Дві версії одного розлучення

Була в шлюбі 10 років, народили дітей. Заробляв переважно чоловік бо в мене два декрети, то діти хворіли, доводилося йти на лікарняний саме мені.
Тож хоча й ЗП були однакові, переважно кошти все таки приносив він.
Але потім я все ж таки з боєм вийшла на роботу, почала рости, організувала власний бізнес, швидко переросла його в доходах і почалося.
Я так розумію він боявся що не наздожене мене, тому намагався мене принижувати та знецінювати.
Виглядаєш погано, коровонька.
От хоч і навчилася заробляти, а розуму не вистачає дати раду тим коштам.
Ой та кому ти потрібна, хоч і заробляєш?
От і всіх дітей мами як мами, дітьми займаються, а ти по відрядженнях як дурепа.
Ой та кому там твій бізнес здався, чи й не бізнес?
От усі жінки як жінки, а в тебе вдома срач, діти негодовані і уроки невивчені. Строїш з себе бізнесвумен.
Міг прийти з роботи і просто влягтися на диван, а коли я прибігала запівніч - волав чому я не прийшла з дітьми уроки вивчити чи вечерю зготувати.

Сварки частішали, крив мене при дітях матом і я виставила з дому. Пручався, але розлучилися.

Через рік після розлучення зустрічаємося з нашою кумою, передає мені його версію причини розлучення: почала заробляти, зажралась, вирішила що я її негідний, шукає принців.

Трохи шокована(