Плекаю думи• 10 июня 2023
Вертатись не можна чекати
Дівчата, поговоріть зі мною, хто в вимушеній еміграції, або повернувся додому. Дано - більше року за кордоном, маленьке село, фізично безпечно, але я тут вже в роспачі. Роботу знайшла мінімальну по інтернету, дитина весь рік плакала, так і не адаптувалися в місцевій школі, школа в селі одна. В селі нічого немає, живемо скромно, але я одна, і на розвинену країну переїзджати кудись, не зможу банально фінансово потягнути. Весь цей рік я думала вертатись (Київ), але заради дитини заставляла себе почекати ще... Зараз просто сил немає, думаю вертатись на осінь. Вдома для мене є робота, житло, улюблена вчителька та школа дитині. Але звісно багато сумнівів та страхів. Може заставити себе чекати ще один навчальний рік, залишатись. Хочеться рішення прийняти з холодною головою, а не від емоцій. Я з тих людей хто ніколи не хотів ніже жити, окрім як в Україні. Поділіться своїм досвідом та почуттями, дуже не вистачає розуміння та спілкування.
показать весь текст
6
22
Lacosta777• 11 июня 2023
В мене та доньки теж депресія. Як жити далі? Ми дууже хочемо додому. Але що там на нас чекає? Ми з міста привіда Маріуполь. У кінці квітня приїхали до Німеччини. Перші пів року було тяжко, адже були у лагері. Але нам допомогли з житлом. Вчимо іншу умову. Не так я уявляла своє життя раніше. Але ми не знаємо, що робити. Хотіли хоч і не додому, а хоча б в УКраїну їхати.Але нажаль в мене зараз ані роботи, ані житла, ані родичів, друзів, у яких б могли б перший час пожити. Ми так хочемо додому, але нажаль я дуже безпорадна зараз. Ось і сидимо у Німеччині. Але я розумію, що я б не хотіла тут усе життя жити, час свій марнувати.
12
Ответ дляМадам Подлинник
Да, прежней страны уже нет. Но неужели вы согласны, что в Украине уже нечего делать? И гори оно все синим пламенем?
Смотря кому. Кто-то же все равно останется и будет что-то делать. Кому-то все происходящее не будет мешать или же он готов с этим мириться и он сможет тут жить, а кто-то будет страдать. В любом случае качество жизни уйдет в минус и как раньше тут будет неизвестно через сколько десятилетий. Поэтому нужно сесть и ответить на несколько вопросов себе и спросить себя готов ли ты жить в Украине с такими то и такими то проблемами и сложностями. Я лично ответила себе нет. Мне не подходит жить в той Украине что появилась из-за войны. И я лично не хочу ее ’поднимать с колен’, не хочу тратить на это свою жизнь и своих детей. Но каждый решает за себя сам. Кому то вон в Германии невозможно жить, а кому то и в россии нормально живется. Так что нет универсального ответа для всех. Есть только ответ для самого себя.
14
ПробілНеПрацює• 11 июня 2023
Ответ дляКудлата хмаринка
Поки канікули ,приїдьте в Київ. В мого сина страшенна депресія із-за іноземної школи. Він був готовий на все, аби вернулися в Україну. Другий тиждень дома, я- на грані нервового зриву, син- абсолютно щаслива дитина. Сказав, що назад я поїду сама, А його залишила з бабусею. Ні на які вмовляння на ведеться.
вот у меня также, ребенок тут несчастлив. едем домой.
1
4
Ответ дляМама Карло
Німецькі діти чи діти етнічних росіян?
Кстати уже обсуждали эту теу как-то, была история про буллинг ребенка. Удивительно, но почему-то большинство сталкивается с тем что агрессия на украинских детей идет от таких же украинских детей. У многих по крайней мере. Не знаю почему, в школах учителя говорят что это из-за стресса...
4
Не можу поділитися тому що ситуація інша але мені здається зараз не час повертатися , зачекайте хочаб ще до серпня и там будете дивитись по ситуації
Зараз занадто якось небезпечно і у Києві теж , і що там з атомною електростанцією ще не зрозуміли -зачекайте
Я кожного дня розумію правильний вибір виїхати коли дивлюся як дитина засипає спокійно у ліжку чи їде весело на самокаті у садочок і почувається у безпеці
Зараз занадто якось небезпечно і у Києві теж , і що там з атомною електростанцією ще не зрозуміли -зачекайте
Я кожного дня розумію правильний вибір виїхати коли дивлюся як дитина засипає спокійно у ліжку чи їде весело на самокаті у садочок і почувається у безпеці
7
Однозначная• 11 июня 2023
Ответ дляЗабрала і не сказала
Моїй дитині німецькі діти сказали вийти з трамваю, так як він не для українців. В школі кажуть путін топ і нащо ви сюди приїхали. Сусідка навіть зранку чекала моїх дітей, для того щоб їм сказати, що вони дуже шумно ходять по під´їзду. Та і так можуть нагрубити всюди від кафе до служби.
Вы в бывшем ГДР?
1
Мама Карло• 11 июня 2023
Ответ дляLacosta777
В мене та доньки теж депресія. Як жити далі? Ми дууже хочемо додому. Але що там на нас чекає? Ми з міста привіда Маріуполь. У кінці квітня приїхали до Німеччини. Перші пів року було тяжко, адже були у лагері. Але нам допомогли з житлом. Вчимо іншу умову. Не так я уявляла своє життя раніше. Але ми не знаємо, що робити. Хотіли хоч і не додому, а хоча б в УКраїну їхати.Але нажаль в мене зараз ані роботи, ані житла, ані родичів, друзів, у яких б могли б перший час пожити. Ми так хочемо додому, але нажаль я дуже безпорадна зараз. Ось і сидимо у Німеччині. Але я розумію, що я б не хотіла тут усе життя жити, час свій марнувати.
На мою думку Німеччина і вкращі часи викликала у емігрантів депресію. Я колись там жила, навіть склала іспит на С1, навіть робота могла бути не погана після навчання, але мені так зажжи там було депресивно, поїдала солодощі тонами і в решті решт повернулась додому. Зараз розумію, що Європа дуже різна і що модна бути щасливою в тій самій Болгарії, Словакії, Польщі, але не в НІмеччині. Може спробуйте змінити країну?
5
1
Однозначная• 11 июня 2023
Ответ дляЗабрала і не сказала
Так
Но так не везде, вам просто не повезло. Мы на западной, здесь совсем по-другому.
1
Фіфачка• 11 июня 2023
Ответ дляМадам Подлинник
Перше речення, що в Україні нема чого вже робити. Згодні?
Людям, котрі не готові до теперішньої реальності, так, нема чого тут робити
1
1
Фиона Шрековна• 11 июня 2023
Ответ дляКапуста Маша
Чому ви на них не скаржитесь?
А Вы думаете есть смысл? Например, в восточной Германии куча поздних переселенцев, много любителей путлера. В школе немецкие дети подставляют подножки, а немецкие девочки разматывают туалетную бумагу в туалете и бегают жаловаться учительнице на украинскую девочку. Это то, что мне недавно рассказали. Ещё могут побить и не очень -то учителя заступаются. На бумаге тут одно, а на деле.
1
3
Lacosta777• 11 июня 2023
Ответ дляМама Карло
На мою думку Німеччина і вкращі часи викликала у емігрантів депресію. Я колись там жила, навіть склала іспит на С1, навіть робота могла бути не погана після навчання, але мені так зажжи там було депресивно, поїдала солодощі тонами і в решті решт повернулась додому. Зараз розумію, що Європа дуже різна і що модна бути щасливою в тій самій Болгарії, Словакії, Польщі, але не в НІмеччині. Може спробуйте змінити країну?
Якщо я і зміню країну, то тільни на свою рідну неньку Україну. Серцем відчуваю, що їншої країни мені не треба. Тільки як бути с роботою та житлом...
1
3
Забрала і не сказала• 11 июня 2023
Ответ дляОднозначная
Но так не везде, вам просто не повезло. Мы на западной, здесь совсем по-другому.
Може і так, знаю що і тут є кому все подобається. Але знаю також, що цім літом багато хто повертається в Україну
1
4
1
Однозначная• 11 июня 2023
Ответ дляЗабрала і не сказала
Може і так, знаю що і тут є кому все подобається. Але знаю також, що цім літом багато хто повертається в Україну
Да, многие уезжают, но и приезжают тоже немало. Работу Тегеля продлевают на 2024 год, готовятся к новым волнам. И да, не всем здесь комфортно, не все могут начинать с нуля.
2
Мама Карло• 11 июня 2023
Ответ дляLacosta777
Якщо я і зміню країну, то тільни на свою рідну неньку Україну. Серцем відчуваю, що їншої країни мені не треба. Тільки як бути с роботою та житлом...
Бажаю Вам здійснення Вашої мрії і повернутись в мирну і головне безпечну Україну! Житло і робота точно знайдуться, головне щоб був Мир!
До речі в передмістї Києва житло можна знайти навіть за 5000 гривень оренди за місяць зараз.
До речі в передмістї Києва житло можна знайти навіть за 5000 гривень оренди за місяць зараз.
4
1
Кукусикиииииии• 11 июня 2023
Очень много с Мариуполя, планируют остаться в других странах. Кто выехал в РОссию, ПОльшу - многие возвращаются назад в разбитый город. ПОмыкались - потыкались и обратно. Понятно , что город уже не тот, что был. Как будто в Азию попадаешь и в 90-ые. Некоторые жители все еще надеются на справедливость. И ждут освобождения мелитополя. Там, как говорится и до них недалеко.
2
Lacosta777• 11 июня 2023
Ответ дляМама Карло
Бажаю Вам здійснення Вашої мрії і повернутись в мирну і головне безпечну Україну! Житло і робота точно знайдуться, головне щоб був Мир!
До речі в передмістї Києва житло можна знайти навіть за 5000 гривень оренди за місяць зараз.
До речі в передмістї Києва житло можна знайти навіть за 5000 гривень оренди за місяць зараз.
Передмістя - це які райони? Я не дуже орієнтуюся у цієї місцевості. Дякую.
1
Налитое яблочко• 11 июня 2023
Ответ дляВільнаНазавжди
Ну да, под ракетами лучше чем в селе 🤦
Акцент був на дармовщину, а ви про якісь там ракети)))
2
Невгамовна• 11 июня 2023
Я бы пока не возвращалась. Сидим в Киеве и нет возможности уехать из-за пожилого больного родственника. А если бы была возможность, то уехали бы, по крайней мере до конца войны. После Каховской ГЭС мне страшно думать о Киевской дамбе, тем более давно уже читала, что она не в лучшем состоянии
1
5
Мама Карло• 11 июня 2023
Ответ дляLacosta777
Передмістя - це які райони? Я не дуже орієнтуюся у цієї місцевості. Дякую.
Софіївська Борщагівка, село Чайки, Святопетрівське, Коцюбинське, Вишневе, Білогородка. Я рекомендую тільки західну сторону міста, бо як показало 24 лютого, легше всього було з цих районів виїхати. З села Чайки навіть автобкс звичайний до Кижва за розкладом прямує.
2
2
Кукусикиииииии• 11 июня 2023
Ответ дляНалитое яблочко
Акцент був на дармовщину, а ви про якісь там ракети)))
Почему столько злости в людях? Попробуйте эту дармовщину сами.
14
Забрала і не сказала• 11 июня 2023
Ответ дляОднозначная
Да, многие уезжают, но и приезжают тоже немало. Работу Тегеля продлевают на 2024 год, готовятся к новым волнам. И да, не всем здесь комфортно, не все могут начинать с нуля.
Ви знаєте я двічі переселенець. Ми з чоловіком повністю перейшли на українську мову. Він доброволець. Пів року був в Бахмуті, перед цим виходив з оточення з Луганської обл. Ми зрозуміли, що хочемо жити тільки в Україні. Я хотіла повернутися ще восени, але він тоді не дозволив.
1
13
Железобетон• 11 июня 2023
Ответ дляЗабрала і не сказала
Я повертаюсь з двома дітьми 14 і 11 років в Ірпінь в кінці липня з Німеччині. Я вже на грані нервового зриву, в мене смикається око,тремор рук і вже агресія до всього тут. Я за цей час вже тричі була в Україні. Мій чоловік в ЗСУ і ми прийняли рішення для нашої родини. Тільки ви самі можете його прийняти
Чому ви в такому стані? Чому агресія до всього?
3
Lacosta777• 11 июня 2023
Ответ дляЗабрала і не сказала
Ви знаєте я двічі переселенець. Ми з чоловіком повністю перейшли на українську мову. Він доброволець. Пів року був в Бахмуті, перед цим виходив з оточення з Луганської обл. Ми зрозуміли, що хочемо жити тільки в Україні. Я хотіла повернутися ще восени, але він тоді не дозволив.
В мене не було досвіду життя за кордоном. У моєму місті і не треба було більше. Я працювала. Була висока зарплатня, своє житло. Дитині могла дати багато чого, не дивлячись на те, що я одна з нею. І коли ми змогли виїхати, моя мета - не подорожі, як у деякіх українців. А зберегти психічний стан дитини, ми не бачили ані хліба, ані води, ані електрики , зв´язку. На один день зупинилися у Києві, на більше мене тоді не вистачило. І ми змушені були їхати далі.. Але зараз я розумію, що пройшло багато часу та треба налагоджувати своє життя, а не сидіти десь. Чужа країна - не моя Батьківщина. Це рішення дуже важке, адже від цього залежить доля моєї дитини. Я не можу її привезти в нікуди, тому все ще вагаюся з рішенням.
3
Кудлата хмаринка• 11 июня 2023
Ответ дляОднозначная
Наприклад?
В австрійській школі прямо заявляли українським дітям,як їх ненавидять. Що з-за українців в Австрії на все піднялися ціни. Що замість того, щоб здатися Москві, всі приїхали в Європу. Це ж діти все чують дома і потім виплескують в школі.
14
1
3
Забрала і не сказала• 11 июня 2023
Ответ дляLacosta777
В мене не було досвіду життя за кордоном. У моєму місті і не треба було більше. Я працювала. Була висока зарплатня, своє житло. Дитині могла дати багато чого, не дивлячись на те, що я одна з нею. І коли ми змогли виїхати, моя мета - не подорожі, як у деякіх українців. А зберегти психічний стан дитини, ми не бачили ані хліба, ані води, ані електрики , зв´язку. На один день зупинилися у Києві, на більше мене тоді не вистачило. І ми змушені були їхати далі.. Але зараз я розумію, що пройшло багато часу та треба налагоджувати своє життя, а не сидіти десь. Чужа країна - не моя Батьківщина. Це рішення дуже важке, адже від цього залежить доля моєї дитини. Я не можу її привезти в нікуди, тому все ще вагаюся з рішенням.
Ви правильно написали: чужа країна - не моя Батьківщина
1
Железобетон• 11 июня 2023
Ответ дляЗабрала і не сказала
Жахливе відношення до українців, як до людей.
Від кого і що саме, розкажуть будь ласка.
ЖивунаБагамах• 11 июня 2023
Ми з донькою повернулися додому 3 тижні тому. Рік жили за кордоном. Я вже там не могла бути, в мене від нервів почало все боліти в передині. Не могла зрозуміти, що саме болить, один день наче нирки, другий жовчний, третій- сечовий
і так 1.5 місяці до від´їзду. Коли приїхала в Україну, то все минуло в той же день. Їхали в Харківську область.
і так 1.5 місяці до від´їзду. Коли приїхала в Україну, то все минуло в той же день. Їхали в Харківську область.
6
Боневтікла• 11 июня 2023
В Европе много беженцев с других стран давно живут, и только Украинских беженцев не любят ага конечно)))))))
5
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу