Сімейне життя....

Разом з чоловіком 20 років....Не можу сказати, що погано жили. Але періодами були образи, знецінювання зі сторони чоловіка. Не бив фізично, але словами і діями, а потім мовчанням і ігнором бив дуже боляче, дуже жорстоко. До того ж ніколи не знала, коли наступного разу це буде. Я дуже терпляча.... Жила за принципом, що памятаю тільки хороше.... Рік назад знайшла презервативи в автомобілі... потім ще були дзвінки.... він заперечував зраду..... Навіть змінився в кращу сторону по відношенню до мене. Почав мене захищати від своїх родичів ( а живемо зі свекрухою). Я почала працювати над собою, дивилась різних психологів і зрозуміла, що живу з НАРЦИСОМ!!! І це ніколи не зміниться , а буде навпаки гірше. Хочу навчитися ігнорити його образи. Жити для себе. Можливо хтось був в такій ситуації. Чи є надія, що він зміниться? Коли все добре, то він вибачається, уважний і люблячий чоловік. Чи даремно чекаю. Шкода спільнопрожитих років. Але й себе шкода. Прохання без насмішок, а дати дружню пораду