Як припинити дружбу?

Какая разница как это называется? Пусть будет общение раз в неделю -две. Я, например даже с подругами так часто не хочу общаться.

Але й для чого тісно спілкуватися, якщо людина тобі нецікава? Аби робити їй послугу, бо вона нормальна і нічого мені не зробила? Це також дивно, плюс, це брехня цій людині. Підтримувати зв’язок — одна справа, а от дружити тісно — зовсім інша. Плюс, це нормально, якщо тобі хтось став нецікавим, так само і я можу такою стати для когось. Це життя. Дороги можуть розійтися, як на мене.

Автор про дружбу і я теж про неї.
Спілкування вистачає різноманітного.

Понятие дружба-для всех разное. Я бы не вынесла человека, если бы он пытал меня ежедневным общением. Общение раз в неделю -две-это мой максимум и я считаю это дружбой

Товаришувати і дружити — різні поняття.

Вважати можна що завгодно...

Действительно так. Одним комментарием вы раскрыли ваши умения коммуницировать, вести диалог, общаться. А к другим- требований выше крыши.

Я вас не знаю і переконувати вас ні в чому не збираюсь. Я зрозуміла, що для вас дружба, для мене і для автора, наприклад, то інше зовсім. На все добре!)

Послевкусие после встреч - это когда вы расходитесь по домам в приподнятом настроении, тк не потратили впустую ресурс, а взаимно пополнили его, к примеру: вы почувствовали себя услышанной, ваш опыт разделили, вы поговорили на интересующие вас темы с человеком которому они тоже интересны
короче, для меня смысл дружбы в том, что это не случайные люди, а резонирующие с тобой на интеллектуальном/эмоциональном/духовном уровне

все правильно, вам норм и вы не понимаете зачем прекращать общение, потому что переросли вас, а не вы.

А як у вас?
В мене теж так само. Попиши каву, поспілкувалися і все. Що ще має бути?

Дружнє пілкування дає обмін новинами в приємний досуг, мабудь і все. Що ще?

У меня много таких по жизни. В основном в ссоре расходились. Как то спокойно не получалось))

У меня было много подруг в жизни. Даже это не подруги, знакомые. Не было у меня такого человека, с которым я бы душой отдохнула. И погуляли и везде были вместе , дружили бы семьями. Но нема... и видать никогда и не появится.
Как то никто у меня больше 4 лет не задерживаются. То пассивная агрессия ко мне начинает вылазить у некоторых, я не пойму почему , наверное я их бесила чём , раз они начали мне не открыто агрессию показывать , а такие тупые подъебочки во всем абсолютно. Некоторые и завидовали.
С другими было предательство, сразу таких людей нах с пляжа, чтоб ими и не пахло. Вроде и дружили хорошо , а потом променяли меня и я была запасным варианто ну нет, мне это не подходит.
Кума у меня , вроде и прекрасный человек внешне, но настолько тупой и примитивный , вечно жалуется, как все плохо. Три темы для общения, это её любовники, её родители и её работа. Всё!!! Никогда не давала мне и слова вставить. Тоже подкалывала меня постоянно и во все. И после неё, у меня болела голова, я была выжита как лимон. Тоже оазосралась с ней и так хорошо стало. Больше я с этим человеком общ не буду.
Да я вообще я поняла уже после 30 лет, что после общения с человеком, должно быть легко и прекрасно, чтоб тебя не грузили

Дивлячись, хто що має на увазі ’обмін новинами. Якими новинами?
Хто що їв і хто з ким спав?)
Та й приємний досуг - для кожного може бути різним поняттям.

Так, десь так, в залежності від спільності інтересів. Мені особисто хто з ким спав не цікаво, а поїсти люблю. То де який новий заклад смачний відкрився, яку страву спробувати, то можна і пообговорювати, поділитися.

На йогу пішла, з подружкою поділилася, вона теж зацікавилася, ходимо разом, маємо спільний досвід і досуг. А що ще нас має пов´язувати

Так в тому і річ - має бути щось спільне.
На одній хвилі.
А у автора з її подругою спільного вже нічого не залишилося. Можливо, колись було, але вже ні.
Про що їй з нею спілкуватися?

Коли спільності інтересів немає, то спілкування просто само собою сходить нанівець та й все. Нічого розривати або щось пояснювати спеціально навіть не треба.