Розкажіть свої думки, що вас тут тримає, або що відштовхує "там". Які плюси можуть перекрити мінуси війни. Срач розводити не обов´язково, злитись на мене теж не треба 🤗
показать весь текст
2
2
8
10
17
81
273
2
із спілкування у цій темі схоже, що у більшості, не бажаючих виїздити, дуже комфортні умови життя, такі як заробітня плата, будинки, квартири, авто… що є добре… але, виникає питання «чому, на думку держави, за цей комфорт повинні платити ті, хто вже давно покинув країну й має свій комфорт, центр інтересів за межами Неньки? при тому, що ці емігранти вже давно нічого з того не мають в Україні, та все ж таки повинні повертатись й за рахунок майбутнього своєї сімʼї, захищати комфорт тим, хто не бажає виїжджати? та не треба про громадянство, з якого зараз немає можливості вийти, це про мораль
2
18
10
Муж, отец и дедушка, работа, комфортное жильё.
У меня был опыт выезда в Германию, юго-запад, в лагерях не жила ни дня, сразу в изолированной квартире, легко нашла работу через месяц (конечно, не работа мечты, никакого отношения к моей специальности, но и не клининг).
Мне не пошло, ни страна, ни уклад, ребёнок ныл каждый день, как ему невыносимо, медицина ужасна, реально каждая болезнь = тревога, что что-то пойдёт не так и придётся к врачам идти.
Да, я надеюсь, что удастся перевестить по работе немного западнее, в нашем городе страшновато, но из Украины уезжать больше не хочу.
У меня был опыт выезда в Германию, юго-запад, в лагерях не жила ни дня, сразу в изолированной квартире, легко нашла работу через месяц (конечно, не работа мечты, никакого отношения к моей специальности, но и не клининг).
Мне не пошло, ни страна, ни уклад, ребёнок ныл каждый день, как ему невыносимо, медицина ужасна, реально каждая болезнь = тревога, что что-то пойдёт не так и придётся к врачам идти.
Да, я надеюсь, что удастся перевестить по работе немного западнее, в нашем городе страшновато, но из Украины уезжать больше не хочу.
1
2
Мы выехали с мужем 5 лет назад и выехали в наверное один из самых дорогих городов США. Я очень не хотела сюда ехать, но замужем уже 30 лет и решила терпеть ради мужа, так как ему здесь нравиться. В общем, за 5 лет у меня нет ни одного человека, с которым я могла бы нормально пообщаться, муж постоянно в депрессии, потому что не понятно как здесь все начинать заново. Мы уже даже дома не разговариваем. Я часто приезжала в Украину и осенью была и поняла, что точно хочу вернуться в Украину. У меня там все родные, никто никуда не выезжал
3
1
2
Тому що нащо? Не хочу.
Я б швидко знайшла роботу, а не на подачах сиділа б, то не питання, взагалі. Але! От наприклад, кацапів занадто багато по світу, не хотіла б з ними ніяк взаємодіяти
Підходить варіант? 
Ну і я тут треба)
Я б швидко знайшла роботу, а не на подачах сиділа б, то не питання, взагалі. Але! От наприклад, кацапів занадто багато по світу, не хотіла б з ними ніяк взаємодіяти
Підходить варіант? Ну і я тут треба)
3
Родич знайомої так намагався виїхати. Подробиці не розпитувала, но його спіймали і як вона сказала ’дякую, що не посадили’. За це думаю також довелося відкупатися. А всі сімейні заощадження сплинули
2
у сина знайомий тільки за третім разом виїхав. перший влітку 22.як студент мімо,а кошти заплатив наче 5000евро не випустили,другий взимку і третій купив інвалідність і встиг в останній вагон,але прийшлося вже бабусіну хату продати батькам і забрати її до себе заради цього,от і нахіба ця могілізація насильна,що всі тікають навіть хто не збирався
1
8
3
А тепер через таких як він справжніх інвалідів трясуть, бо не зрозуміло чи то справжній інвалід чи куплені документи
2
6
Он не говорил про эмигрантов, он говорил про беженцев. Если вы уехали до войны, имеете статус(ПМЖ,гражданство), то можете не возвращаться
3
1
Чоловiк, були ровно 1 рiк у Польщi,повернулись...але якщо все буде максимально погано то прийдеться iхати знов
Люди не уезжают, потому что эмиграция это трудно. Более того, если откроют границы с отменой статуса защиты, как было до февраля 22, уедут единицы
5
От те саме, в мене бізнес, в чоловіка (невиїзного) робота з зп 2к євро. В дитини садок ( з осені хороша школа), танці, друзі, батьки наші, квартири дві, нормальний рівень життя. А там шо? Сидітиму на соціалі чи піду прибиральницею?
1
Муж, старший сын не выездной, родители мои и мужа за 70-75 лет. Если я уеду с меньшим, то на мужа оставлю всех стариков:((( Меньшему будет конечно за границей спокойно, а я? Здоровья у меня нет вкалывать по 12 часов. Раб.силой быть не хочу,поэтому осталась и не выезжала. Это мой выбор, зато я никого не предала. Если нам суждено выжить в этой войне, то так и будет.
1
2
45 років, англійська і іспанська середній рівень, по професії звичайний бухгалтер, іншого не вмію, здоров´я нижче плинтусу. Що мені там робити? Не бачу яку роботу крім фізичної я зможу знайти, а фізичну надовго я не потягну там і ноги протягну. Значить сидіти на виплатах поки не лишать. Ну щось дуже не дуже. Ще кота треба вивозити, він старий нікому крім мене не потрібен. Є будинок який трохи відремонтувала після прильотів. Якось буду тут. Стара я вже для того щоб починати все спочатку та і нема заради кого і чого
2
1
Ответ дляNatabond76
По міркам Європи ви молода жінка, не наговорюйте на себе 
.
Мені скоро 48 і я не здаюся.
. Мені скоро 48 і я не здаюся.
Дякую), але мабуть тут головне бажання, почуваю себе такою неподйомною. Вам удачі💐
моя земля - батьки - знайомі. Кожен кушик який знаю- Карпати куди їзджу з 2014 полюбила. Моря куди їздили раніше. Наш Крим дуже полюбляла. Я хочу жити тут. Чужий менталітет не хочу і ніколи не хотіла
Сегодня честно охренела ...от страха , и такая ненависть. Почему меня вытравливают с моего дома
3
Розумію! Дякую, що написали. Я була в Туреччині на початку повномасштабного вторгнення. Спочатку сонце, море, усе було добре. Потім почалося розуміння, що мені не вистачає свого дому, своїх людей, свого народу. Зараз уже рік як повернулася і не зважаючи ні на що, я щаслива бути вдома.
3
2
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу