А у нас макарошки• 15 ноября 2023
Постійно намагаюсь виправдати очікування у спілкуванні
Спроду пояснити більш зрозуміло. Спілкуюсь зараз з хлопцем, таке собі напівдружнє-напівфліртуюче спілкування. Ми часто жартуємо, багато сміємось і тд. Якось раніше, коли я сприймала його лише як друга - все було невимушено. Зараз розумію, що він мені симпатичний як хлопець і постійно намагаюсь його розсмішити, показати, що я така класна, що зі мною може бути весело, і не приведи Господь, не сумно. І якщо не вдається це зробити - то я в собі розчаровуюсь і починаю боятись, що і він розчарується. Це максимально тупо, але як переключитись і просто забити на його думку/очікування? Не аналізувати кожну свою дію на предмет того, чи оцінити він це
9
0
Проблема наша всех недолюбленных детей) мы должны всегда нравится и нас должны обязательно любить все пусть это даже будет искусственно.
2
Вы ему так братишкой станете, и ахать перестанет 😁 принесет ляща с пивашкой, и потом армреслинг🤣
1
распускать павлиний хвост на этапе ухаживаний - нормально. а вот приписывать другому человеку вымышленные ожидания - не очень
Видихайте та будьте собою. Все життя так не поводитимесь) а може це ще й відштовхнути - типу не серйозна, тільки хіханьки. Хай пізнає вас справжню, і сумну, і злу, і замріяну
1
Это лечится легко.
Найдите себе другого: того, кому вы нравитесь больше, чем он вам. Или хотя бы точно так же
Найдите себе другого: того, кому вы нравитесь больше, чем он вам. Или хотя бы точно так же
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу