Попразендовна• 13 июня 2023
Хто пережив смерть власної дитини?
Де шукали сили потім? Як жити,а не існувати? Пройшов майже місяць…. Я наче не існую.
33
Губной рояль• 13 июня 2023
Сочувствую. Обнимаю.
Подруга потеряла, но у нее было трое. Теперь двое, прошло несколько лет. Время лечит и дети.
У вас есть ещё дети, или кто рядом с вами?
Подруга потеряла, но у нее было трое. Теперь двое, прошло несколько лет. Время лечит и дети.
У вас есть ещё дети, или кто рядом с вами?
3
автор
Попразендовна
• 13 июня 2023
Кажуть, народити другу дитину…Мені 38 років. Це перше. Друге - це ж не іграшка, загубив одну візьми іншу…. Я готова на все лиш би не відчувати цей біль. Нехай це заучить егоїстично…
15
4
Весотехник• 13 июня 2023
Ой...даже не знаю, что сказать...просто соболезную
Знакомая пережила смерть дочки. Сбил конченый водитель на пешеходном переходе. Не живёт, а существует. Вижу ее часто в состоянии алкогольного опьянения. Но её можно понять..это просто кошмар, когда дети умирают, ещё и не своей смертью
Знакомая пережила смерть дочки. Сбил конченый водитель на пешеходном переходе. Не живёт, а существует. Вижу ее часто в состоянии алкогольного опьянения. Но её можно понять..это просто кошмар, когда дети умирают, ещё и не своей смертью
11
автор
Попразендовна
• 13 июня 2023
Ответ дляГубной рояль
Сочувствую. Обнимаю.
Подруга потеряла, но у нее было трое. Теперь двое, прошло несколько лет. Время лечит и дети.
У вас есть ещё дети, или кто рядом с вами?
Подруга потеряла, но у нее было трое. Теперь двое, прошло несколько лет. Время лечит и дети.
У вас есть ещё дети, или кто рядом с вами?
Ні, це був мій єдиний син. 12 років. Рак крові.
48
ВсеПроВсехЗнаю• 13 июня 2023
Ответ дляПопразендовна
Кажуть, народити другу дитину…Мені 38 років. Це перше. Друге - це ж не іграшка, загубив одну візьми іншу…. Я готова на все лиш би не відчувати цей біль. Нехай це заучить егоїстично…
К психологу не обращались?
Тётя Хрюша• 13 июня 2023
Ответ дляПопразендовна
Ні, це був мій єдиний син. 12 років. Рак крові.
я обнимаю вас крепко.....! сын Денис, 12 января 2011 года стал ангелом, нейрообластома забрюшинного пространства....5 лет было
30
Добро с Кулаками• 13 июня 2023
У соседей погиб сын в армии. Родили второго, он уже тоже взрослый.
4
автор
Попразендовна
• 13 июня 2023
Ответ дляВсеПроВсехЗнаю
К психологу не обращались?
Поховали і з тих пір я не буваю ніде окрім квартири та кладовища. Комунікувати не можу навіть з батьками.
7
Барабасиха• 13 июня 2023
Ответ дляПопразендовна
Кажуть, народити другу дитину…Мені 38 років. Це перше. Друге - це ж не іграшка, загубив одну візьми іншу…. Я готова на все лиш би не відчувати цей біль. Нехай це заучить егоїстично…
Автор, мы потеряли ребенка накануне родов, это конечно не сравниться с вашей потерей. Но могу сказать, что сейчас попытайтесь просто жить, ничего не планировать и не форсировать, старайтесь не быть одна, если вам так комфортно и это нужно. Время не лечит, просто боль утихнет, вы потом вспомните мои слова. Но через 2 года, после нашей потери, у нас родились двойняшки, мы не планировали, беременность была неожиданностью. Обнимаю вас! Пожалуйста, постарайтесь держаться!
1
14
Вумна, аж страшно• 13 июня 2023
На 99% впевнена, що без спеціаліста і антидепресантів з цим неможливо впоратись.
Щиро співчуваю …
Щиро співчуваю …
13
Душка-свекрушка)))• 13 июня 2023
Ответ дляПопразендовна
Ні, це був мій єдиний син. 12 років. Рак крові.
моя мама потеряла дочь в 7 лет, рак почки...
тогда был ещё старший 10летний сын.
стараюсь прл это не спрашивать, вижу что очень больно ей до сих пор ( а прошло уже почти 25 лет).
через 4 года ( в 40 лет) забеременела мной и сейчас она просто благодарит себя что решилась на это.
но те 4 года были адом для неё.
И к сожалению брат тоже пострадал сильно с моральном плане из-за состояния мамы
ну и плюс почти все 7 лет они провели в брльнице
тогда был ещё старший 10летний сын.
стараюсь прл это не спрашивать, вижу что очень больно ей до сих пор ( а прошло уже почти 25 лет).
через 4 года ( в 40 лет) забеременела мной и сейчас она просто благодарит себя что решилась на это.
но те 4 года были адом для неё.
И к сожалению брат тоже пострадал сильно с моральном плане из-за состояния мамы
ну и плюс почти все 7 лет они провели в брльнице
7
Весотехник• 13 июня 2023
Ответ дляПопразендовна
Кажуть, народити другу дитину…Мені 38 років. Це перше. Друге - це ж не іграшка, загубив одну візьми іншу…. Я готова на все лиш би не відчувати цей біль. Нехай це заучить егоїстично…
У мамы на работе был несчастный случай в 90-х. Коллега осталась с внучкой, набрала горячую ванну, отвернулась на минуту и девочка лет 2-х туда упала и утопилась. Знаю, что её дочка с мужем спустя несколько лет родили второго ребенка, живут дальше, но с той мамой не общаются. Это ужасно....Вроде и та бабушка не виновата, но ей до конца жизни с этим жить...
8
Блакитна устриця• 13 июня 2023
Ответ дляПопразендовна
Кажуть, народити другу дитину…Мені 38 років. Це перше. Друге - це ж не іграшка, загубив одну візьми іншу…. Я готова на все лиш би не відчувати цей біль. Нехай це заучить егоїстично…
Обнимаю, это невосполнимая утрата( Время, только время!
Решайтесь на второго ребёнка. 38 ещё позволяет, сходите к репродуктологам, пусть помогут!
Решайтесь на второго ребёнка. 38 ещё позволяет, сходите к репродуктологам, пусть помогут!
7
2
ХаДиДиШь• 13 июня 2023
У знакомых сын погиб трагически 14 лет. Они родили девочку после этого, им уже за 40 было. Мне кажется только так можно вернуться к жизни.
То, что вы сейчас переживаете страшно, обнимаю вас. Тут словами не помочь.
То, что вы сейчас переживаете страшно, обнимаю вас. Тут словами не помочь.
3
1
автор
Попразендовна
• 13 июня 2023
Ответ дляВумна, аж страшно
На 99% впевнена, що без спеціаліста і антидепресантів з цим неможливо впоратись.
Щиро співчуваю …
Щиро співчуваю …
Виникають думки щодо другої дитини. Але мені не 20 і не 30. І не 35. Чоловік підтримує. Але страшно. І попри це відчуваю провину перед синочком, який можливо буде бачити і відчувати що його замінили «новою» дитиною. Хоча не замінить ніхто.
1
9
автор
Попразендовна
• 13 июня 2023
Ответ дляЧувиха
Співчуваю, тримайтесь. Скільки дитині було?
12 років
Пухнасті штани• 13 июня 2023
Ответ дляПопразендовна
Кажуть, народити другу дитину…Мені 38 років. Це перше. Друге - це ж не іграшка, загубив одну візьми іншу…. Я готова на все лиш би не відчувати цей біль. Нехай це заучить егоїстично…
Правильно вам говорят. У меня ребёнок умер при родах. Да было тяжело, плакала , переживала, пила успокоительные. Потом взяла себя в руки, настроилась на то, что мне надо восстановиться после родов , поправить здоровье и рожать другого. А когда появляется новая цель и ты к ней идёшь, то и боль утихает и попускает. Всё получилось. И мне кстати было больше, чем вам.
10
Губной рояль• 13 июня 2023
Ответ дляПопразендовна
Ні, це був мій єдиний син. 12 років. Рак крові.
Ох. Можно я вам найду видео одного психолога и духовного учителя, он там подсказывает женщине, как пережить смерть сына?
Пухнасті штани• 13 июня 2023
Ответ дляПопразендовна
Ні, це був мій єдиний син. 12 років. Рак крові.
Когда 12 лет , то это конечно очень больно. Но если вы можете по возрасту и здоровью , рожайте ещё ребёнка. Всё равно станет легче.
9
Ответ дляПопразендовна
Ні, це був мій єдиний син. 12 років. Рак крові.
Жах, ще й дорослий, ви вже його дуже сильно полюбили і звикли до нього, не знаю чи зможете ви вже без нього. Я думала у вас немовля було, тоді б не так було б боляче, а так 12 років, навіть не знаю що порадити, це нестерпний біль
2
1
Инстагра_мерша• 13 июня 2023
Ответ дляПопразендовна
Кажуть, народити другу дитину…Мені 38 років. Це перше. Друге - це ж не іграшка, загубив одну візьми іншу…. Я готова на все лиш би не відчувати цей біль. Нехай це заучить егоїстично…
Автор, мне 39 лет я неделю назад родила. И таких как я было не мало в роддоме по возрасту.
Второй конечно не заменит первого, но у вас появится опять смысл жизни 😪
Второй конечно не заменит первого, но у вас появится опять смысл жизни 😪
5
11
автор
Попразендовна
• 13 июня 2023
Ответ дляПухнасті штани
Правильно вам говорят. У меня ребёнок умер при родах. Да было тяжело, плакала , переживала, пила успокоительные. Потом взяла себя в руки, настроилась на то, что мне надо восстановиться после родов , поправить здоровье и рожать другого. А когда появляется новая цель и ты к ней идёшь, то и боль утихает и попускает. Всё получилось. И мне кстати было больше, чем вам.
Подруга (не знаю чи можна так назвати після таких слів) сказала, що я «обрекаю ребёнка» на похилих батьків , які на випускний у школі прийдуть у віці 57 і 63 роки. Якщо я народжу в 40…. я сама розумію це, але ж є люди які впорались і щасливі. 38 мені виповнилось учора.
1
1
12
Ответ дляПопразендовна
Виникають думки щодо другої дитини. Але мені не 20 і не 30. І не 35. Чоловік підтримує. Але страшно. І попри це відчуваю провину перед синочком, який можливо буде бачити і відчувати що його замінили «новою» дитиною. Хоча не замінить ніхто.
Це не заміна, це просто буде спосіб відволіктись
Барабасиха• 13 июня 2023
Ответ дляПопразендовна
Подруга (не знаю чи можна так назвати після таких слів) сказала, що я «обрекаю ребёнка» на похилих батьків , які на випускний у школі прийдуть у віці 57 і 63 роки. Якщо я народжу в 40…. я сама розумію це, але ж є люди які впорались і щасливі. 38 мені виповнилось учора.
Вам не нужно сейчас ни с кем такое обсуждать. Мысли о втором ребенка- это нормальная реакция на вашу ситуацию. Просто постарайтесь дать себе немного времени выдохнуть, а там решение прийдет само, поверьте)
7
Ответ дляПопразендовна
Подруга (не знаю чи можна так назвати після таких слів) сказала, що я «обрекаю ребёнка» на похилих батьків , які на випускний у школі прийдуть у віці 57 і 63 роки. Якщо я народжу в 40…. я сама розумію це, але ж є люди які впорались і щасливі. 38 мені виповнилось учора.
Не слухайте ту подругу, є люди які в 40, і в 45, і більше рожають і хороші діти у них виростають
3
10
Пацан к успеху шел• 13 июня 2023
автор, моя мама потеряла красавца сына 22-х лет.. мне тогда 16 было.. это страшное горе. словами не описать. маме было 48 тогда.. сейчас 83. она до сих пор с этим живет...материнское горе навсегда останется в сердце. просто со временем учишься жить с ним. это тяжелое испытание.
5
Вумна, аж страшно• 13 июня 2023
Ответ дляПопразендовна
Виникають думки щодо другої дитини. Але мені не 20 і не 30. І не 35. Чоловік підтримує. Але страшно. І попри це відчуваю провину перед синочком, який можливо буде бачити і відчувати що його замінили «новою» дитиною. Хоча не замінить ніхто.
Господи, навіть уявити важко, як вам тяжко…
Радників тут нема, але з того, що бачу по мамам, які переживають подібне горе у звʼязку з війною, абсолютно всі пройшли курс лікування і терапії.
А вже тоді ви зможете дати собі відповідь, чи готові ви до народження дитини.
Вік - це другорядне. Я народила минулого року в 39.
Щиро зичу вам спокою душевного і радості - ви обовʼязково ще посміхатиметесь!!! Зокрема згадуючи свого хлопчика!!!
Обіймаю …
Радників тут нема, але з того, що бачу по мамам, які переживають подібне горе у звʼязку з війною, абсолютно всі пройшли курс лікування і терапії.
А вже тоді ви зможете дати собі відповідь, чи готові ви до народження дитини.
Вік - це другорядне. Я народила минулого року в 39.
Щиро зичу вам спокою душевного і радості - ви обовʼязково ще посміхатиметесь!!! Зокрема згадуючи свого хлопчика!!!
Обіймаю …
1
10
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу