Чи є оправданне хамство, як наприклад, брехня во благо, бо сил моїх більше немає

Працюю за кордоном. Зараз прийшло в компанію двоє українців, мови зовсім не знають, нічого з‘ясувати не можуть і тд. Часто просять щось перекласти, з‘ясувати, розпитати, це не проблема завжди допомагаю.
Обіди і перекуси в нас виключно в кафетерії, більше ніде їсти/пити не можна. От вони постійно ниють, все не так, всі не такі, ніхто не працює, всі ліниві, крім них ніхто нічого не робить, там їх принизили, там не так з ними поступили і тд. Я від цих коментарів стараюсь усунутись що майже неможливо, але стараюсь.
Але на рахунок їжі це просто жесть, мене просто розриває вже. Компанія годує працівників, два вида другого ( м‘ясо, риба) два гарніра, овочі, фрукти, снеки напої. І щодня я вислуховую про цю їду: фу, оно нікакоє, фу сухе, фу жирне, фу холодне, фу знову то саме, фу і фу ф фу. Особливо нікуди не подінешся бо не так багато місця, поїсти в інший час не завжди встигаю. Не раз говорила що приносіть з дому, говорила щоб дали спокійно поїсти не фукаючи і тд. Фукання не зупиняється.
Я на дієті і ношу їжу в лоточках, сьогодні була скумбрія з салатом, спеціально прийшла їсти коли вони вже вийшли, так вжається не завжди і тут він повернувся: а шо там в тебе?
- скумбрія
- і шо смачно?
- смачно
- да ну, она навжрно нікакая
Тут мене просто теліпати почало, але я стрималась.
Кажу: можна не коментувати мою їжу?
- та чого ти така нєрвна, морожена скумбрія хіба смачна……..
Ну як так, про то взяти нахамити/ послати, невже нормально не доходить?
Це просто не перший раз ці коменти