Чи забов´язані нормальні батьки давати дитині "хороший старт"?

В Украине есть бюджетные места! Кто хочет учиться - имеет прекрасную возможность. Зачем обеспечивать возможность обучения такому ребенку, который не может даже поступить на бюджет?

Нет, не адекватні. К сожалению, сейчас жизнь такая. И да, лучше еду купить.

Ні, ну це зрозуміло, якщо щось трапляється, як ви написала. Але ж ви розумієте, що я маю на увазі, коли нема таких якихось форс мажорів. А просто є оцінка сьогодення і своїх можливостей і при цьому люди йдуть на народження дитини. Ось про що я маю на увазі.

Та й без війни - є хвороби, пожежі, аварії, втрата роботи і т.д. щоб щось спланувати твердо хоч на 5 років.

А дешевле планшет в школу не подойдёт?

А як можна такі форс мажори передбачити?

Понятие хороший старт очень растяжимое.
Но обычно родители стараются дать всё лучшее, что могут.

Вы серьезно? Как раз в медицинских вузах огромное количество бюджетных мест. И проходные баллы такие, что не пройти на бюджет - нужно очень сильно постараться

Машина - це вже занадто вимагати, але якщо батьки допоможуть з квартирую, то це буде плюс, але теж, не обов´язково. Головне дати нормальне виховання, освіту, а до цього усілякі курси, або кружки і усе таке.

Я знаю багато випадків, бо живу в сільській бідній місцевості, як діти з багатодітних сімей без вищої освіти досягають більше, чим ті, що народились в багатих сім´ях і були однією дитиною.

Це ваш досвід. Та якесь упередження. Ну, у мене є знайомі, які вчились на контракті, і них теж дипломи з відзнакою. А тому що не поступили на бюджет. І це нормально, оплатити освіту, якщо є така можливість. Часи змінились.
Мої батьки платили хабар, щоб я змогла вчитись на бюджеті. І що? Вчилась я добре, старалась. І вимагали преподи хабарі. Просто це дуже закрита система, і кругова порука. Ніхто один одного просто так не потопить.
А якщо ти з бідної родини, або з глухого села, або ж зі школи, яка дала мінімум знань, то безкоштовно поступити - тут шанси мінімальні. У освіту треба вкладатись - у курси, підручники, репетиторів. І це ще не є запорукою того, что ти безкоштовно поступиш.

Т е по вашей логике семья из кассира/уборщицы/охранника АТБ/грузчика родить ребенка не имеют права?
Идеология фашиста.
Может налог на деторождение тогда ввести. Всем женщинам с 15 лет капсулу стерилизационнкю. Заплатили налог -капсулу удалили и вперёд к зачатию.

причому тут щастя зараз при поступленні?
Коли я втсупала у ВУЗ, то бюджет в рейтингових ВУЗах мені взагалі не світив, це було неможливо без зв´язків або грошей.
Зараз донька моєї подруги сама вступила в Інсттитут міжнародних відносин. В мій час туди навіть з гроошима нереально було втупити, тільки в комплекті з великими зв´зками.

А ось те, що урівняли всі середні школи, це мені не подобається.

Так адекватное образование или психика?

Де сказано, що я вимагаю це заборонити? Мною сказано - що я цього не розумію. Бо якщо батьки не можуть самі собі дати комфортне життя, навіщо тоді народжувати в такій атмосфері дитину, на яку буде впливати тяжкість їх матераільних обставин. Ідеологія садистів (якщо в стилі вашої риторики писати)

Психіка від виховання, освіта від освітнього процесу.

От зараз взяли вони вам і все розказали, як і хто поступив, все сама-сама, так... Ну, якщо сама, то доньку точно ж тягнули на той рівень знань, щоб вона поступила? Тобто платили за нього? А у кого немає грошей, хто з незаможньої або з дисфункційної родини? Примчать теж у Інститут міжнародних відносин?

З іншого боку, хто ж буде прибирати та копати, якщо всі будуть з МВА та столичною нерухомістю?
Якби розмножувались лише здорові, розумні і багаті, ми б вже вимерли.

За свое детсво писать не буду, мать умерла, отец нас с братом довольно долго растил сам. Обвинять язык не повернется, что мог то и дал.
Училась на бесплатном я сама, и подрабатывала пока могла. Напишу за свою семью. Выходила замуж , у мужа была хорошая работа и зарплата, жилья не было, так как вечно по командировках был. Спустя пару месяцев после родов ту работу потерял. Нашел другую, оплата меньше. Потом ребенок спустя пару лет оказался аутистом. Я работать не могу. Вот и вопрос, на кой я своего сына родила, раз дать ему ничего не могу? А ответ простой - разве я могла знать заранее что ситуация так сложится? Муж на той работе работал больше 10 лет, мне было 25 лет, высшее техническое образование(онлайн работа невозможна), я молода, работоспособна и здорова была практически во всем до беременности. А вышло как вышло. По понятным причинам работать не могу, что опять же минус деньги, аутизм во время беременности не диагностируется.. Все. Как я могла угадать? На момент выхода замуж ситуация одна, сейчас другая. Плюс война, у мужа стройсфера. Работу найти почти нереально новую сейчас. Вот все что нужно знать о моей безответственности так сказать. Я со своей стороны просчитала все риски, но вот что такое может быть, знать не могла. И ребенок один, второго рожать просто страшно. Жилье если что свое у меня есть на моей малой родине. Но мужу работать там негде и аутисту заниматься там тоже негде. Вот и разорвись.

Для мене хороший старт це коли дитина на момент вступу в внз знає, які цілі в її житті і як того добитись. Знає чим конкретно вона хоче займатись. А для того треба багато чого спробувати до закінчення школи.

в мене є можливість купити дітям по квартиру, буде така можливість і далі, обов´язково це зробимо. Хоча б щоб він мені в мою квартиру нікого не водив))

Але для мене це не є щось надзвичайно суттєве. Я працюю в компанії, де геть молоді хлопці і дівчата можуть купити звичайну 1-кім квартиру за декілька років. Але вони класні спеціалісти.
То що важливіше?) Квартиру ніколи не пізно купити, а ось привити правильні цінності і розвинути здібності може бути і запізно.

Родить здорового, талантливого, красивого ребенка. Все. Можно больше ничего не давать. Ему общество все подарит само.
Но это к сожалению не регулируется)) и повлиять родители на это не могут)

Даже самые главные первый и третий пункт. Без них будет не до второго, или за плохой внешностью этого никто не увидиит

И талант у него с рождения появится - я правильно понимаю? И общество такое - вау!

А с чего вы взяли что тяжесть материальных обстоятельств в вашем понимании является тяжестью в глазах других людей?
Моя соседка троих детей родила, как по мне она реально очень бедные. Но человек не выглядит несчастным и обделённым. Они живут и радуются жизнью, хотя отдыхают у бабушки в селе и одеваются в секонде. Моя дочь дружит с ее старшей дочкой, они одногодки. Абсолютно нормальный ребенок, идет учиться на повара кондитера в ПТУ, несчастной и обеденной себя никаким образом не считает.

Не бачу логіки. Провчивши дитину весь ковідний карантин і півтора роки війни з відключенням світла і іншими нюансами, не розумію зв´язку планшету за 15 тисяч і отримання якісної освіти.

) ви смішна. Освіта це не тільки юристи і медики. Ще є робітничі професії. І вони займають найбільшу частку.

Талант с ноля не появиться, но шансов на нормальную жизнь будет больше, чем у талантливого и внешне отталкивающего, или талантливого и больного. Сори, но реалии таковы. Чтобы что-то уметь, талант не обязателен.

Індивідуальний фактор ніхто не відміняв. І часто бідні батьки таким дітям в приклад приводять - он диви, як той вибився в люди, а ти що?

у них дуже проста сім´я, дівчинка просто розумна і наполеглива, здала ЗНО і за рівнем балів обрала сама ВУЗ.
Я з незаможної родини, у моїх батьків не було можливості платити за контракт, тому вступила на бюджет, але не в той ВУЗ, який хотіла.
Хоча це і не завадило мені стати гарним спеціалістом і мати високу з/п.

Незалежне оцінювання дає змогу будь-якій розумній дитині отримати вищу освіту. Це той шанс, якого в мій час не було.