Федорино Горе• 13 февраля в 21:34
Зачем некоторые игнорят языковые курсы, ищут отмазки, прикидываются немощными?
Хитрожопят
показать весь текст
26
7
Борисфенка• 14 февраля в 13:56
Ответ дляДодекаэдр
И?
І досконале володіння німецькою мовою шляхом титанічних зусиль - це сумнівний бонус для тих, хто поїде назад.
Вони кожну хвилину витрачають на заробітки ’Треба ж додому щось привезти з собою’, заначку складають.
Вони кожну хвилину витрачають на заробітки ’Треба ж додому щось привезти з собою’, заначку складають.
1
MarsForEver• 14 февраля в 14:02
Ответ дляВиправлялочка
Хто вирішив, що ви українка?
Не тіште себе, чергова вузькощелепа.
Не треба фіолетових морд, краще башкою об стіну довбанись
Не тіште себе, чергова вузькощелепа.
Не треба фіолетових морд, краще башкою об стіну довбанись
А я не выбирала, родилась в Украине.
И кто тут вузькощелепий? Если живете в Германии и не говорите на немецком, то таки это вы.
И кто тут вузькощелепий? Если живете в Германии и не говорите на немецком, то таки это вы.
2
Додекаэдр• 14 февраля в 14:13
Ответ дляБорисфенка
І досконале володіння німецькою мовою шляхом титанічних зусиль - це сумнівний бонус для тих, хто поїде назад.
Вони кожну хвилину витрачають на заробітки ’Треба ж додому щось привезти з собою’, заначку складають.
Вони кожну хвилину витрачають на заробітки ’Треба ж додому щось привезти з собою’, заначку складають.
Так разговор был о тех, кто и не работает, и язык не учит. Конечно тупеют люди. И каких там титанических усилий? Пол часа в день минимум, это не так и сложно.
Пацаааааааан• 14 февраля в 14:32
Ответ дляФедорино Горе
так 4 года не собираются
Не могут, не хотят, не планируют оставаться. Эмиграция всем даётся нелегко, но некоторым тяжелее, чем остальным.
Почему вас эти люди так беспокоят?
Почему вас эти люди так беспокоят?
4
Пацаааааааан• 14 февраля в 14:32
Ответ дляКинг-Конгша
Каждый сам пиз.. кузнец своего счастья
Моя любимая фраза )))
2
MarsForEver• 14 февраля в 14:40
Ответ дляЛюблю пиво
Чему завидовать?
Что вас тригернуло дармоедство?
Что себя увидели в моем ответе?
Я самостоятельно прокладываю свой путь к еврогражданству имея в наличие многолетний титр, а не зависаю на шее мужа.
Что вас тригернуло дармоедство?
Что себя увидели в моем ответе?
Я самостоятельно прокладываю свой путь к еврогражданству имея в наличие многолетний титр, а не зависаю на шее мужа.
Удачи. Вы- то, надеюсь, язык выучили.
А насчет дармоедства- не вам судить, я все эти годы работаю.
А насчет дармоедства- не вам судить, я все эти годы работаю.
Борисфенка• 14 февраля в 14:40
Ответ дляДодекаэдр
Так разговор был о тех, кто и не работает, и язык не учит. Конечно тупеют люди. И каких там титанических усилий? Пол часа в день минимум, это не так и сложно.
Так нема таких, хто не вчиться чи не працює - Джоб-центр за цим пильно слідкує.
Таке дозволено тільки пенсіонерам, інвалідам і мамам трьох-чотирьох дітей, і то з нюансами.
Таке дозволено тільки пенсіонерам, інвалідам і мамам трьох-чотирьох дітей, і то з нюансами.
2
1
Додекаэдр• 14 февраля в 14:51
Ответ дляБорисфенка
Так нема таких, хто не вчиться чи не працює - Джоб-центр за цим пильно слідкує.
Таке дозволено тільки пенсіонерам, інвалідам і мамам трьох-чотирьох дітей, і то з нюансами.
Таке дозволено тільки пенсіонерам, інвалідам і мамам трьох-чотирьох дітей, і то з нюансами.
Вы всегда так рассказываете, будто одна в Германии )) Полно тех, кто не работает и не учится. Вот вы инвалид или пенсионер?
3
Борисфенка• 14 февраля в 14:58
Ответ дляДодекаэдр
Вы всегда так рассказываете, будто одна в Германии )) Полно тех, кто не работает и не учится. Вот вы инвалид или пенсионер?
Я після операції, ще не інвалід і не знаю, чи буду їм, кричать, що буду бігати. Ну почекаємо.
То я ношу в Джоб-центр лікарняні листки і то вони стогнуть, що треба мене на Соціаламт переводити. А без інвалідності це ніяк. А інвалідність не дають, бо операція була для того, ’щоб вас на ноги поставити’. Нетерпляче чекаю покращення.
А всіх інших довбають, щоб йшли працювати. Молодших на Аусбілдунг чи Вайтербілдунг, старшим коучів, і просто морально тиснуть.
Особливо затятим знімають 30% пособія. Але є такі, хто погоджується жити на 380 євро, але не піде працювати і мови не знають і не хочуть знати. Ви саме про них говорите.
То я ношу в Джоб-центр лікарняні листки і то вони стогнуть, що треба мене на Соціаламт переводити. А без інвалідності це ніяк. А інвалідність не дають, бо операція була для того, ’щоб вас на ноги поставити’. Нетерпляче чекаю покращення.
А всіх інших довбають, щоб йшли працювати. Молодших на Аусбілдунг чи Вайтербілдунг, старшим коучів, і просто морально тиснуть.
Особливо затятим знімають 30% пособія. Але є такі, хто погоджується жити на 380 євро, але не піде працювати і мови не знають і не хочуть знати. Ви саме про них говорите.
2
1
автор
Федорино Горе
• 14 февраля в 15:17
Ответ дляБорисфенка
І що? Як ваш приклад має надихнути 60-річних біженок ломитися на курси?
Ответ на ваш пост о том, что глухонемой может работать.
60 лет это еще не пенсионный возраст
60 лет это еще не пенсионный возраст
Борисфенка• 14 февраля в 15:21
Ответ дляФедорино Горе
Ответ на ваш пост о том, что глухонемой может работать.
60 лет это еще не пенсионный возраст
60 лет это еще не пенсионный возраст
Це той вік, коли постає в біженстві ділема - чи піти у Пфлеге когось доглядати, чи піти до лікаря обстежитися і потім просити, щоб до тебе Пфлеге їздили за тобою доглядати.
Чи плюнути на все, хай ті 30% пособія знімуть і на 380 євро жити, на хліб і ліки вистачить і то вже за щастя, бо в Україні пенсія 50 євро.
Чи плюнути на все, хай ті 30% пособія знімуть і на 380 євро жити, на хліб і ліки вистачить і то вже за щастя, бо в Україні пенсія 50 євро.
2
Додекаэдр• 14 февраля в 15:23
Ответ дляБорисфенка
Я після операції, ще не інвалід і не знаю, чи буду їм, кричать, що буду бігати. Ну почекаємо.
То я ношу в Джоб-центр лікарняні листки і то вони стогнуть, що треба мене на Соціаламт переводити. А без інвалідності це ніяк. А інвалідність не дають, бо операція була для того, ’щоб вас на ноги поставити’. Нетерпляче чекаю покращення.
А всіх інших довбають, щоб йшли працювати. Молодших на Аусбілдунг чи Вайтербілдунг, старшим коучів, і просто морально тиснуть.
Особливо затятим знімають 30% пособія. Але є такі, хто погоджується жити на 380 євро, але не піде працювати і мови не знають і не хочуть знати. Ви саме про них говорите.
То я ношу в Джоб-центр лікарняні листки і то вони стогнуть, що треба мене на Соціаламт переводити. А без інвалідності це ніяк. А інвалідність не дають, бо операція була для того, ’щоб вас на ноги поставити’. Нетерпляче чекаю покращення.
А всіх інших довбають, щоб йшли працювати. Молодших на Аусбілдунг чи Вайтербілдунг, старшим коучів, і просто морально тиснуть.
Особливо затятим знімають 30% пособія. Але є такі, хто погоджується жити на 380 євро, але не піде працювати і мови не знають і не хочуть знати. Ви саме про них говорите.
Ну вот видите, есть же такие. Вы реально сначала одно пишите, потом другое ))
автор
Федорино Горе
• 14 февраля в 15:23
Ответ дляБорисфенка
У нас в місті є шоколадна фабрика, протеїнові фабрика і фабрика по виробництву вівсяних пластівців, на всіх хочуть сертифікат В1, і не тільки від українців, зі мною на курсах вчилися турки, які живуть вже по 10 років, мову знали, але такого сертифікату не було, ходили на курси після роботи ще й платили з власної кишені по 350 євро в місяць.
Вы ходили на курсы?
Борисфенка• 14 февраля в 15:26
Ответ дляФедорино Горе
Вы ходили на курсы?
Так, ходила, в 2023-24 роках, з вересня по травень. Здала на А2. Повтор не дали.
Якщо раптом заманеться мені сертифікату, можу здати екзамен платно.
Неспішно продовжую вчити мову в Ютубі, було б бажання, мова все одно вдосконалюється.
Якщо раптом заманеться мені сертифікату, можу здати екзамен платно.
Неспішно продовжую вчити мову в Ютубі, було б бажання, мова все одно вдосконалюється.
2
Люблю пиво• 14 февраля в 15:28
Ответ дляMarsForEver
Удачи. Вы- то, надеюсь, язык выучили.
А насчет дармоедства- не вам судить, я все эти годы работаю.
А насчет дармоедства- не вам судить, я все эти годы работаю.
Вы разделе советы, которых сами не придерживаетесь.
И работаю и учу язык параллельно-результаты хорошие; содержанкой, пусть даже временно, не привыкла быть
И работаю и учу язык параллельно-результаты хорошие; содержанкой, пусть даже временно, не привыкла быть
автор
Федорино Горе
• 14 февраля в 15:28
Ответ дляБорисфенка
Так, ходила, в 2023-24 роках, з вересня по травень. Здала на А2. Повтор не дали.
Якщо раптом заманеться мені сертифікату, можу здати екзамен платно.
Неспішно продовжую вчити мову в Ютубі, було б бажання, мова все одно вдосконалюється.
Якщо раптом заманеться мені сертифікату, можу здати екзамен платно.
Неспішно продовжую вчити мову в Ютубі, було б бажання, мова все одно вдосконалюється.
Дуже класно, ви мололець
А моє питання про тих, хто не був жодного разу, зато по кафе шариться завжди, фотки викладає, але ж не ходить, бо голова в неї болить. І критичні дні. Скажіть, унікальні явища?
А моє питання про тих, хто не був жодного разу, зато по кафе шариться завжди, фотки викладає, але ж не ходить, бо голова в неї болить. І критичні дні. Скажіть, унікальні явища?
Борисфенка• 14 февраля в 15:28
Ответ дляДодекаэдр
Ну вот видите, есть же такие. Вы реально сначала одно пишите, потом другое ))
Є такі, але вони всі знаходять лазейки - чому саме вони не можуть працювати і мають право на соціал.
Знаю переселенців з казахських німців і євреїв, які по 30 років на пособіях сидять.
Про сірійців вже говорено-переговорено.
Те саме зараз з українцями, частина біженців сидить на соціалі і буде на ньому сидіти як завгодно довго.
Знаю переселенців з казахських німців і євреїв, які по 30 років на пособіях сидять.
Про сірійців вже говорено-переговорено.
Те саме зараз з українцями, частина біженців сидить на соціалі і буде на ньому сидіти як завгодно довго.
1
MarsForEver• 14 февраля в 15:35
Ответ дляЛюблю пиво
Вы разделе советы, которых сами не придерживаетесь.
И работаю и учу язык параллельно-результаты хорошие; содержанкой, пусть даже временно, не привыкла быть
И работаю и учу язык параллельно-результаты хорошие; содержанкой, пусть даже временно, не привыкла быть
И каких я советов не придерживаюсь? Учить язык и работать? И кто здесь содержанка? Я, которая платит налоги и содержит беженок, которые не хотят работать?
Борисфенка• 14 февраля в 15:37
Ответ дляФедорино Горе
Дуже класно, ви мололець
А моє питання про тих, хто не був жодного разу, зато по кафе шариться завжди, фотки викладає, але ж не ходить, бо голова в неї болить. І критичні дні. Скажіть, унікальні явища?
А моє питання про тих, хто не був жодного разу, зато по кафе шариться завжди, фотки викладає, але ж не ходить, бо голова в неї болить. І критичні дні. Скажіть, унікальні явища?
Ви міряєте світ по собі :)
У мене є знайома, під 60 років, яка три роки старанно петляла від курсів, вона вже й овочі різала, і підлогу мила і готова хоч землю копати, але курсів боїться, як чорт ладану. Вона з якогось села з Черкащини, колись школу закінчила як попало, то вона навіть не знає абетки латиницею, я в шоці, але і таке буває. Ми її сто раз вмовляли ’Ти просто сиди на тих курсах, ну не зрозумієш, так і буде, ну легше ж сидіти за партою, чим шваброю махати’. І бератор її достає, у них план, 100% біженців мають пройти мовні курси.
То епопея триває, ця знайома нарешті записалася на курси, але майже туди не ходить, носить лікарняні, вигадує казна-що, але для неї навчання - це наче якась кара небесна.
Мені її не зрозуміти - я б ще 10 років на курси ходила, мені вчитися в кайф, а підлогу мити - каторга.
Кожному своє.
У мене є знайома, під 60 років, яка три роки старанно петляла від курсів, вона вже й овочі різала, і підлогу мила і готова хоч землю копати, але курсів боїться, як чорт ладану. Вона з якогось села з Черкащини, колись школу закінчила як попало, то вона навіть не знає абетки латиницею, я в шоці, але і таке буває. Ми її сто раз вмовляли ’Ти просто сиди на тих курсах, ну не зрозумієш, так і буде, ну легше ж сидіти за партою, чим шваброю махати’. І бератор її достає, у них план, 100% біженців мають пройти мовні курси.
То епопея триває, ця знайома нарешті записалася на курси, але майже туди не ходить, носить лікарняні, вигадує казна-що, але для неї навчання - це наче якась кара небесна.
Мені її не зрозуміти - я б ще 10 років на курси ходила, мені вчитися в кайф, а підлогу мити - каторга.
Кожному своє.
2
1
1
Khmelnichanka• 14 февраля в 16:00
Ответ дляБорисфенка
Ви міряєте світ по собі :)
У мене є знайома, під 60 років, яка три роки старанно петляла від курсів, вона вже й овочі різала, і підлогу мила і готова хоч землю копати, але курсів боїться, як чорт ладану. Вона з якогось села з Черкащини, колись школу закінчила як попало, то вона навіть не знає абетки латиницею, я в шоці, але і таке буває. Ми її сто раз вмовляли ’Ти просто сиди на тих курсах, ну не зрозумієш, так і буде, ну легше ж сидіти за партою, чим шваброю махати’. І бератор її достає, у них план, 100% біженців мають пройти мовні курси.
То епопея триває, ця знайома нарешті записалася на курси, але майже туди не ходить, носить лікарняні, вигадує казна-що, але для неї навчання - це наче якась кара небесна.
Мені її не зрозуміти - я б ще 10 років на курси ходила, мені вчитися в кайф, а підлогу мити - каторга.
Кожному своє.
У мене є знайома, під 60 років, яка три роки старанно петляла від курсів, вона вже й овочі різала, і підлогу мила і готова хоч землю копати, але курсів боїться, як чорт ладану. Вона з якогось села з Черкащини, колись школу закінчила як попало, то вона навіть не знає абетки латиницею, я в шоці, але і таке буває. Ми її сто раз вмовляли ’Ти просто сиди на тих курсах, ну не зрозумієш, так і буде, ну легше ж сидіти за партою, чим шваброю махати’. І бератор її достає, у них план, 100% біженців мають пройти мовні курси.
То епопея триває, ця знайома нарешті записалася на курси, але майже туди не ходить, носить лікарняні, вигадує казна-що, але для неї навчання - це наче якась кара небесна.
Мені її не зрозуміти - я б ще 10 років на курси ходила, мені вчитися в кайф, а підлогу мити - каторга.
Кожному своє.
Я читала в знайомої в Тредсі, що в їхній родині домогосподаркою працює український лікар- ендокринолог.
Німецьку вчити не має ані сил, ані бажання.
Чекає закінчення війни - і додому.
Кожному своє. .
Німецьку вчити не має ані сил, ані бажання.
Чекає закінчення війни - і додому.
Кожному своє. .
3
Борисфенка• 14 февраля в 16:13
Ответ дляKhmelnichanka
Я читала в знайомої в Тредсі, що в їхній родині домогосподаркою працює український лікар- ендокринолог.
Німецьку вчити не має ані сил, ані бажання.
Чекає закінчення війни - і додому.
Кожному своє. .
Німецьку вчити не має ані сил, ані бажання.
Чекає закінчення війни - і додому.
Кожному своє. .
Так, досить типова ситуація. Для цього вже й термін придумали ’Соціальна смерть’.
Тому багато хто повертався в Україну всі ці роки і в Харків, і в Запоріжжя, і в Херсон. Люди бояться фізичної смерті менше, чим соціальної, виявляється.
Тому багато хто повертався в Україну всі ці роки і в Харків, і в Запоріжжя, і в Херсон. Люди бояться фізичної смерті менше, чим соціальної, виявляється.
2
1
автор
Федорино Горе
• 14 февраля в 20:08
Ответ дляБорисфенка
Так нема таких, хто не вчиться чи не працює - Джоб-центр за цим пильно слідкує.
Таке дозволено тільки пенсіонерам, інвалідам і мамам трьох-чотирьох дітей, і то з нюансами.
Таке дозволено тільки пенсіонерам, інвалідам і мамам трьох-чотирьох дітей, і то з нюансами.
Есть.
автор
Федорино Горе
• 14 февраля в 20:11
Ответ дляБорисфенка
Ви міряєте світ по собі :)
У мене є знайома, під 60 років, яка три роки старанно петляла від курсів, вона вже й овочі різала, і підлогу мила і готова хоч землю копати, але курсів боїться, як чорт ладану. Вона з якогось села з Черкащини, колись школу закінчила як попало, то вона навіть не знає абетки латиницею, я в шоці, але і таке буває. Ми її сто раз вмовляли ’Ти просто сиди на тих курсах, ну не зрозумієш, так і буде, ну легше ж сидіти за партою, чим шваброю махати’. І бератор її достає, у них план, 100% біженців мають пройти мовні курси.
То епопея триває, ця знайома нарешті записалася на курси, але майже туди не ходить, носить лікарняні, вигадує казна-що, але для неї навчання - це наче якась кара небесна.
Мені її не зрозуміти - я б ще 10 років на курси ходила, мені вчитися в кайф, а підлогу мити - каторга.
Кожному своє.
У мене є знайома, під 60 років, яка три роки старанно петляла від курсів, вона вже й овочі різала, і підлогу мила і готова хоч землю копати, але курсів боїться, як чорт ладану. Вона з якогось села з Черкащини, колись школу закінчила як попало, то вона навіть не знає абетки латиницею, я в шоці, але і таке буває. Ми її сто раз вмовляли ’Ти просто сиди на тих курсах, ну не зрозумієш, так і буде, ну легше ж сидіти за партою, чим шваброю махати’. І бератор її достає, у них план, 100% біженців мають пройти мовні курси.
То епопея триває, ця знайома нарешті записалася на курси, але майже туди не ходить, носить лікарняні, вигадує казна-що, але для неї навчання - це наче якась кара небесна.
Мені її не зрозуміти - я б ще 10 років на курси ходила, мені вчитися в кайф, а підлогу мити - каторга.
Кожному своє.
так, мені не дозволяє совість ні то що брехати, а навіть скаржитися на здоров´я, а л.ди кажуть , що хворі, але сил вистачає на дуже активне нічне життя. Жінки 30+
1
MarsForEver• 14 февраля в 20:19
Ответ дляФедорино Горе
так, мені не дозволяє совість ні то що брехати, а навіть скаржитися на здоров´я, а л.ди кажуть , що хворі, але сил вистачає на дуже активне нічне життя. Жінки 30+
Автор, вы абсолютно правы. У вас совесть есть, а другие думают - халява, все дают, почему нет? Посмотрите, что мне всю ночь писали. Я сплю, мне на работу с утра, а они пишут. У них есть время выспаться, а вот совести нет.
2
Ответ дляБорисфенка
І досконале володіння німецькою мовою шляхом титанічних зусиль - це сумнівний бонус для тих, хто поїде назад.
Вони кожну хвилину витрачають на заробітки ’Треба ж додому щось привезти з собою’, заначку складають.
Вони кожну хвилину витрачають на заробітки ’Треба ж додому щось привезти з собою’, заначку складають.
Ну какие титанические усилия на интеграционных курсах? В1 получить раз плюнуть, если хоть 20 минут времени в день уделять. В2 посложнее, но тоже реально, тем более, что человек не работает, а может посвятить свое время учебе.
2
MarsForEver• 14 февраля в 21:24
Ответ дляSeehund
Ну какие титанические усилия на интеграционных курсах? В1 получить раз плюнуть, если хоть 20 минут времени в день уделять. В2 посложнее, но тоже реально, тем более, что человек не работает, а может посвятить свое время учебе.
Но они все стонут, как это сложно. Вот честно, не понимаю. Да, язык непростой, но выучить можно, было бы желание. А оно напрочь отсутствует. Не было бы выплат, подсуетились бы. А есть выплаты, зачем напрягаться? Такой дрянной менталитет.
Борисфенка• 14 февраля в 22:56
Ответ дляSeehund
Ну какие титанические усилия на интеграционных курсах? В1 получить раз плюнуть, если хоть 20 минут времени в день уделять. В2 посложнее, но тоже реально, тем более, что человек не работает, а может посвятить свое время учебе.
Получити В1 і говорити німецькою - це різні речі.
В тепер питання - назвіть мені хоч один резон вільно говорити німецькою для тих, хто в 50-60 років повернеться в Україну садити картоплю на городі і працювати прибиральницями за 8600 гривень?
В тепер питання - назвіть мені хоч один резон вільно говорити німецькою для тих, хто в 50-60 років повернеться в Україну садити картоплю на городі і працювати прибиральницями за 8600 гривень?
2
Полуничка• 14 февраля в 22:58
Ответ дляБорисфенка
Так, ходила, в 2023-24 роках, з вересня по травень. Здала на А2. Повтор не дали.
Якщо раптом заманеться мені сертифікату, можу здати екзамен платно.
Неспішно продовжую вчити мову в Ютубі, було б бажання, мова все одно вдосконалюється.
Якщо раптом заманеться мені сертифікату, можу здати екзамен платно.
Неспішно продовжую вчити мову в Ютубі, було б бажання, мова все одно вдосконалюється.
Жах ((який повтор? За рік можна б 1 мати.
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу