Ситуація з батьком

В батька дуже складний характер. Він розумний чоловік, багато років був директором. Є його думка і не правильна. Він хоче, щоб слухали його порад і виконували, а якщо хтось не погоджується дуже злиться. Мені 32. Є сімʼя, діти. Нас в сімʼї 4 дітей, батьки розлучені. З кожною дитиною батько спілкується по своєму, з 2 не надто близькі. З братом все чітко, один конфлікт і рік ніякого спілкування. Я ж завжди старалась з ним спілкуватись, слухатись порад, була з ним дуже близькою. Я сама теж з характером, але… Батько майже в кожній розмові мені каже між рядків, що я тупа і дурна. Останній раз він це взагалі сказав так, між іншим, я змовчала і він через речення сказав «ти проковтнула? Добре». Вчора теж розмовляли, він мене зачепив і я вирішила йому нарешті сказати, що мені це все не підходить, що він не може зі мною так розмовляти і з якого це дива я тупа і тд. В мене хороша сімʼя, робота, дім. В мене все добре. А він відповів, що він буде так казати доки я йому не доведу протилежне. А коли я запитала, чому я дурна, запитав, яка столиця Панами. Я поклала трубку і мабуть дуже довго йому не подзвоню тепер. А він не подзвонить, бо корона впаде. Скажіть, в кого теж такі батьки, як ви з цим живете? Як правильно реагувати і що мені робити?