Попразендовна• 13 июня 2023
Хто пережив смерть власної дитини?
Де шукали сили потім? Як жити,а не існувати? Пройшов майже місяць…. Я наче не існую.
показать весь текст
33
87
0
Просто розумію що час йде і в мене немає багато часу на роздуми. Якби мені було 35, то ще можна було б якось розтягнути роздуми і час, але мені все ж таки 38..
Тримайтеся (((( Співчуваю вам щиро, але ж що тут написати. Це найстрашніше горе, втіхи годі й шукати. Можливо час... Можливо якусь знайдете собі розраду... Я не знаю. Всі мої, хто помер, родичі - вони всі печуть та болять, роки пройшли, а згадаю - гірко так. Наче світ пустий без них. Але згадую не так часто, таки час лікує.
Просто тримайтесь, переживіть ці страшні дні. Обіймаю і плачу разом з вами. Ви не одна точно, кожен когось втрачав і кожен вас розуміє. Просто живіть, чекайте, а далі Бог допоможе якось налаштуватись на нормальне життя...
Просто тримайтесь, переживіть ці страшні дні. Обіймаю і плачу разом з вами. Ви не одна точно, кожен когось втрачав і кожен вас розуміє. Просто живіть, чекайте, а далі Бог допоможе якось налаштуватись на нормальне життя...
вона дурна баба,
автор, просто співчуваю, мого троюрідного брата вбили під час окупації, тітка без ноги , дядько цілий, їм під 50, вони в Німеччині , психолог їм радить задуматись про дитину, це півтора роки реабілітації
ви нікого не зратите, я не знаю що казати, просто обіймаю і плачу разом з вами
автор, просто співчуваю, мого троюрідного брата вбили під час окупації, тітка без ноги , дядько цілий, їм під 50, вони в Німеччині , психолог їм радить задуматись про дитину, це півтора роки реабілітації
ви нікого не зратите, я не знаю що казати, просто обіймаю і плачу разом з вами
6
Автор,очень вам сочувствую.Хотелось бы вас поддержать и утешить. Только со временем ваша боль немного притупится.Читала ,что есть профильные группы для мам потерявших деток.Там они общаются,поддерживают друг друга,делятся переживаниями ,может дают какие-то советы.
У меня знакомая ,после смерти мужа(он был молодой,несчастный случай) начала рисовать.Пошла на кружок ,роспись,орнаменты,цветы,и научилась красиво расписывать деревянные предметы.Рисовала ночью ,т.к не могла долгое время спать,и днём тоже.Ей это помогло выйти из постоянной депрессии ,но не быстро это всё.
У меня знакомая ,после смерти мужа(он был молодой,несчастный случай) начала рисовать.Пошла на кружок ,роспись,орнаменты,цветы,и научилась красиво расписывать деревянные предметы.Рисовала ночью ,т.к не могла долгое время спать,и днём тоже.Ей это помогло выйти из постоянной депрессии ,но не быстро это всё.
4
Не її свиняче діло, коли й кому народжувати. Гнида якась, а не подруга. В бан її навічно. Маєте сили і потребу - народжуйте хоч 10. В мене подруга рік назад у 38 первістка народила - всі здорові, все ок, щоправда екстренне КС було, але все благополучно.
1
14
Шлите ’подругу’ на 3 буквы. Я родила после 40 второго ребёнка. Всё хорошо. И да, с рождением другого ребёнка становится гораздо легче и появляется смысл в жизни . Вам пока 38 и вы можете родить. Обследуйтесь, берите себя в руки и беременейте. У вас ещё есть время и возможность.
1
5
Не привязывайтесь к возрасту. Родить в 39 или 41 например- не такая уж большая разница. Дайте себе сейчас пережить и прожить эту потерю, выплакать свою боль. Второму ребенка вы нужна здоровая и физически, и психологически. Все будет!
2
Никого никем нельзя заменить. Разве есть кто-то, кем может стать другой человек. Ваш сыночек - это ваш сыночек, он навсегда им будет. Но может появится ещё кто-то, кто будет рядом с вами. Вашей поддержкой и утешением и радостью.
5
Погоджуюсь…щось розмова в нас тоді зайшла з нею і каже «треба відволіктись, психолог, хтось народжує другу дитину щоб пережити , але розумію що в вашому з чоловіком віці вже краще не обрікати дитину на таке….» в такому стилі були слова.
Ещё скажу, что нельзя это замалчивать даже в себе. Нужно говорить, плакать, горевать. Вам нужно до конца выстрадать это горе, чтоб осталось более лёгкое чувство сожаления и грусти.
4
До 40 нормально завести ребенка, тем более в вашей ситуации. Мне кажется вам нужен психотерапевт и лекарства, придти в себя и пробовать. Дать любовь ребенку и быть самой еще счастливой, не будьте одна. А как муж, держится и вас поддерживпет. Вы с ним говорили о малыше возможном. Сил вам придти в себя, очень.сочувствую
Коли спілкуюсь з людьми вживу то хочеться втекти і тільки коли я сама то мені стає легше. Або час від часу створюю тут теми на нейтральні теми, спілкуюсь анонімно, підтримую якісь розмови у темах… частково відволікає, але коли закриваю телефон то все вертається.
4
Меня мама родила в 43 года,С одной стороны, я немного завидовали тем у кого молодые родители,с другой,очень благодарна своим,что родили меня.
Мама умерла когда мне было 40 лет,и успела поняньчить моих детей.
Мама умерла когда мне было 40 лет,и успела поняньчить моих детей.
7
Краще мовчати, ніж говорити, як то кажуть. Авторе, я погоджуюсь з тим що писали вище, прямо зараз не займайтесь цим. Вам потрібно виплакатись та відновитись. Про психолога - ні, краще психотерапевта. Він порадить ліки. Дайте собі пів року, пропийте антидепресант чи що порадить вам лікар. В цей час почистить організм, відновіть спину, якщо були проблеми, вітаміни різні пропийте за призначенням лікаря. Ось таке вам буде завдання. А тоді вже вагітнійте і народжуйте здорове дитя.
Ви не заміните своє сонечко, але ви будете жити! У вас з’явиться новий сенс життя. Бо діти - то таки наша єдина та найголовніша місія. Удачі вам, ще раз обіймаю, ви не сама.
Ви не заміните своє сонечко, але ви будете жити! У вас з’явиться новий сенс життя. Бо діти - то таки наша єдина та найголовніша місія. Удачі вам, ще раз обіймаю, ви не сама.
Пишите себе письма. Нас не учили выражать свои чувства и боль на людях. Вы можете описывать в них все, как было, что вы чувствовали, что чувствуете сейчас. полностью все, что приходит в голову на эту тему.
2
Это тоже нормально. Мне первое время казалось, что все на меня смотрят, чуть ли не пальцами тычут, я вообще на улицу не ходила даже, муж очень это сильно переживал, думал, что я сойду с ума. Это все этапы горевания, их надо пройти, чтобы дальше жить с тихой грустью в сердце, отпустить и жить ради живых
2
Да, сходите к врачу, такое самому не пережить вам нужна лекарственная помощь. А потом если захотите дайте себе шанс быть мамой и любить и получать любовь. Возраст у вас норм. А та ’подруга’, уберите ее из общения
2
Автор.... у кожного своя історія і спосіб вийти з цього.
Психотерапевт...малювання, мінімальна фізична активність.
Можливо почитайте Майкл Ньютон ’Путешествие Души’, хоча б спробуйте.
Буддисти кажуть спробуйте допомогти тим, кому гірше за вас.
Моя однокласниця померла в 15 від менінгіту дуже швидко. Її мамі було десь 38 років, вона народила донечку через пару років в той самий день, коли народилася її перша донечка.
Не слухайте нікого, зважте все. 38 не 45.
Сил вам!
Психотерапевт...малювання, мінімальна фізична активність.
Можливо почитайте Майкл Ньютон ’Путешествие Души’, хоча б спробуйте.
Буддисти кажуть спробуйте допомогти тим, кому гірше за вас.
Моя однокласниця померла в 15 від менінгіту дуже швидко. Її мамі було десь 38 років, вона народила донечку через пару років в той самий день, коли народилася її перша донечка.
Не слухайте нікого, зважте все. 38 не 45.
Сил вам!
Дура Ваша ’подруга’, у меня кума родила в 42 года, сейчас ей 55 выглядит отлично с ребенком замечательные отношения, друг со своей второй женой родил двойняшек в 50 лет ей 47 было на момент родов, тут конечно уже сложновато физически с двумя справится.
Моей свекрови пережить смерть сына помогла моя дочка, которая только родилась, дети действительно в таких ситуациях лучший антидепрессант и нет здесь ни какого предательства или замены одного ребенка другим...
Моей свекрови пережить смерть сына помогла моя дочка, которая только родилась, дети действительно в таких ситуациях лучший антидепрессант и нет здесь ни какого предательства или замены одного ребенка другим...
Автор, шукайте або психолога або веби на тему - як пережити втрату рыдноъ людини. Тільки так .Ми вам все співчуваємо, але не знаємо як допомогти. А ось психологи знають, пробуйте знайти
Дурепа ваша подруга, та і подругою її не можна назвати. Багато хто народжує ві в старшому віці, буде вам стимул тримати себе у формі, бути сучасноою, продвинутою мамою. Я вам бажаю всього якнайкращого!!! 
1
2
Мои самые искренние соболезнования…
А подруга ваша конченая! Простите конечно.
Беременность и роды это единственное, что вас сейчас вытащит из этого Ада. Удачи вам! Сил и терпения.
И маленькую дочурку ❤️
А подруга ваша конченая! Простите конечно.
Беременность и роды это единственное, что вас сейчас вытащит из этого Ада. Удачи вам! Сил и терпения.
И маленькую дочурку ❤️
2
Я чоловіка першого поховала в 27 років. Було дуже важко, відходила декілька років. Самому в такій ситуації знайти точку опори важко.А у вас дитина померла, велике горе для матері. Свою дитину народила в 39 з половиною років. Важкувато мені стало зараз, коли війна іде , то до того ж має донька перехідний вік.
Так що вам треба відплакати своє горе, краще з допомогою фахівців
Так що вам треба відплакати своє горе, краще з допомогою фахівців
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу