ПироженкА• 07 сентября 2023
Півтора року як я отримала водійське посвідчення. Ностальгія
Дивилася свої довоєнні теми. Я отримала водійське перед самою війною. Перший виїзд після отримання прав був настільки невпевненим, що навіть тут пожалілася, не було впевненості чи гордості за себе. Дуже переживала.
І так, тепер можу сказати, що я повноцінний водій. Майже кожен день я за кермом. Найдовший шлях за цей час - 3 тисячі кілометрів сама з дітьми за чотири дні через три країни.
Згадуєш все, що було до 24 лютого і здається, що то інше якесь життя. Просто ти його чомусь запам´ятав після реінкарнації.
Просто поділилася своїми емоціями. Перший раз за весь цей час.
І так, тепер можу сказати, що я повноцінний водій. Майже кожен день я за кермом. Найдовший шлях за цей час - 3 тисячі кілометрів сама з дітьми за чотири дні через три країни.
Згадуєш все, що було до 24 лютого і здається, що то інше якесь життя. Просто ти його чомусь запам´ятав після реінкарнації.
Просто поділилася своїми емоціями. Перший раз за весь цей час.
13
21
0
Круто,Ви- молодець ,у мене теж подруга,на початку війни,всю дорогу їхала,плакала ,боялася,сама з дитиною.Ставала ,дзвонила мені і все таки доїхала.
4
Ооо, а я получила права 3 месяца назад, спустя 7 месяцев обучения и все равно очень боюсь водить
Последний раз в город выезжала, начинаю перестраиваться а сзади фура, понимаю что несётся и начинает мне сигналить, быстро вывернула, но стресс был просто нереальный и мысли о последствиях, казалось, что все на дороге в шоке были от меня, хотелось просто остановится и рыдать, доехала до места и теперь водит только муж, а я не хочу(
Последний раз в город выезжала, начинаю перестраиваться а сзади фура, понимаю что несётся и начинает мне сигналить, быстро вывернула, но стресс был просто нереальный и мысли о последствиях, казалось, что все на дороге в шоке были от меня, хотелось просто остановится и рыдать, доехала до места и теперь водит только муж, а я не хочу(
3
У мене було панічне відчуття, що я так і не зможу керувати авто. Бо я розуміла, що отримати водійське то одне, а ось стати водієм, впевненим водієм, то інше. І прийде лише з часом. А якщо одразу не починати, то потім тре заново вчитись. Не хотіла втрачати ні хвилини часу)))
Ой, скільки у мене було ситуацій, не переказати.. і боялася, і тремтіла, і матюкала недолугих водіїв, і сама була куркою)))
Але, дякувати богові, без аварій і чогось серйозного.
Але, дякувати богові, без аварій і чогось серйозного.
1
3
За моїми пригодами можна писати роман))
Може колись і напишу
І смішно, і грішно..
Ніколи би не повірила півтора року тому, що все це буде з нами(
Може колись і напишу
І смішно, і грішно..
Ніколи би не повірила півтора року тому, що все це буде з нами(
1
В мене схоже.
Сіла вперше за кермо 11 міс тому. Ще й в країні з лівостор. Рухом. В якому стресі я була.
Зараз вже добре.
Сіла вперше за кермо 11 міс тому. Ще й в країні з лівостор. Рухом. В якому стресі я була.
Зараз вже добре.
1
Ответ дляПироженкА
За моїми пригодами можна писати роман))
Може колись і напишу
І смішно, і грішно..
Ніколи би не повірила півтора року тому, що все це буде з нами(
Може колись і напишу
І смішно, і грішно..
Ніколи би не повірила півтора року тому, що все це буде з нами(
В мене схожі бажання
1
Автор, вы молодец! Вы поехали, не перес&&али. Не нарушайте правила, держитесь подальше от долбанутых, и все будет ок🤗
дякую. Ви класно написали, не взяти, не додати 
Моєму посвідченню 20 років - ювілей. Якби не прочитала тему, навіть і на порахувала б. Дуже б хотіла повернутися до свого довоєнного рутинного марштуру..кожний камінчик памʼятаю на дорозі..особливо сумую за одним місцем, де в заторі відкривався такий чудовий вид на місто.
4
Яке місто,якщо не секрет. Мені дуже жаль людей, рідні місця яких вже не існують. Моє рідне місто хоча й сильно постраждало,відсотків 30-40% але знайомі з дитинства куточки все ж є. Уявляю тих,хто з Рубіжного, Бахмуту ,там де одне каміння
1
Ви - молодець! А я права отримала 20 років тому назад, але я - не водій. Боюсь і не можу наважитися водити машину.
1
А мне скоро 2 года как получила права. И ездила только с мужем по городу. Вспоминаю,как мужа мобилизовали,а я осталась с машиной и почти никаким опытом вождения,а надо ехать по Украине ....такой трэш(((истерики были,сложно,страшно...но теперь я везде езжу сама.
1
Я як гляну скільки баранів на дорозі, що розумію що початківці як ми з вами ще нормально іздимо.
2
Я тоже получила права за пару месяцев до войны, но до сих пор езжу мало. Машина год без меня стояла в гараже
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу