Масове вбивство на Житомирській трасі: мапа, хронологія та розслідування російського злочину
Дмитрівка — невелике село лише за кілька кілометрів на північ від Житомирської траси навпроти села Мила. Тут облаштовано звалище автомобілів, які росіяни розстріляли та спалили під час облоги Києва. Одне з десятків звалищ на Київщині.
Із цих 50 автомобілів 11 привезли з автошляху М-06, з ділянки між селами Мила та Мрія. Автошлях М-06 — це траса Київ-Чоп, "Житомирська траса", а віднедавна — "Траса смерті". У людей, які бували на ній у перші дні й місяці після деокупації, вона вже давно не асоціюється зі звичайною дорогою на захід — лише з вервечкою згорілих автомобілів і згорьованих людей, тілами на асфальті й узбіччях, потрощеними будинками, купами російської техніки й табличками «міни» вздовж лісосмуг.
Причиною останньої зупинки цих 11 автомобілів були російські військові зі складу 2-го батальйону 5-ї окремої танкової бригади, які прибули на Київщину з міста Улан-Уде. Упродовж березня вони нищили цивільних водіїв, пасажирів і пішоходів поруч із АЗС UPG на Житомирській трасі. Вони знали, що скоюють злочин: після вбивств росіяни спалювали абсолютно всі машини й тіла, щоб приховати сліди своїх злодіянь. "Нет тела, нет дела", — мабуть, саме цим принципом керувалися військовослужбовці з далекої
Бурятіі
Історій багато
На сканах точно вказано хто
Дмитрівка — невелике село лише за кілька кілометрів на північ від Житомирської траси навпроти села Мила. Тут облаштовано звалище автомобілів, які росіяни розстріляли та спалили під час облоги Києва. Одне з десятків звалищ на Київщині.
Із цих 50 автомобілів 11 привезли з автошляху М-06, з ділянки між селами Мила та Мрія. Автошлях М-06 — це траса Київ-Чоп, "Житомирська траса", а віднедавна — "Траса смерті". У людей, які бували на ній у перші дні й місяці після деокупації, вона вже давно не асоціюється зі звичайною дорогою на захід — лише з вервечкою згорілих автомобілів і згорьованих людей, тілами на асфальті й узбіччях, потрощеними будинками, купами російської техніки й табличками «міни» вздовж лісосмуг.
Причиною останньої зупинки цих 11 автомобілів були російські військові зі складу 2-го батальйону 5-ї окремої танкової бригади, які прибули на Київщину з міста Улан-Уде. Упродовж березня вони нищили цивільних водіїв, пасажирів і пішоходів поруч із АЗС UPG на Житомирській трасі. Вони знали, що скоюють злочин: після вбивств росіяни спалювали абсолютно всі машини й тіла, щоб приховати сліди своїх злодіянь. "Нет тела, нет дела", — мабуть, саме цим принципом керувалися військовослужбовці з далекої
Бурятіі
Історій багато
На сканах точно вказано хто
1
1
18
107
418
0
Ось одна історія
’В автомобілі Кіа Stonic з Києва намагалася евакуюватись родина Стоцьких — подружжя Олени та Сергія разом зі своєю кількарічною донькою. Біля АЗС UPG по них відкрили вогонь. Машина проїхала ще кількасот метрів, але під нескінченним потоком куль зупинилася. Весь цей час мати, Олена, прикривала собою дитину…
Сергій узяв доньку на руки й вийшов з авто. Лише тоді він усвідомив, що його дружина загинула. ’Идите ищите своих’, — пробудив його голос одного з російських служак, які саме підходили до машини.
Поранений чоловік зі своєю пораненою дитиною (вогнепальне проникаюче поранення черевної порожнини, осколкове поранення гомілковостопного суглоба та верхньої щелепи) на руках вимушено попростував у бік Житомира. Вони не встигли відійти далеко, як позаду знову почули постріли: ті самі російські служаки впритул розстрілювали автомобіль, на задньому сидінні якого ще було тіло Олени. ’Стріляли так, щоб машина згоріла. Дуже багато влучань у районі баку’, — кажуть Кримські слідчі. Кадри з дрону та покази свідків підтвердили цей факт..
Машина згоріла вщент. І тіло Олени також. Пізніше з невеликої кількості її останків відібрали генетичні зразки, а залишки — поховали просто під номером на кладовищі поруч. Згодом експерти встановили збіги у пробах ДНК. Тіло ексгумували. Сергій перепоховав Олену.
Подружжя Толоків на Toyota RAV-4
Разом із родиною Стоцьких із Києва в напрямку Житомира автомобілем Toyota RAV-4 евакуйовувалися їхні друзі, подружжя Толоків: Дмитро й Діана. Під зливою куль їхнє авто зупинилося ще біля заправки UPG.
Дмитру вдалося уникнути травм, а Діана отримала осколкове поранення правого плеча. Росіяни на певний час затримали подружжя, але потім відпустили. Та Діану й Дмитра, окрім росіян, тероризувала ще думка про їхніх друзів — родину Стоцьких. Вони зважилися спитати про них. ’Мужчина с ребенком уже ушел’, — почули у відповідь.
Толоки побігли в бік Житомира й невдовзі наздогнали Сергія з пораненою донькою на руках. Вони разом пройшли кількасот метрів і натрапили на Володимира Ніколайчука — волонтера з села Михайлівка-Рубежівка, який у березні врятував сотні людей з Житомирської траси й довколишніх сіл. Він відвіз їх у лікарню в Бородянку, де медики вже надали належне лікування. Завдяки його допомозі, донька Стоцьких, її батько Сергій і подружжя Толоків вижили.
’В автомобілі Кіа Stonic з Києва намагалася евакуюватись родина Стоцьких — подружжя Олени та Сергія разом зі своєю кількарічною донькою. Біля АЗС UPG по них відкрили вогонь. Машина проїхала ще кількасот метрів, але під нескінченним потоком куль зупинилася. Весь цей час мати, Олена, прикривала собою дитину…
Сергій узяв доньку на руки й вийшов з авто. Лише тоді він усвідомив, що його дружина загинула. ’Идите ищите своих’, — пробудив його голос одного з російських служак, які саме підходили до машини.
Поранений чоловік зі своєю пораненою дитиною (вогнепальне проникаюче поранення черевної порожнини, осколкове поранення гомілковостопного суглоба та верхньої щелепи) на руках вимушено попростував у бік Житомира. Вони не встигли відійти далеко, як позаду знову почули постріли: ті самі російські служаки впритул розстрілювали автомобіль, на задньому сидінні якого ще було тіло Олени. ’Стріляли так, щоб машина згоріла. Дуже багато влучань у районі баку’, — кажуть Кримські слідчі. Кадри з дрону та покази свідків підтвердили цей факт..
Машина згоріла вщент. І тіло Олени також. Пізніше з невеликої кількості її останків відібрали генетичні зразки, а залишки — поховали просто під номером на кладовищі поруч. Згодом експерти встановили збіги у пробах ДНК. Тіло ексгумували. Сергій перепоховав Олену.
Подружжя Толоків на Toyota RAV-4
Разом із родиною Стоцьких із Києва в напрямку Житомира автомобілем Toyota RAV-4 евакуйовувалися їхні друзі, подружжя Толоків: Дмитро й Діана. Під зливою куль їхнє авто зупинилося ще біля заправки UPG.
Дмитру вдалося уникнути травм, а Діана отримала осколкове поранення правого плеча. Росіяни на певний час затримали подружжя, але потім відпустили. Та Діану й Дмитра, окрім росіян, тероризувала ще думка про їхніх друзів — родину Стоцьких. Вони зважилися спитати про них. ’Мужчина с ребенком уже ушел’, — почули у відповідь.
Толоки побігли в бік Житомира й невдовзі наздогнали Сергія з пораненою донькою на руках. Вони разом пройшли кількасот метрів і натрапили на Володимира Ніколайчука — волонтера з села Михайлівка-Рубежівка, який у березні врятував сотні людей з Житомирської траси й довколишніх сіл. Він відвіз їх у лікарню в Бородянку, де медики вже надали належне лікування. Завдяки його допомозі, донька Стоцьких, її батько Сергій і подружжя Толоків вижили.
6
1
73
Валентин і Олена загинули на місці. Через кілька днів після розстрілу росіяни підпалили це авто разом із тілами.
2
66
Тут дети! Дети!’, Hyundai i30
Евакуаційна колона з цивільного транспорту рухалася Житомирською трасою в бік Києва. Кількість машин поступово збільшувалася — то тут, то там приєднувалися нові автомобілі цивільних людей, які прагнули врятуватися від війни. Неподалік села Михайлівка-Рубежівка до колони долучилася Hyundai i30 з наліпками ’Дети’ на вітровому й задньому склі.
За кермом був Максим Іовенко, поруч із ним на пасажирському сидінні — подруга сім’ї Наталія Мельник, позаду — його дружина Ксенія Цатурова та їхній 5-річний син Гордій.
Навпроти заправки UPG росіяни почали обстрілювати колону, автомобілі різко розвернулися; деяким із них пощастило вирватися з-під обстрілу.
Автомобіль Максима не вирвався — Hyundai i30 зупинилася. Максим із піднятими руками вискочив перед машиною й почав кричати росіянам, щоб припинили обстріл. Але його застрелили. І його дружину Ксенію, яка прикривала собою дитину, також. Наталію Мельник унаслідок обстрілу було поранено.
Тут видео дрона
Евакуаційна колона з цивільного транспорту рухалася Житомирською трасою в бік Києва. Кількість машин поступово збільшувалася — то тут, то там приєднувалися нові автомобілі цивільних людей, які прагнули врятуватися від війни. Неподалік села Михайлівка-Рубежівка до колони долучилася Hyundai i30 з наліпками ’Дети’ на вітровому й задньому склі.
За кермом був Максим Іовенко, поруч із ним на пасажирському сидінні — подруга сім’ї Наталія Мельник, позаду — його дружина Ксенія Цатурова та їхній 5-річний син Гордій.
Навпроти заправки UPG росіяни почали обстрілювати колону, автомобілі різко розвернулися; деяким із них пощастило вирватися з-під обстрілу.
Автомобіль Максима не вирвався — Hyundai i30 зупинилася. Максим із піднятими руками вискочив перед машиною й почав кричати росіянам, щоб припинили обстріл. Але його застрелили. І його дружину Ксенію, яка прикривала собою дитину, також. Наталію Мельник унаслідок обстрілу було поранено.
Тут видео дрона
2
44
Огромнейшее расследование
С відео дронов, фото
Фиксации номеров машин, мест.
Свидетельства выживших.
Я в марте 22 плакала, как видела видео что мама повела ребенка , пару убили. А мама закрывала ручками лицо ребеночка и ее вели в поле.
Буду верить что это Наташа и Они спаслись
И это эта история
С відео дронов, фото
Фиксации номеров машин, мест.
Свидетельства выживших.
Я в марте 22 плакала, как видела видео что мама повела ребенка , пару убили. А мама закрывала ручками лицо ребеночка и ее вели в поле.
Буду верить что это Наташа и Они спаслись
И это эта история
1
29
Скільки біди наробили, їхати тоді житомирською трасою було страшно. Зараз майже нічого не видно.
1
35
Як важко, плачу...в нас в селі, трохи далі від Мили похоронений хлопчина 15 років, їх машину теж розстріляли, вони чудом нирнули вправо з Житомирської траси, приїхали до нас в село, що було в окупації, наша фельдшер надавала їм допомогу, бо були поранені, але хлопець, на жаль, не вижив. Батьки залишились живі, теж були поранені.
1
59
А чому їхали саме цією трасою? А не в обʼїзд по сільських дорогах на південь? Ми в перші дні побоялися їхати житомирською через опасіння що може прострілюватися. Їхали через Обухів і на захід через центр.
6
Сегодня попалось фото, в раше судят наших военных. Какие же они худые, в ужасном состоянии...а мы этих тв@рей содержим откармливаем, сигаретами обеспечиваем
Не по теме, но в тему, что в раше нелюди
Не по теме, но в тему, что в раше нелюди
1
92
Не було як
Назад через Бузову на Київ, лячно. Та гоад вночі працював, вночі все чули.
Вперед тільки так, руські перейшли трасу 27 лютого нижче села Березівка, окружали.
28.02 ми вранці, думаючи що перемовини в Мінську колоною рушили , ниже с Березівка шли бої- було вже куча машин згорівших, як побачили на підприємстві прапор Украіни великий такий справа.
В полі - попкали всі.
1 берещня рашисти зайшли до Березівки, мене вже там не будо, але були родичі.
машини виїзжали під обстрілами. Приїхали люди, мої родичи с пулями в нозі, вибитими вікнами. Все в крові, в Коростишиві шили рани.
Назад через Бузову на Київ, лячно. Та гоад вночі працював, вночі все чули.
Вперед тільки так, руські перейшли трасу 27 лютого нижче села Березівка, окружали.
28.02 ми вранці, думаючи що перемовини в Мінську колоною рушили , ниже с Березівка шли бої- було вже куча машин згорівших, як побачили на підприємстві прапор Украіни великий такий справа.
В полі - попкали всі.
1 берещня рашисти зайшли до Березівки, мене вже там не будо, але були родичі.
машини виїзжали під обстрілами. Приїхали люди, мої родичи с пулями в нозі, вибитими вікнами. Все в крові, в Коростишиві шили рани.
2
30
Це просто жах, зараз не віриться, що це все було зовсім поруч.
Мої колись бувші рашистські родичі казали, що то ’нацисти’ сидять по кущах і спеціально стріляють в цивільних, щоб підставити їх ’благородне’ військо
Мої колись бувші рашистські родичі казали, що то ’нацисти’ сидять по кущах і спеціально стріляють в цивільних, щоб підставити їх ’благородне’ військо
39
Теж бачила, це аж.. а орків у нас салом по 270 гривень кормлять, щоб воно їм колом стало в горлянці!
50
Моя тема про геноцид про кіно .
https://sovet.kidstaff.com.ua/question-3410236
І про ворзель https://sovet.kidstaff.com.ua/question-3409647
https://sovet.kidstaff.com.ua/question-3410236
І про ворзель https://sovet.kidstaff.com.ua/question-3409647
14
Они нужны
Я так поняла у многих проблемы с памятью или доступом к информации. Посмотрит тему про кино мою, и кто в конце и что пишут
Я так поняла у многих проблемы с памятью или доступом к информации. Посмотрит тему про кино мою, и кто в конце и что пишут
30
У нас з Броварів теж хлопчика 13 років застрелили. Розстріляли колони машин. Мама з меншим сином врятувались.(
25
Ответ дляGIJane
Це просто жах, зараз не віриться, що це все було зовсім поруч.
Мої колись бувші рашистські родичі казали, що то ’нацисти’ сидять по кущах і спеціально стріляють в цивільних, щоб підставити їх ’благородне’ військо
Мої колись бувші рашистські родичі казали, що то ’нацисти’ сидять по кущах і спеціально стріляють в цивільних, щоб підставити їх ’благородне’ військо
Коли ми їхали
То рашисти були тут в Северенівці
Ми мали звʼязок с тамошніми
Це було 27 лютого
Ось на скані я позначила місця, де стояли вже підбити машини с цивільними, всі в дирах від куль, я казали синові не дивиться, їхала колона швидко, бо були і старі і малі, і песики і коти.
А 28.02 вони зайшли в Бузову.
Був бій.
.. спогад -Я бачу очі тих молодих солдат на блок пості Бузові, там буди дівчата молоді в формі.
Друга колона цивільних с Березівки їхала 28. Вранці але це були машини хонди- швідкість 160-170км/ч
То коли по ним стріляли то попали в ноги , там водій лежачи був, таке крісло.
В крові добиралися до Коростишива. Якби машини не швидкі- не вискочили б.
То рашисти були тут в Северенівці
Ми мали звʼязок с тамошніми
Це було 27 лютого
Ось на скані я позначила місця, де стояли вже підбити машини с цивільними, всі в дирах від куль, я казали синові не дивиться, їхала колона швидко, бо були і старі і малі, і песики і коти.
А 28.02 вони зайшли в Бузову.
Був бій.
.. спогад -Я бачу очі тих молодих солдат на блок пості Бузові, там буди дівчата молоді в формі.
Друга колона цивільних с Березівки їхала 28. Вранці але це були машини хонди- швідкість 160-170км/ч
То коли по ним стріляли то попали в ноги , там водій лежачи був, таке крісло.
В крові добиралися до Коростишива. Якби машини не швидкі- не вискочили б.
22
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу