Жить со свекровью

А вы не лезьте в быт , перетерпите как то, уступайте

Я например свою уважаю и не критикую

Жили 13 лет. Вроде все хорошо было..человек она неплохой, помогала много. Закончилось моим аутоиммунным заболеванием.

Живу с мамой, и 3 недели жила со свекровью. Заняла позицию начальника, на том и стою. Когда борзеют, вежливо посылаю. Дом называю общежитием и учу всех уступать друг другу.

Мы жили временно, 4 месяца, прекрасно было. Но мы обе знали, что временно. Постоянно нет конечно

Я тиждень жила, краще здохнуть зразу, а взагалі приїжджаю на півдня раз на 3-4 місяці. Ось була позавчора. Емоції досі через край, прокручую в голові діалоги, як заїжджену пластинку і сьогодні, пропрацьовую негатив.

Со свекровью не жила, жила у себя дома с родителями и мужем. Дома это дома, к мужу жить не пошла бы.
Мы пожили так и потом купили первую кв, мне еще первое время жуть как домой хотелось вернутся.
Не понимала как классно жить одним 😁

Ой, немає нічого більш постійного, ніж тимчасове. Чоловіку може сподобатися конкуренція двох жінок за нього - хто краще подбає, і він не захоче з´їжджати, буде тягнути і тягнути.

Не зійдетеся, будете ворогом.
Ми жили разом недовго.
Спочатку 2,5 місяця після весілля, поки шукали собі квартиру для зйому. Домовилися зразу, що ми з чоловіком прибираємо, свекруха готує їсти (вона любить куховарити). Гроші, ясна річ, їй давали на наше проживання.
Мені не подобається, як готує свекруха (хоча деякі страви у неї дуже смачні, але вони не базові). Я мусила їсти те, що дають. Раз зранку у суботу стала зварити манку нам з чоловіком (любимо молочне обоє, свекруха не любить і не готує). Свекруха зазвичай спить до 11, а це встала раніше і почала мені виказувати, що я не так кашу варю.
Ще я шалено не висипалася. Бо свекруха любить ’радянські’ фільми дивитися по телевізору, вони йдуть після півночі. Тобто їй норма лягати в 2-3 ночі, а мені на роботу вставати о 7:00. Їй-то спати до 11 потім нормально. Телевізор голосно, бо чує погано.
І цілком нормально було в 12 ночі йти через нашу кімнату на балкон, речі повісити. Я не могла вчасно лягти спати, нікого моє бажання виспатися не цікавило. До 12 ночі совалися по кімнаті постійно.
Вдруге вона жила у нас місяць з лютого 2022. Бо самій страшно, а донька з сім´єю виїхала за кордон.
Теж я наслухалася. Батон черствий (і нічого, що хоч якийсь був, я більше години за ним в черзі стояла, хто в лютому в Києві 2022 був, той пам´ятає). Творог не такий купила (місяць ніякого в магазинах не було, то був перший, який завезли). Обід пізно подала (я ж мусила під сирену готувати, поки вона в коридорі сидить).
От після цього другого проживання разом мої оченята відкрилися повністю. І зараз ставлення до неї змінилося.

👏👏👏я так не смогла

Закінчилося грандіозним черговим скандалом, після чого я зрозуміла що треба тікати, інакше вона мене погубить...бачили казку Попелюшка? Ото про моє життя у свекрухи. Вона думала, що знайшла собі рабиню. Більше ніколи не хочу, щоб складалися обставини так, щоб довелося з нею жити...

Автор, я прожила больше года и это очень тяжело. Еле разъехались, потому что она особо не хотела разъезжаться вообще.. хоть мы и договорились о том, что уважаем личные границы и все такое, но по факту она влазила в мой быт, в моей воспитание детей и в мои взаимоотношения с мужем. Муж - не с нами сейчас. Я после своего опыта могу только посоветовать искать и найти варианты раздельного проживания. Сил вам!

7 років вистачило, дім великий було більш менш нормально. Ми обидві дуже чистоплотні і зазяйновиті.
Але потім дочка вернулась додому з дитиною на пів року і почався ад. Роз´їхалися,оціпів року обід дишили на все життя

Доречі я від свекрухи дуже багато навчилася всього в побуті. Так що була і користь

Меня она в первые секунды уже бесит
И я ее

Я еду к ним(

Хозяйка одна обычно) та, чей дом, та и хозяйка)

Жили с мужем у меня, теперь надо к ней переезжать

Там всем по комнате. Муж думаю будет за меня

Вона мене душила, обзивала, принижувала, вистачило на 1 рік. Доживала вона в будинку пристарілих

Ніколи невістка - чужа кістка, не стане свекрусі рідною, та й все... ! Ви подивіться який світ зараз, кожен піклується тільки про свою вигоду. Чим далі, тим ближче до інстинктів... І невістки, і свекрухи не виключення.

Со свекровью не жили, но еще в 14 году, когда выехали, жили с родственниками, в принципе та же фигня.
По началу все нормально, а потом начинается веселье. Характеры разные, привычки тоже.
Начинается хамство, подколы и так далее.
Через 3 месяца нашла квартиру и съехала с детьми. И все стало отлично.

Як душили, фізично??? 😱

Навіщо треба?
Добра від цього точно не буде.

Ніколи.
’Це ж мама, вона мене виростила, треба її розуміти’.

Вистачило буквально на пару днів і розійшлись з чоловіком,він поїхав з ними

Мой опыт -- 5 дней в гостях у свекрови))
Все было очень мило, просто ’полотеничко должно висеть не так, детка, тут вот капелька возле мойки осталась, это недопустимо, поскольку...’
Пять дней я выдержала, смирно поправляя угол виса полотенца и подтитрая капельку... но месяц, боюсь, было бы слишком)

Если вариантов нет, то о чем тогда речь. Живите, будет видно.

Тогда вам терпеть придётся- вы на ЕЕ территории.

Просто соблюдайте ее даже дебильные требования , не пытайтесь что- то изменить в быту.

Помогайте, принимайте участие в уборке, платите, где надо и будет мир.

А если съем, то кто хозяйка?

Жили 5 років разом. Вона без чоловіка. Бісила мене. Лазила в нашій кімнаті, заходила провітрювала, наші подушки клала на сонце. Могла в шафу лізти речі покласти. Коли дитина народилась, то взагалі задовбала своєю присутністю, постійні поради, висновки. Часто ми сварилися. Потім роз´їхалися і жили 7 років окремо - то був рай! Сваритися перестали, якщо вона бісила, то я зала, що то тимчасово і не переймалась. З війною знову пів року разом пожили, все те саме((( Зараз по ходу знову будемо разом жити.