Ви би вмовляли чоловіка?

В нас дитина з інвалідністю, майже доросла. Ще півроку чоловік може законно до нас виїхати закордон (до 18), маю на увазі без повернення в Україну. Я вже вивчила мову на В2, розмовляю добре, також маю хорошу англійську, знайшла роботу в міжнародній компанії, знімаю житло, працюю. Грошей вистачає на оренду + поїсти, в іншому чоловік забезпечує. З чоловіком бачимося регулярно, я їжджу до нього, але хотілося б жити разом, дуже виснажують ці поїздки. Чоловік мов не знає й його робота не передбачає віддаленого формату, тобто тут робота може бути лише фізична. Проте двох зп нам буде вистачати на життя. Ще можна відкрити якійсь невеличкий бізнес й займатися цим. Хвилююся, що він буде не дуже морально почуватися, зараз має гарну роботу, інтелектуальну, але дуже нервову й інтенсивну. Плюс без мови. Ще додам, що ми з Харкова, зараз чоловік працює в іншому регіоні, орендує квартиру. Житло пошкоджене й перспектив нецентралізованого відновлення немає. Тобто, ані жити, ані продати неможна.
В такій ситуації в б вмовляли чоловіка виїхати чи ні? Інший варіант - лишити тут дитину (це в будь-якому випадку, догляду не потребує), виїхати в Україну до нього, але доведеться покинути роботу. Жити як зараз живемо мені здається економічно й емоційно недоцільно.