Тут є психотерапевти? Що зі мною не так?

Я вижу у соціальній ізоляції. Немає друзів і ні з ким не спілкуюся. В дитинстві була нормальною дитиною. У підлітковому віці не було друзів, бо жила у селі де не було молоді з моїми інтересами. Далі вступила в університет, але там боялася з кимось дружити. В групі було багато з заможних родин і вони вважали людей родом з села тупими і недорозвиненими. Але мені вдалося знайти пару подруг. На жаль, після універу ми не спілкуємося. Мені завжди було важко заводити знайомства. Вважаю себе нецікавою і нервую під час спілкування з людьми. Інколи виникає раптово тривога. З чоловіками ще гірше. У підлітковому віці я почала їх боятися. Не знала як спілкуватися і уникала їх. Зараз не боюся, але почуваюся дуже невпевнено і соромлюся, що ніколи нікого не було. Зловила себе на тому, що в моєму житті лише робота і сон. Взагалі ніякого соціального життя. Почуваю себе дуже невпевнено на людях і не знаю про що говорити. Інколи думаю, що у мене рас. Що зі мною не так?