Позаземний розум• 20 декабря 2023
Жити зараз чи завмерти?
Яка ваша позиція зараз в цій ситуації війни?
Завмерти і призупинити життя, нічого собі не дозволяти і не радіти.
Чи жити на повну незважаючи ні на що?
Стикнулась з хейтом щодо того, що живу життя, працюю, трохи подорожую Україною, намагаюсь ставити цілі і досягати їх. Звичайно ж, додати на ЗСУ-звична справа.
Але хейт за те, що ти поставив вдома ялинку, або кудись поїхав - це якось занадто.
Цікаво було б почути думку інших людей?
Завмерти і призупинити життя, нічого собі не дозволяти і не радіти.
Чи жити на повну незважаючи ні на що?
Стикнулась з хейтом щодо того, що живу життя, працюю, трохи подорожую Україною, намагаюсь ставити цілі і досягати їх. Звичайно ж, додати на ЗСУ-звична справа.
Але хейт за те, що ти поставив вдома ялинку, або кудись поїхав - це якось занадто.
Цікаво було б почути думку інших людей?
показать весь текст
1
4
7
16
38
191
1
Від кого хейт? Хто знає, що у вас ялинка? Чи ви все про своє життя публікуєте у соцмережах? Чи просто аби тему написати?
1
У нас тоже учителя озверели, хорошо, что не все. Классная детям сказала, хочу видеть ваших родителей под Бахмутом.
1
5
У нас на футболе предложили детей повести на развлекаловки(батуты и тд), и кто-то написал не на часі. У детей не будет другого детства, когда будет на часі. С другой стороны, не осуждаю, может у них близкий в плену, например, реально не на часі. Но лично я несколько лет жмотилась на новую искусственную елку, потому что и старая есть, и вечно есть что-то важнее, но в прошлом году купила. Может это последний нг мой, а я все откладываю. У меня все на часі, потому что другого может не быть.
11
Война почалась у 2014. Для тих, хто був змушений покинути домівку, залишився без роботи і грібся, починаючи нове життя, життя обмежене вже майже десять років. Скільки це ще триватиме, невідомо. Живіть життя. Але без вихваляння тим, що купили, де Ви п´єте бокал шампанського - друзі не осудять, але, якщо немає в них можливості, наприклад, виїхати, то, можливо, їм буде сумно. Інші будуть поливати брудом. То можна перефразувати:’Щасливі моменти люблять тишу’.
9
а что не такс Запорожьем? у меня там мама, а я была у нее в октябре. Встречалась со старарыми друзьями, улыбались... вроде за последние пару месяцев ничего критично там не изменилось, или у нет?
1
1
В мене такі сподівання були на цей рік. На вересень. Але, на жаль, ті прогнози вцілили у молоко. А зараз вже й нема підстав на позитив. Вже ні на що добре не сподіваюсь. Розумію, що жити продовжувати треба, що минулого не вернеш, але нафіга мені таке життя, ялинки, свята тощо, коли тепер немає поруч моєї родини. Тому так, життя немає, лишилось безглузде існування.
6
Вы что, такое тут писать, страшна только женская мобилизация, даже не на 0, и закрытие границ для них, а мужчины это так, расходники, всем должны. Хотя женщины и мужчины одинаковые и равные граждане страницы.
1
Хочеться жити на повну, але не виходить. В мене взагалі останнім часом страх, безнадія і виходу немає. Якось виходить жити заради дітей.
4
Живу, как жила. В целом, ничего не поменялось. Вокруг все живут так же. Никто никого не хейтит. Елку не ставлю не потому что война, а потому что как-то надоели все эти праздничные подготовки. А так, рестораны, кино, поездки - все присутствует. Все печали и апатии если и бывают, то не по поводу войны. Уже.
Я завмерла рівно до 5 квітря 2022. Якби не діти, то я б просто очей не відкривала і лежала б. Ніщо мене не цікавило. Як тільки собаки відступили від мого дому, ч наче на адреналіні летіла додому. І з того дня я максимально ефетивна.
Подорожі мене більше не цікавлять. Хочу бути тільки вдома
Подорожі мене більше не цікавлять. Хочу бути тільки вдома
5
живу здесь и сейчас, жизнь ускорилась очень, за 2 года сделала больше ,чем за всю жизнь ! реализовала все, о чем мечтала и не доходили руки ДО войны. Нужно задавать себе вопрос не за что это все? а для чего? чтобы что?
3
Картинка пришла, Ви в кафе з сім´єю, замовили вечерю, а поряд через вікно на вас дивиться людина голодна, боса і ще додайте. Як ви себе будете відчувати? А якщо не буде дивитися, її проженуть, але вона буде десь там ? Хтось буде далі займатися сім´єю, хтось подумає, що достатньо побути разом і половину своєї вечері він може віднести і таке інше. Робіть, як вам ваша совість каже.
1
Вирішила жити зараз. Якщо дуже пощастить і мене не вб´є рашистська ракета або дрон, то мені лишилось пожити, як мінімум ще років 30, може, більше. Тобто це 30 весен, 30 літ... Не так уже і багато, щоб відкладати щось на потім. 3 уже зіпсувала русня і ковід та і дитинство у мене особисто було не дуже райдужним. Куди щось відкладати?
2
Та перестаньте про тревоги. Ну серьёзно. В сравнение как было весной,когда эти миги взлетали. Я просто тоже из Днепра,и ребёнок ходит офлайн.
1
Це дійсно цікаво, в мене навпаки, все завмерло, нічого не цікавить, все автоматом, заради дітей, ніщо не радує. Єдине зараз через стільки часу, можу в Макдональдс зайти посидіти каву попити. Нащо одяг, коли хтось гине, нащо ті зачіски, для кого, хто в душі порожній? А якщо ні, то і так сприймуть і таке інше. Але в мене вже все, не буде більше краще, майже 50, здоров´я летить вниз
4
Завмерти.
Глупо просерать деньги в такой ситуации. А рассказы про жить надо сейчас - банальное оправдание
Глупо просерать деньги в такой ситуации. А рассказы про жить надо сейчас - банальное оправдание
4
Якщо раніше я відкладала інколи життя на потім, то зараз живу тут і зараз. Оточую себе гарними речами, інколи подорожую, намагаюсь отримати гарні емоції на фоні триндеца, що відбувається. Я завмерла перший рік війни, а потім бац і рік пройшов, рік мого життя. Хто його знає, що буде завтра і чи буде воно то завтра. Тому я намагаюсь жити повноціним життям.
5
Я тоже приходила в себя 1,5 года, столько слез и боли я никогда не испытывала. но....стараюсь все реализовать что хотела, когда как не сейчас? когда жить? никто не знает сколько каждому осталось, хочу насладится всем в чем себя убеждала что не время, то это ...то то...... Работаю -доначу, и закрываю свои потребности. Шмотки вообще ушли с интереса в моей жизни. Хотела дом- строю, хотела ребенка отдать в частную школу- отдала...
3
Я наоборот заставляю себя жить и не получается. Вот решила порадовать хоть ребенка поехали к старшему на Рождественские праздники заграницу. А то у нас в Харькове тоска смертная. А в результате ещё больше расстроились. Тут много наших и вот у них просто все зашибись, даже обматерить успели. Так что живите как хотите и не мучайтесь.
1
Дружини військових дуже співчувають вашім чоловікам.
Бідосічки.
Як їм важко! Дорослі дядечки за пивом вийти дрижать.
До сліз просто.
Бідосічки.
Як їм важко! Дорослі дядечки за пивом вийти дрижать.
До сліз просто.
2
7
8
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу