Невже я приречена до самотності через те, що маю 8 дітей?

Виросла у глибоко віруючій родині. Років до 25 також була релігійною фанатичкою, допоки не зрозуміла, що це шлях ’в нікуди’. Коли треба не тільки ростити дітей, а ще і на щось жити собі (після стількох років відлюдництва я зрозуміла, що хочеться і помаду, і сумочку, і светр, а не бездонні лахи).
Першу дитину я народила у 16 років. Вийшла заміж за такого ж зі схиблено-релігійної сім´ї хлопця. За це час, що жили разом - а це 4 роки - народилась ще одна дитина. Розлучилась.
Потім я переконала батьків, що хочу навчатись, але віра буде зі мною. Поселилась у гуртожиток , вступила до коледжу в іншому місті. Дітей залишила з батьками - вони були тільки раді - адже я єдина донька. Перші пологи дались мамі дуже важко, і після вона не ризикувала народжувати. Вони користувались контрацептивами. Досі пам´ятаю, як після кожного сексу з батьком вона молилась перед іконами за вбивство дітей.
На першому курсі я завагітніла. Народилась. Віддала батькам. На другому теж - народила, віддала батькам. На третьому - народила і віддала батькам. На четвертому - народила і віддала батькам.
Потім я припинила вчитись. На той час - у 24 роки я вже мала 6х дітей. Потім вирішила, що час братись за голову - я все-таки не легковажна жінка.
Вийшла заміж, і дуже вдало: чоловік був доволі заможним. Народила двох дітей - на цей раз це були близнята. Тримала в таємниці 5 років, хто мої батьки, звідки я. Але правда виплила - він дізнавшись про брехню, мене покинув, уточнивши, що допомагати буде лише своїм дітям.
І ось, мені 32. Чоловіки, дізнавшись, що у мене двоє дітей - просто біжать і блокують. А що буде, якщо дізнаються, що їх 8? З грошима проблем не маю - працюю, отримую виплати як багатодітна-мати одиначка + допомагає крайній чоловік. Де знайти пару? Де знайти шляхетного чоловіка з чистим серцем і щирою любов´ю ?