Чому ви не виїжджаєте з України?

Не поеду никуда без мужа

По-вашему, лучше развалить семью заранее, чтоб уже наверняка. Значит, не было там семьи изначально. Взаимовыгодное проживание.

Без чоловіка не хочу. Мабуть це єдина причина, так би хоч спробувала - повернутись завжди можна.

Це добра воля тих країн-надати прихисток, а не їх обов´язок. В світі багато знедолених - в Азії, країнах Африки, та інших, які також ходили б з радістю там на роботу, по магазинам та кафе замість українців, але чомусь їм в´ їзд заборонений.
Це по перше. По друге вони зобов´ язалися приймати жінок, дітей та інвалідів. Це суттєве навантаження на їх бюджети та соціальні системи,але вони обмежують своїх і приймають українців. А могли б і не приймати. Вони нам вині, чи що? Чи в них немає кому по магазинах та кафе ходити?Чи українці такі багаті, що залишають в ресторанах купу грошей, які суттєво допомагають економіці ? Дякувати треба, а не вимагати ще й чоловіків приймати. Чоловіків там взагалі ніхто не чекає, здорових чоловіків там не збираються приймати, просто про це не кажуть відкрито. Чоловіки в їх розумінні повині лишатися тут, допомагати боронитися та працювати на економіку України.

бо я і тут ледве тримаюсь. нема освіти, здоров’я, знання мови. що я там така геть безпорадна робитиму сама-самісінька?
нажаль.

Есть люди ,которые способны принимать решения, а есть те ,кто не способен. Моя семья - единокровные родственники. Муж в это число не входит ,охранять взрослого человека я точно не буду. Я несу ответственность за детей и сделала свой выбор на весах собственной совести. После новогодних событий только утвердилась в своём выборе. У меня нет ни запасной жизни ни запасных детей.

Серце часто хапає, боюся що буде інфаркт чи інсульт і дитина перелякається, а їхати без дитини не хочу

Это пожалуй у многих оставшихся так....
Бомжевать там самой с детьми тоже не очень, а если дети маленькие,то вообще трешняк. Да и Европа не будет же платить вечно беженцам....
А вообще хочется жить дома в мире и тишине,а не вечном стрессе и ужасе

У меня муж с которым и в радости и в горе (не раз был мне опорой в тяжелые болезни), сын-студент, дочь старшеклассница которая сказала без папы и брата никуда, тебе надо едь сама.
Работа не суперприбыльная но стабильная - если уволюсь назад уже не возьмут и подобного не найду - все официально плюс постоянное развитие курсы, новый софт, аналитика, то что мне нравится. Я реально понимаю что работу такого типа я за границей не получу. Плюс инвалидность - непонятно кем там придется работать я физически никак при желании

Одна у нас уже уехала в Германию с работы - взяла месяц отпуск, а дальше или или, пришлось уволиться. Но через три месяца вернулась рыдала крокодильими слезами просилась назад - мой начальник человек более чем культурный чуть ли не матом погнал туда куда ехала (во-первых ее не пропускали на проходной тк пропуск неактивный, так она там правдами-неправдами охранника уговорила, тот развесил уши и получил по самое-самое что пропустил несотрудника).
У нее работа была не напряжная официальная - по большому счету нагрузу не особо и вообще пораньше домой не проблема как и не выйти если очень надо (зарплата не фонтан здесь была но ей хватало, она не жаловалась - теплый офис...и тд) - в Германиях видимо такого нет.
Начальник ей сказал сказал мы взяли другую девочку ради Вас мы ее увольнять не можем и не будем, две нам сейчас точно не нужно - допобачення-телебачення

на самому початку хотіла поїхати, але діти були категорично проти, зараз не збираюся нікуди, під усіма обстрілами сиділи й сидимо, Київ

Не їду, бо у мене тут дохід дуууже достойний, перспектива кар´єрного росту, мій облаштований дім. А за кордоном я приречена на злидні.

ага, и почему все не уезжают.
будто так просто взял и уехал.

может и не уезжают, потому что людей загнали в замкнутый круг.
не все готовы бросить своих родных, особенно, когда они воюют. и трусливо бежать, предавая своих близких..

Та що й більшість - чоловік.

А что можно выезжать с оккупированных территорий?

Конечно! Через крымский мост, рашку, страны Балтии или Турцию и дальше куда пожелаете.

Я вернулась, хотя есть возможность получить ВНЖ по браку, а не временную защиту. Мне здесь комфортнее, чем где то начинать всё с нуля, учить язык, искать работу и т.д.

Я думала уже прикрыли эту лавочку, то есть все мужики с ДНР пропиской могут выезжать? Прибалтика же не пускает с раши.

Теж прям уявила цю картинку. Ну чесне слово, готових на таке модна і не ловити. Толку з них?

Да, могут выезжать. Балтика пускает. Это Финляндия закрыла временно. Ещё в Норвегию можно, но через самый север.

У вас и мужа, как такового, нет.

Виїжджали вже, не сподобалось. Дома краще!
Там мы рабы - перекати поле - практически бомжи. В Украине - свое жилье и гораздо больше перспектив.

Я вже жила якось (давно) у Великобританії, мені не сподобалось. І я завжди багато подрожувала, тож не маю рожевих окулярів щодо життя у Европі. Тримає тут робота, мій магазин, не бажання покриватися мохом в Европі, також у мене позиція що ЦЕ МІЙ ДІМ і я в принципі не маю нікуди бігти. Але я розімію тих, хто втратив житло - для них це реальная можливість продовжити нормальне життя, бо Україна не дасть того, что дадуть інші країни (маю на увазі житло, соц захист)

Не знаю. Мне здесь нравится, держалась все это время. Но после прилета возле дома сегодня как-то тяжко, ничего делать не могу, и не могу ничего сообразить. Убирала весь день, окна заколотила, но все равно как-то тревожно

Так а що не те сказали? Все правильно жінка озвучила.

Все не так

Если все уедут, кто будет разгребать это дерьмо?

У людей вже купа знайомих і друзів, що виїхали і повернулися, чи не повернулися. То ж на форуми не розраховують.

Є різні типи людей по реакції на небезпеку. Бий (атакуй) - стій (замри) - тікай (біжи (. І те, як буде реагувати людина залежить виключно від її вроджених особливостей (тобто виправити чи коректувати це неможливо), а не від написаної вами чухні.

Ви знаєте не у всіх. З мого оточення виїхала тільки я, всі інші в Україні. Тому потрібно ділитися інформацією. Тим паче, що в кожного свій унікальний досвід. В одного позитивний, в іншого - негативний