доглядати його все життя, без догляду він не виживе, самостійно жити ніколи не зможе.

Ее нет вообще (( племянник ....( Все на семье и навсегда

Це лише Ваші обмежуючи установки у Вашій голові.
До чого тут місце людей з Маріуполя?
Хто хотів, уже давно виїхав.

У Вас є Ваше особисте законне право виїхати (законне). Але Ви замкнулися у свому коконі , накрутили себе.

Ваша фішка - комплекс вини, з яким Ви підходите до життєвих ситуацій, любих, по ходу.

Дякую, що поділилися. Я б дуже мріяла вийти на роботу, але це нереально. Мені ще пощастило, що дитина ходить в спеціалізований садочок, що такий садочок є в нашому місті. Мрію з часом знайти якусь можливість підробітку вдома. Раніше заробляла як фрілансер, писала рекламні статті, але роботодавець був з росії, після початку війни ця можливість зникла. Можливо, знайдеться щось інше.

Легкий секс.
Це не про фантазії автора.

У богатого есть деньги разделить ...задачи. На то же лето, отправить ребенка с няней, позже компаньеном и содержать его пожизненнно.У меня просто в семье такое(( живой пример, и пока у не стал очень хорошо муж зарабатывать-тяжело было всем и на тоже
Автор большой удачи и за рубеж скорее всего.
моральная сила , мужество -проще деньги.

Шанс всегда есть

В мене сестра з такою дитиною двоюрідна нічого не вживала. Це дуже часто від щеплень може бути, автор пише- після чотирьох місяців, як раз після щеплення у 3 місяці...

А так искренне желаю вам уладить личную жизнь, возожно моя теория и хибна, это просто опыт моей семьи(
и про выезд подумайте

у меня тоже систер зожик по жизни, первые дети здоровыникто не знает почему

Спасибі вам і всім, хто підтримав мене і відгукнувся на моє запитання! Дійсно варто подумати про переїзд. Я вже трохи ’здичавіла’, сидячи вдома з дитиною, стала боягузкою і боюся змін, сама це розумію. Треба набиратися рішучості і сміливості)

у вас и так смелости на миллион -100% и большая умница