я повна дура, що робити

шукала за кордоном житло 3 місяці.
і нарешті випав варіант, де власник не проти українку з дитиною, сам власник дуже адекватний, на завтра домовились про підписання, а мені ну ніяк не лежить душа і вже всередині вирішила відмовитись:
- квартира в дуже красивій зеленій зоні, але поруч живуть одні старики,
- найнижчий поверх і в квартирі взагалі нема руху повітря, хоча кімнати виходять на протилежні сторони будинку. вікна відкриті в квартирі постійно (є ще сітки москітні), але в квартирі ну взагалі при всіх відкритих вікнах руху повітря 0, воно як стоїть там),
- школа просто поруч. не дуже хороша, але ну дуже близько. і мене так мучить, що я не вирішую питання, не полегшую собі життя, а заганяю себе далі в глухий кут.
- в квартирі 3 роки жив кіт. а в мене алергія на котів (не така щоб аж різка, але є). за хвилин 40 в квартирі різкого погіршення стану не було, але це коротко досить.
і орендна плата в моєму бюджеті (не така висока), у що ж це зі мною таке...
Раніше знімала в Україні і було схоже. Але коли знаходила своє - сумніву навіть на грам не було.
Може тут такого не буде.
Я просто в якомусь розпачі.
Зараз є де жити, це село. Як тимчасово, дитина може піти на місяць чи скільки (поки не знайду житло) в 1 клас тут - це та ж група, де вона ходила в 0 клас (тобто той же колектив її друзів).
Але все одно мене всі засудять в такому рішенні пошуку невідомо чого