Мужчина покупает себе квартиру и делает в ней ремонт. Планирует жить в ней

Ми в Іспанії. В Україні я працювала бухгалтером, чоловік мав невеличку власну справу. Продали 2 автомобілі, обладнання + невеличке заощадження. Цих грошей нам вистачило на 1 взнос, щоб взяти іпотеку і на прожиття в перші місяці. Перший чоловік пішов на роботу на завод бо в нього був дозвіл на працю, потім ми випадково знайшли квартиру за дуже хорошу ціну, але вона була повністю вбита, можна сказати тільки голі стіни. 3 кімн. квартира вартістю однушки в Україні. Потім я отримала документи і пішла на роботу офіціантом . І так ми 2 роки робили ремонт, за зарплату купували матеріали і власноруч вдвох все робили після роботи і в суботу, і в неділю. Робоча сила тут дуже дорога, тому б ми фінансово не потягнули б... Іпотеки ми добрали небагато, тому вже майже сплатили її... Це невелика сума 200є в місяць. Але за 2 роки ми нікуди не виїжджали, не купували одяг і економили навіть на їжі...

Интересно послушать тех, кто голосует ради самой женщины. Как вы до этого дошли?

Если я даже стану ему женой, то все равно это будет его квартира

Если я даже стану ему женой, то все равно это будет его квартира

Ну мне остальное женщина обеспечивает себе сама не приемлемо. Мужчина либо обеспечивает либо он не мужчина и будет послан. Ну это моя позиция

Вопрос в том, что он говорит, что покупает её для нас и для меня. Но ведь покупает он её для себя и это просто манипуляция словами

Нормальный мужик сначала женится, а потом хочет детей.

Скажите ему дарственную давай , тогда это будет для нас и только тогда я уйду в декрет

А замуж не зовёт? Отношения оформить не желает? Такой себе на уме, хитрец) А женщине советую не писять кипятком от счастья, что он ей разрешил помочь с ремонтом и технику купить. Когда закончится любовь - женщина останется при своих интересах! Возможно - ей разрешат забрать то, что она купила за свои деньги- но не факт. Скажут - что её за это кормили...

Лучше ещё сразу к Абрамовичу с таким предложением, зачем мелочиться?

Лучше от какого бежать ранняя тапки

От мужика с квартирой?

Ладно не бежать, а не рожать пока общую квартиру не купит

А не надо сравнивать, у нас дети всегда остаются с мамой, а мужчине пофиг.
Жлобом и недомужикам просто надо не размножаться и пусть тогда записывает квартиру на мамо

Если я даже стану ему женой, то все равно это будет его квартира

Скажите ему дарственную давай , тогда это будет для нас и только тогда я уйду в декрет

а в чому проблема зробити фейкову ксерокопію документа. Чи ви витяг з реєстру будете робити?

Ничего себе, интересная история, вы молодцы, что справились со всем этим и смогли снова встать на ноги. В Испании, думаю, вам лучше живётся, чем в Украине. Я уже поняла, что рассчитывать нужно только на себя, иметь что-то своё. Я тоже хочу попробовать пожить в Испании этим летом, знакомая моя едет вначале июня в Барселону к родственникам, всё разузнает, а я за ней возможно) Но рассматриваю именно жить в Севилье или Валенсии, говорят, что в Барселоне дорого и язык каталонский, а не испанский, его сложнее выучить

В мене тато такий.
За медичну допомогу при пологах платила мамина сестра, фактично і врятувала мене з мамою. Потім все моє дитинство теж мамині родичі допомагали, в мене були значні проблеми із здоров´ям. В тата була позиція - не давати грошей медикам і все потрібне мають видати в лікарні.
І мама ходила в дирявих тапочках, я в школу в обносках з секонду. А в тата були дорогі костюми і ручки паркер. А після 45 він взагалі перебивався випадковими заробітками і вже мама, а потім і я його утримуємо.
Маніпуляція житлом і відмазка теж є - ’я вам квартиру побудував’. От тільки при цьому замовчується, що будував близько 30 років і що я теж в найбільш активні роки молодості вкладалася фінансово в будівництво (це моя помилка). І будувати тато почав тому, що колись він продав квартиру мами і більшість коштів сам розтратив, решту з´їла інфляція. Тобто фактично він помилки молодості виправляє.
Але якщо ваш водить в ресторан, то ще не повний жмот. Дивіться по ситуації, добре що тривожні дзвіночки помічаєте вже зараз і що з самооцінкою в вас теж все добре, на роль жертви маніпулятора ви не підходите. Бо інша могла б вестися на маніпуляції і могла б ще винною почуватися.
Сам декрет - не найстрашніше, можна перед декретом заощадити кошти на свої хотілки (одяг, креми, шампуні). От питання різних чп із здоров´ям та непередбачених витрат - серйозніше. І чи не буде такого з дітьми, раптом йому базові дитячі потреби видадуться зайвими витратами.
Ну і якщо, наприклад, покупка потрібних тарілок здається зайвою витратою, це теж патологія. Знаю приклад з оточення - на квартиру чоловік таки заробив, але навіть посуд не дозволяв жінці оновити, бо на квартиру збирають. А там справді печаль була - мало тарілок і всі радянські, надщерблені і зношені. І з одягом була печаль, тобто дуже бідний побут ще з дитинства і дружина теж в дещо схожих умовах росла. Але в 30+ вже зміг на житло заробити.

А замуж не зовёт? Отношения оформить не желает? Такой себе на уме, хитрец) А женщине советую не писять кипятком от счастья, что он ей разрешил помочь с ремонтом и технику купить. Когда закончится любовь - женщина останется при своих интересах! Возможно - ей разрешат забрать то, что она купила за свои деньги- но не факт. Скажут - что её за это кормили...